Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №200/952/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року справа №200/952/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Пивовар І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 200/952/26 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Верченко Ольга Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо врахування при призначенні з 20.01.2026 року пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів проходження військової служби лише як звичайного страхового стажу, без застосування пільгового порядку обчислення страхового стажу в особливий період із розрахунку один день військової служби за три дні страхового стажу у відповідності до статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та пункту 2.3 розділу II Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок страхового стажу та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.01.2026 року з урахуванням періодів проходження військової служби в особливий період із безпосередньою участю у бойових діях, обчислених на пільгових умовах із розрахунку один день військової служби за три дні страхового стажу відповідно до статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та пункту 2.3 розділу II Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та помилково визначив предмет спору, оскільки у даному випадку спір не стосувався набуття позивачкою права на призначення пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Необхідний страховий стаж для призначення пенсії у позивачки був наявний та відповідачем не заперечувався, що підтверджується фактом призначення пенсії з 20.01.2026 року.

Натомість спір виник виключно щодо правильності обчислення страхового стажу при визначенні розміру пенсії, а саме - незастосування відповідачем пільгового порядку обчислення періодів безпосередньої участі у бойових діях із кратністю один місяць служби за три місяці. Саме неврахування такої кратності призвело до заниження коефіцієнта страхового стажу та, відповідно, основного розміру призначеної позивачці пенсії. Таким чином, висновки суду про відсутність підстав для застосування кратного обчислення при визначенні права на пенсію не відповідають фактичним обставинам справи та не стосуються предмета заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції також помилково застосував до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі №200/8094/24, оскільки фактичні обставини зазначеної справи не є тотожними обставинам даного спору. У справі №200/8094/24 предметом судового розгляду було саме питання виникнення права особи на призначення пенсії та можливість застосування кратного обчислення стажу для досягнення необхідної тривалості страхового стажу, що є умовою призначення пенсії. Натомість у даній справі право позивачки на призначення пенсії не оспорюється та вже реалізоване, а спір виник виключно щодо правильності визначення розміру пенсії шляхом обчислення коефіцієнта страхового стажу. Таким чином, наведена судом правова позиція Верховного Суду регулює інші за змістом правовідносини та не могла бути застосована як підстава для відмови у задоволенні позову у цій справі.

Суд першої інстанції в порушення вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 19 червня 2025 року у справі №360/665/24. У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 пільгове обчислення вислуги років відповідно до пункту 3 Порядку №393 застосовується саме для визначення розміру пенсії, а не для набуття права на її призначення. Проте, суд першої інстанції фактично ототожнив спір щодо правильного обчислення розміру пенсії зі спором щодо наявності права на її призначення та не надав належної оцінки зазначеним висновкам Верховного Суду, хоча саме вони підлягали застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивачу з 20.01.2026 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій має право на отримання відповідних пільг і гарантій, передбачених законодавством України для ветеранів війни.

Довідка військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 24 квітня 2025 року № 399 підтверджує безпосередню участь молодшого сержанта ОСОБА_1 в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримування збройної агресії рф в таких періодах: з 17.05.2017 по 17.07.2017, з 01.08.2017 по 20.09.2017, з 03.10.2017 по 26.12.2017, з 05.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 14.07.2018, з 29.07.2018 по 03.09.2018, з 13.09.2018 по 25.12.2018, з 12.01.2019 по 05.08.2019, з 26.08.2019 по 31.12.2019, з 12.01.2020 по 17.08.2020, з 07.09.2020 по 18.01.2021, з 28.01.2021 по 02.08.2021, з 12.08.2021 по 22.10.2021, з 11.11.2021 по 24.02.2022, з 24.02.2022 по 01.10.2022, з 11.10.2022 по 31.12.2022, з 21.08.2024 по 02.09.2024, з 16.09.2024 по 18.10.2024 та з 19.10.2024 по 31.01.2025, при безпосередньому перебуванні в районах проведення відповідних заходів.

За матеріалами пенсійної справи період з 01.06.2017 по 31.12.2025 зараховано до страхового стажу за наявними даними в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 для розрахунку стажу при призначенні пенсії відповідно до Закону №1058.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

Стаття 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058 визначає періоди, з яких складається страховий стаж, а саме ч. 1 цієї статті передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до п. 11 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та “Про військовий обов`язок і військову службу".

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За частиною другою статті 1-2 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17-1 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв постанову № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб” (далі - Порядок № 393), пунктом 3 якого становлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Варто зауважити, що пункт 3 Порядку № 393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

З урахуванням того, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії (січень 2026 року) пункт 3 Порядку № 393 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, то періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів, а не у пільговому.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.06.2025 у справі №360/665/24.

Тобто, відповідачем час служби у ЗСУ зараховано до стажу позивача, але в одинарному розмірі, тобто без застосування кратності, що не суперечить правозастосуванню викладеному у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі №360/665/24.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 200/952/26 за позовом Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 7 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

І.В. Пивовар