Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №620/11175/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/11175/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо незарахування періоду з 01.01.2004 по 31.12.2010 при обчисленні страхового (трудового) стажу позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, щодо застрахованої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом внесення інформації про сплату позивачем страхових внесків за період з 01.01.2004 по 31.12.2010 для зарахування цього періоду до страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 2004 року по 2012 рік вона, як фізична особа-підприємець, перебувала на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), частка від якого надходила до Пенсійного фонду України. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не зараховано період з 01.01.2004 по 31.12.2010 при обчисленні страхового (трудового) стажу позивача.

Відповідачем надано до суду відзив в якому зазначено, що обов`язковою умовою для зарахування страхового стажу є сплата страхових внесків та подання відповідних відомостей. До інформаційних систем Пенсійного фонду України за період з 2004 по 2010 роки звітність про сплату позивачем страхових внесків не надходила, відповідно, відомості щодо зарахування страхового стажу застрахованій особі (позивачу) відсутні та наявні починаючи з 2011 року згідно з поданою звітністю, як фізичною особою-підприємцем. Позивачем не надано жодних доказів подання ним звітності за вказаний період, а тому відсутні підстави для задоволення позовник вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00 № 845253 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 23.04.1998 (а.с. 5).

Згідно копії довідки Головного управлінням ДПС у Чернігівській області від 06.07.2020 № 6023/ФОП/25-01-53-11-01-13, ОСОБА_1 в період з 01.01.2002 по 31.12.2009 перебувала на спрощеній системі оподаткування; в період з 01.01.2010 по 31.03.2010 перебувала на загальній системі оподаткування; в період з 01.04.2010 по 06.07.2020 перебувала на спрощеній системі оподаткування (а.с. 6).

Листом від 13.11.2024 № 2500-06-04-8/77016 позивачу було повідомлено, що до інформаційних систем Пенсійного фонду України за період з 2004 по 2010 роки звітність не надходила, відповідно, відомості щодо зарахування страхового стажу застрахованій особі ОСОБА_1 відсутні та наявні починаючи з 2011 року згідно з поданою звітністю, як фізичною особою- підприємцем. Для внесення змін до персональної електронної облікової картки застрахованої особи Реєстру застрахованих осіб необхідно звернутися до Головного управління стосовно проведення перевірки та за її результатами подати відсутні відомості за 2004 - 2010 роки (а.с. 12-13).

Разом з тим, згідно копії листа Відділ забезпечення наповнення бюджету № 2 Фінансово-економічне управління Головного управлінням ДПС у Чернігівській області від 09.05.225 № 2500-0505-8/30452 до УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова відносно позивача надходила частка від сплати єдиного податку, зокрема, в лютому - грудні 2004 року, травні, липні, вересні - грудні 2005 року, січні - квітні, червні - липні, вересні - грудні 2006 року, січні - грудні 2007 року, січні - грудні 2008 року, січні - грудні 2009 року, березні - грудні 2010 року (а.с. 8-11).

На звернення позивача, листом від 07.08.2025 № 9146-8090/п-02/8-2500/25 відповідач повідомив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має статус припинено (дата запису 13.12.2024. № запису: 2000640060004010669). Отже, 13.12.2024 вищезазначена юридична особа припинила господарську діяльність і перестала бути суб`єктом господарської діяльності. Таким чином, з 13.12.2024 Головне управління як орган державного нагляду (контролю) не має правових підстав здійснювати контрольні заходи відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як суб`єкта господарської діяльності (а.с. 14).

Згідно наданого скріншоту підсистеми призначення та виплати пенсії, позивачу не зараховано період з 01.01.2004 по 31.12.2010 до страхового стажу.

Вказані дії відповідача позивачка вважає протиправними, у зв`язку з чим звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно пункту 2 статті 11 Закону загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Статтею 14 цього Закону встановлено перелік осіб, які є страхувальниками, зокрема, це застраховані особи, зазначені у пунктах 2, 3 і 13 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

В силу положень частини першої статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки (частина два статті 21 Закону № 1058-IV).

Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць. (пункт 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058-IV).

Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах четвертому - сьомому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (абзац восьмий частини п`ятої статті 21 Закону № 1058-IV).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пунктів першого, сьомого статті 1 Закону № 2464-VI Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

За змістом положень статті 16 Закону № 2464-VI Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Стаття 12-1 Закону № 2464-VI визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 14-1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані, серед іншого: забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1).

Це Положення відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (пункт 1 розділу І Положення № 10-1).

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається у разі: надходження у складі звітності від страхувальника відомостей про застраховану особу, дані про яку відсутні в Реєстрі застрахованих осіб; надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; сплату добровільних внесків особами, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; надходження відомостей від фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; в інших випадках, передбачених Законом (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1 розділу IV Положення № 10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім`ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей; періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків; інформація щодо виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат; інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України); інформація про фізичних осіб, які сплачують/за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи (пункт 2 розділу IV Положення № 10-1).

В силу пункту 4 розділу IV Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.

У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

У відповідності до пункту 5 розділу IV Положення № 10-1 у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Згідно пункту 9 розділу IV Положення № 10-1, наказ керівника територіального органу Пенсійного фонду України про внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб має визначати: підставу його прийняття; відомості, які підлягають зміні/уточненню; дії, які мають бути вчинені (внесення відомостей, їх заміна/уточнення); особу, уповноважену на внесення таких змін.

Дата та час внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб фіксуються автоматично і відповідають даті та часу збереження цих змін.

Отже, законодавством визначено алгоритм дій органу Пенсійного фонду у випадку, крім іншого, виявлення недостовірних відомостей про застрахованих осіб в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За встановленими обставинами, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 23.04.1998, в період з 01.01.2002 по 31.12.2009 перебувала на спрощеній системі оподаткування; в період з 01.01.2010 по 31.03.2010 перебувала на загальній системі оподаткування; в період з 01.04.2010 по 06.07.2020 перебувала на спрощеній системі оподаткування.

Також судом встановлено до УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова відносно позивача надходила частка від сплати єдиного податку, зокрема, в лютому - грудні 2004 року, травні, липні, вересні - грудні 2005 року, січні - квітні, червні - липні, вересні - грудні 2006 року, січні - грудні 2007 року, січні - грудні 2008 року, січні - грудні 2009 року, березні - грудні 2010 року (а.с. 8-11).

Разом з тим, відповідач вказує, що до інформаційних систем Пенсійного фонду України за період з 2004 по 2010 роки звітність не надходила, відповідно, відомості щодо зарахування страхового стажу застрахованій особі ОСОБА_1 відсутні.

У свою чергу, Пунктом 2 частини першої статті 14-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Як вже зазначалося судом, внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення/перерахунку та здійснення пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призводить до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 3-1 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Таким чином, суд зазначає, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, зокрема, з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відтак суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо незарахування періодів в лютий - грудень 2004 року, травень, липень, вересень - грудень 2005 року, січень - квітень, червень - липень, вересень - грудень 2006 року, січень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, березень - грудень 2010 року при обчисленні страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 ; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області внести зміни до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом внесення інформації про сплату позивачем страхових внесків в лютому - грудні 2004 року, травні, липні, вересні - грудні 2005 року, січні - квітні, червні - липні, вересні - грудні 2006 року, січні - грудні 2007 року, січні - грудні 2008 року, січні - грудні 2009 року, березні - грудні 2010 року для зарахування цих періодів до страхового стажу.

Щодо внесення інформації про сплату позивачем страхових внесків за січень 2004 року, січень-квітень, червень, серпень 2005 року, травень, серпень 2006 року, січень, лютий 2010, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки суду не надано доказів сплати страхових внесків (єдиного внеску) за вказані періоди.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1090,08 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо незарахування періодів в лютий - грудень 2004 року, травень, липень, вересень - грудень 2005 року, січень - квітень, червень - липень, вересень - грудень 2006 року, січень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, березень - грудень 2010 року при обчисленні страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області внести зміни до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом внесення інформації про сплату позивачем страхових внесків в лютому - грудні 2004 року, травні, липні, вересні - грудні 2005 року, січні - квітні, червні - липні, вересні - грудні 2006 року, січні - грудні 2007 року, січні - грудні 2008 року, січні - грудні 2009 року, березні - грудні 2010 року для зарахування цих періодів до страхового стажу.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1090,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.10.2026.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ