Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №360/1878/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року справа №360/1878/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Пивовар І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Маліновського Олександра Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 360/1878/25 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом Маліновського Олександра Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі №360/1878/25 адміністративний позов адвоката Маліновського Олександра Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 07.08.2001 з військового обліку військовозобов`язаних.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду у справі №360/1878/25 набрало законної сили 06.01.2026.

На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подано звіт про виконання рішення суду, в якому повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву громадянина ОСОБА_1 розглянуто повторно, про що надано ОСОБА_1 письмову відповідь.

Відповідно до інформації зазначеної у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.03.2026 №ЩТ/1403, заява ОСОБА_1 розглянута повторно.

Згідно наявних баз даних громадянин ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких рішень про взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , не приймалося. У ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких військово - облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося та не зберігається.

Оскільки на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та підлягає мобілізації, для законодавчого врегулювання порушених питань рекомендовано звернутися до відповідного ТЦК та СП за місцем фактичного проживання, де відповідно, стати на військовий облік. Оскільки ОСОБА_1 на військовий облік за місцем проживання не взятий, відносно нього неможливо проведення будь яких заходів, чим порушує приписи абзацу 6 ч.З.ст.22 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч.4 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наголошують, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, якщо відсутні передбачені діючою редакцією ч.б ст. 37 Закону №2232-ХІІ підстави для виключення з військового обліку.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь в якій зазначено, що заяву розглянуто. Прийнято рішення про відмову виключення з військового обліку військовозобов`язаних, внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі від 4 грудня 2025 року у справі №360/1878/25.

Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду від 11 травня 2026 року; ухвалити постанову, якою відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у прийняття звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/1878/25; встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року у справі №360/1878/25 терміном 30 календарних днів.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою порушення Відповідачем вимог п.2 ч.3 ст.382-2 КАС України, оскільки такий не скеровував звіт та додані до нього матеріали ані ОСОБА_1 , ані його представнику, що унеможливило подання заперечень на поданий звіт про виконання рішення суду, що є порушенням принципу змагальності сторін.

На підтвердження виконання рішення суду відповідачем долучено до звіту від 28.04.2026 року лист від 13 березня 2026 року №ЩТ/1403, який нібито скеровувався на адресу ОСОБА_1 . Проаналізувавши зміст вказаного листа від 13.03.2026 року №ЩТ/1403 було встановлено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 360/1878/25 не виконано, оскільки відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 року з урахуванням висновків суду.

Зокрема, відповідачем всупереч рішенню Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 360/1878/25:

- Прийнято рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом в мотивувальній частині судового рішення протиправним (абзац 3 сторінка 10 судового рішення.

Не враховано правової оцінки, наданої судом у цій справі, а саме:

1. Залишено поза увагою висновок суду, що виданий ОСОБА_1 16.06.1992 військовий квиток серії НОМЕР_1 та внесені до нього записи зберігають свою чинність (абзац 1 сторінка 9).

2. Проігноровано висновок суду, щодо відсутності актуальної інформації щодо виключення позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (абзац 2 сторінка 9).

3. Проігноровано висновок суду, щодо незаконного висновку відповідача про відсутність технічної можливості внести зміни до облікових даних ЄДР призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача (абзац 2 сторінка 9).

На думку апелянта, поданий звіт зводиться лише до не згоди з судовим рішенням, яке вже набрало законної сили, а не до фактичного виконання, що підтверджувалось ухвалами від 12 березня 2026 року та 19 березня 2026 року.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

За ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Конституційний Суд України в абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України в рішенні від 26.06.2013 врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

За пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Тобто, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За ч. 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За змістом положень частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За частинами першою, другою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Відповідно до частини десятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2025 року, яке набрало законної сили 06 січня 2026 року, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На виконання цього рішення суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 13 березня 2026 року №ЩТ/1403 повідомив ОСОБА_1 , що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 щодо виключення з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 18 серпня 2025 року. Так, в листі зазначено, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, якщо відсутні передбачені діючою редакцією ч.б ст. 37 Закону №2232-ХІІ підстави для виключення з військового обліку. У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь в якій зазначено, що заяву розглянуто. Прийнято рішення про відмову виключення з військового обліку військовозобов`язаних, внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників.

Отже, наданими доказами підтверджено, що рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 виконано, а тому поданий ним звіт приймається судом.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що спірні правовідносини між сторонами перейшли у іншу площину. Відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку, воно є новим актом індивідуальної дії. В свою чергу, така відмова не охоплюється предметом судового контролю за виконання судового рішення у цій справі, але може бути предметом нового судового розгляду.

Суд першої інстанції роз`яснив, що у разі незгоди позивача з такою відмовою, він не позбавлений можливості звернутися до суду на загальних підставах з позовом за захистом своїх прав та інтересів у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про прийняття звіту відповідача про виконання рішення суду в цій справі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Маліновського Олександра Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 360/1878/25 за позовом Маліновського Олександра Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 7 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді А.В. Гайдар

І.В. Пивовар