Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №200/15/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року справа №200/15/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року по справі №200/15/24 (суддя І інстанції Куденков К.О., повний текст 16 березня 2026 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року у справі № 200/15/24 ( набрало законної сили 10 липня 2024 року) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною і скасовано постанову Ірпінського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 31.07.2022 № 32008/137893/4663.1/16. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити нарахування і виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 1 серпня 2022 року та виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 1 грудня 2016 року по 29 лютого 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом дев`яноста днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року у справі № 200/15/24 із відповідними доказами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення. Установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/15/24 від 5 лютого 2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом дев`яноста днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року у справі № 200/15/24 із відповідними доказами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду зі звітом від 18.02.2026 про виконання судового рішення у справі № 200/15/24.

Відповідач у цьому звіті зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як особа, яка втратила працездатність в разі травми (профзахворювання) на виробництві та є внутрішньо переміщеною особою. Посилається на те, що згідно з даних системи ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати деяких соціальних виплат», по рішенню суду від 05.02.2024 по справі № 200/15/24, ОСОБА_1 нараховано щомісячні страхові виплати за період з 01.12.2016 по 29.02.2020 в сумі 284739,94 грн, за період з 01.08.2022 по 30.09.2024 в сумі 339902,58 грн і поновлено щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати з 01.10.2024 в сумі 14244,52 грн. Зазначає, що на виконання рішення суду до Пенсійного фонду України був надісланий лист від 31.12.2025 № 1000-0308-5/163988, щодо запиту коштів на виконання рішення суду по справі ОСОБА_1 05.02.2026 отримано відповідь від Пенсійного фонду України за № 2800-030402-9/8748 від 04.02.2026 в якому зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до визначених зобов`язань, які конкретизовані у мотивувальній та резолютивній частинах, в установленому законодавством порядку.

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою від 19.01.2026, якою просив:- відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виконання рішення суду від 05.02.2024 року у справі № 200/15/24; - змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 200/15/24 із зобов`язання поновити нарахування і виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 1 серпня 2022 року та виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 1 грудня 2016 року по 29 лютого 2020 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 по 29.02.2020 в сумі 284 739,94 грн, та за період з 01.08.2022 по 30.09.2024 в сумі 339 902,58 грн, а всього в сумі 624 642,52 грн..

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року заяву задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 200/15/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплати ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних страхових виплат шляхом стягнення суми заборгованості по щомісячним страховим виплатам з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) заборгованість по щомісячним страховим виплатам у розмірі 624 642 (шістсот двадцять чотири тисячі шістсот сорок дві) гривні 52 (п`ятдесят дві) копійки».

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідач вважає, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Відповідач зазначає, що резолютивна частина рішення суду у цій справі має зобов`язальний характер та судом не вирішувалось при розгляді справи позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не встановлювалась сума, яка має бути виплачена позивачу, з урахуванням попередньо виплаченої суми.

Крім того, грошові кошти у вигляді заборгованості з виплати пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ у Київській області, та не знаходяться на його рахунках. У повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024р., що набрав чинності 19.12.2024р.) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі № 200/15/24, позивачеві було нараховано щомісячні страхові виплати за період з 01.12.2016 по 29.02.2020 в сумі 284 739,94 грн, за період з 01.08.2022 по 30.09.2024 в сумі 339 902,58 грн і поновлено щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати з 01.10.2024 в сумі 14 244,52 грн..

Проте, нараховані на виконання рішення суду щомісячні страхові виплати за період з 01.12.2016 по 29.02.2020 в сумі 284 739,94 грн, та за період з 01.08.2022 по 30.09.2024 в сумі 339 902,58 грн, а всього в сумі 624 642,52 грн., не виплачені.

Отже, рішення суду у справі понад двох місяців з дня набрання законної сили не було виконано в повному обсязі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам у розмірі 624 642 (шістсот двадцять чотири тисячі шістсот сорок дві) гривні 52 (п`ятдесят дві) копійки».

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду з цього питання, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки була сформована за попереднього правового регулювання.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року по справі №200/15/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року по справі №200/15/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення – 07 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв