Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №200/1941/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року справа №200/1941/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Пивовар І.В., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі № 200/1941/26 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2) та Міністерства оборони України (далі – МОУ, відповідач 3), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022, як члену сім`ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023; зобов`язати відповідачів прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року, як члену сім`ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023, із визначенням частки позивача, вчинивши, з урахуванням відповідних процедур, необхідні для цього послідовні дії, передбачені Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що предметом цього позову є визнання неправомірної бездіяльності відповідачів у нових обставинах - обставинах, у яких його заява про призначення одноразової грошової допомоги від 31.05.2023 року, не розглядається із врахуванням того, що він член сім`ї загиблого військовослужбовця, що підтверджується відповідним рішенням суду. Вказані обставини не існували та не досліджувались у судовому провадженні по справі № 200/5167/23, виникли після ухвалення постанови Першого апеляційного адміністративного суду по справі № 200/5167/23, що була прийнята 7 березня 2024 року, тому не можуть охоплюватись судовим контролем по справі № 200/5167/23 (оскільки суд з цього приводу жодних висновків не робив).

Відтак позбавлення позивача права захисту щодо бездіяльності відповідачів за умов існування нових обставин, що не були предметом розгляду у справі № 200/5167/23, порушує моє право на доступ до правосуддя. Нові обставини мають бути дослідженні при судовому розгляді цієї справи та надано відповідну кваліфікацію діям (бездіяльності) відповідачів .

Верховний суд постановою від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18 роз`яснив, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги, відзиву відповідача 2, вивчив матеріали справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

В травні 2023 року позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_6 , яку надіслав поштою рекомендованим листом. До заяви від 31.05.2023 додано: копія паспорта, РНОКПП, копія свідоцтва про смерть військовослужбовця; копія свідоцтва про народження військовослужбовця; копія свідоцтва про одруження та заява на обробку персональних даних.

Відповідь на вказану заяву позивач отримав особисто у ІНФОРМАЦІЯ_7 24.07.2023. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_7 № 13/5703 позивача повідомлено, що кошти, заплановані для виплати одноразової грошової допомоги по загиблому ОСОБА_2 вже розподілені між заявниками. Будь-яких рішень щодо позивача, вручено не було.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №200/5167/23 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023 про виплату одноразової допомоги, як члену сім`ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти по ній обґрунтоване рішення.

Відомості про виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції в матеріалах справи, відсутні.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За ч. 2 статті 14, частини першої статті 370 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За частиною п`ятою статті 372 КАС України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.

Суд звертає увагу, що ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

За статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд першої інстанції роз`яснив позивачу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення у справі № 200/5167/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, від 22.10.2025 у справі № 340/2017/25.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 зазначила, що поняття “спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства” слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Судом у цій справі встановлено, що вимоги позивача у цій справі фактично зводяться до визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022, як члену сім`ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023 та зобов`язання відповідачів прийняти рішення по суті за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023.

Водночас, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №200/5167/23 вже визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023 щодо виплати одноразової допомоги, як члену сім`ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти по ній обґрунтоване рішення.

Суд наголошує, що не можна зобов`язати відповідача 1 виконати судове рішення у справі шляхом ухвалення нового судового рішення. Судове рішення саме по собі є обов`язковим до виконання.

Водночас факт залучення до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_9 й МОУ не змінюють суть спірних правовідносин.

За п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Відповідно до ч. 1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Оскільки суд дійшов висновку, що вказана справа не підлягає судовому розгляду, суд звертає увагу позивача, що захист його прав належить здійснювати у порядку застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення відповідно статей 287, 382-382-3 і 383 КАС України.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 238, 241, 242, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі № 200/1941/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 7 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.В. Геращенко

Судді І.В. Пивовар

А.В. Гайдар