Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №620/8351/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №620/8351/26

Суддя: Сергій КЛОПОТ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/8351/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та просить наступне.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 254150029342 від 01.06.2026 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи ОСОБА_1 з 18.03.2003 по 25.05.2026 згідно записів у трудовій книжці від 27.07.1986 НОМЕР_1 та перевести з 26.05.2026 року ОСОБА_1 з призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та обчислити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням складових заробітної плати відповідно до довідок від 25.05.2026 №01-05/489-2, №01-05/489-3, №01-05/489-4, виданих Чернігівською обласною радою, та виплатити недоотримані кошти (з урахуванням раніше виплачених сум).

Ухвалою судді від 03.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - позивач), з 07.02.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із записами трудової книжки серія НОМЕР_1 від 27.07.1986 позивач, починаючи з 01.12.1999, працював на посадах державного службовця в органах Пенсійного фонду України, а також на посаді головного спеціаліста у виконавчому апараті Чернігівської обласної ради, 01.12.1999 ним була прийнята Присяга державного службовця та присвоєно відповідний ранг державного службовця; 18.03.2003 позивач прийняв Присягу посадової особи місцевого самоврядування та йому були присвоєні відповідні ранги посадової особи місцевого самоврядування.

26.05.2026 року позивач, маючи вік 62 роки, більше 35 років трудового стажу (підтверджується перерахунком пенсії позивача з 01.04.2026) та стаж державної служби більше 26-ти років, звернувся до територіального пенсійного органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, із заявою та відповідними документами, в якій просив перевести його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

За результатами розгляду його заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач) прийнято рішення від 01.06.2026 №254150029342 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” на підставі заяви від 26.05.2026 №6379.

За змістом рішення від 01.06.2026: "...Законом України "Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-V111 (далі - Закон № 889), який набув чинності з 1 травня 2016 року, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу” №3723-ХП від 16.12.1993 ( далі - Закон № 3723).

Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, яка застосовується починаючи з 1 травня 2016 року” (далі - Порядок № 622).

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Пенсії відповідно до Закону № 889 призначаються особам, які на день набрання чинності цим Законом:

- мають не менш як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 25 Закону № 3723);

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України та які:

- досягли пенсійного віку;

- мають страховий стаж, зокрема, жінки - ЗО років;

- не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723.

Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, до 4 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування ”.

За результатами аналізу матеріалів ЕПС ОСОБА_1 встановлено, до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії державного службовця підлягає зарахуванню період роботи з 01.12.1999 (прийнято присягу державного службовця) по 17.03.2003, що становить 3 роки 3 місяці 17 днів.

Не підлягає зарахуванню період роботи в органах місцевого самоврядування з 18.03.2003 по 01.05.2016.

Оскільки на дату звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону № 889, особа не перебувала на посаді державного службовця та станом на 01.05.2016 відсутній як 10-річний, так і 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та в органах місцевого самоврядування не було проведено класифікацію посад державної служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1049, право на пенсію державного службовця відсутнє, та довідки про заробітну плату (Додатки 1, 3, 4, 5, 6) заявнику видані безпідставно та суперечать вимогам Порядку № 622.

Враховуючизазначене в переведенні на пенсію відповідно до Закону № 889 гр. ОСОБА_1 , відмовити”.

Позивач не погодився з цим, та звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889- VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно з пунктом 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 19.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ від 19.12.1993 передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ від 19.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723- XII від 19.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ від 19.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-Х1І від 19.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Наведені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723- XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Із зазначеного випливає, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХП після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

Із рішення відповідача слідує, що підставою для відмови позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII є відсутність як 10-річного, так і 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

При цьому не зараховано до стажу державної служби період роботи позивача в органах місцевого самоврядування.

Разом з тим, як підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 27.07.1986, позивач:

01.12.1999 призначений за конкурсом на посаду спеціаліста 1 категорії Деснянського районного відділу Пенсійного фонду України м. Чернігова, Присягу державного службовця прийняв;

01.02.2000 позивачу присвоєно 15 ранг державного службовця;

01.06.2001 переведений на посаду головного спеціаліста підвідділу організації і впровадження персоніфікованого обліку відомостей, як такий, що пройшов за конкурсом;

01.02.2002 присвоєно 14 ранг державного службовця;

14.05.2002 Деснянський районний відділ Пенсійного фонду України м. Чернігова реорганізований в Деснянське районне управління Пенсійного фонду України м. Чернігова;

02.07.2002 Деснянське районне управління Пенсійного фонду України перейменовано в управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова;

01.07.2002 переведений на посаду головного спеціаліста відділення по роботі з застрахованими особами відділу організації впровадження персоніфікованого обліку;

17.03.2003 звільнений з посади у порядку переведення до Чернігівської обласної ради у відповідності до п.5 ст.36 КЗпП України;

18.03.2003 призначений головним спеціалістом організаційного відділу виконавчого апарату Чернігівської обласної ради, як такий, що пройшов конкурсний відбір та знаходився в кадровому резерві на цю посаду; присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування; прийнята Присяга посадової особи місцевого самоврядування згідно ст.Н Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”;

14.03.2005 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

26.05.2021 переведений з посади головного спеціаліста організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, з питань забезпечення депутатської діяльності, взаємодії з органами місцевого самоврядування виконавчого апарату обласної ради.

Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно з частиною третьою статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2016 №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01.05.2016), який визначає механізм обчислення стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (пункт 4 Порядку №229).

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889- VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), за змістом пункту 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Слід звернути увагу, що як Порядок №283, так і чинний наразі Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-111 (далі - Закон № 2493-ПІ) визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до ч. І ст.2 Закону № 2493-ІП посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно ст. З Закону № 2493-ПІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі статтею 14 Закону №2493-111 в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.

Працюючи в органі місцевого самоврядування - Чернігівській обласній раді, позивач приймав Присягу посадової особи місцевого самоврядування, йому виплачувалася надбавка за відповідний ранг посадової особи місцевого самоврядування, надбавка за вислугу років, враховуючи і вищевказаний період робота, який на сьогодні відповідач протиправно не зараховує до стажу державної служби.

Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493-111 в редакції, чинній з 01.10.2017, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак попередня редакція цієї статті, що була чинною до 01.10.2017, встановлювала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом №3723-ХП. Після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХП лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIIl та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІ1 вік і страховий стаж.

Слід відмітити, що більше 15-ти років стажу державної служби позивач мав ще станом на 01 грудня 2014 року, що підтверджується копією розпорядження Чернігівської обласної ради від 02.12.2014 року №133, за змістом якого відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 3 травня 1994 року №283, встановлено надбавку за вислугу років до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг ОСОБА_1 , головному спеціалісту організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, у зв`язку зі зміною стажу служби в органах місцевого самоврядування з 2 грудня 2014 року. В даному розпорядженні зазначено, що надбавка за вислугу років до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг становить 25%.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надбавка за вислугу років встановлюється державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг (спеціальне звання) за наявності стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Згідно з розпорядженням Чернігівської обласної ради від 26.11.2019 №234, встановлено надбавку за вислугу років до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг у розмірі 30% ОСОБА_1 , головному спеціалісту організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, з 2 грудня 2019 року. Тобто, станом на 02.12.2019 стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування позивача становив понад 20 років.

Таким чином, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, у період з 18.03.2003 по 25.05.2025 позивач займав посади в органах місцевого самоврядування (виконавчому апараті Чернігівської обласної ради), час роботи на яких зараховується до стажу державної служби, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби є протиправною.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими, зокрема, у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Таким чином, позивач, станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком державного службовця, досягнув пенсійного віку, мав загальний трудовий стаж більше 35 років та більше 26-ти років стажу державної служби, що підтверджується записами в його трудовій книжці, а отже набув право на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону №3723-ХТІ.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4'1 і 4'2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

До заяви від 26.05.2026 позивач подавав довідки за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (зі змінами), а саме: №01-05/489, №01-05/489-1, №01-05/489-2, № 01-05/489-3 та №01-05/489-4 від 25.05.2026. видані Чернігівською обласною радою.

Зазначені довідки складені за формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (зі змінами), та містять відображення складових заробітної плати, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Слід зауважити, що довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.05.2026 №01-05/489-2 містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, від 25.05.2026 01-05/489-4, відповідає формі довідки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (зі змінами), та містить дані про розмір надбавки за інтенсивність праці, про розмір премії місячної, про розмір інших виплат (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю.

На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідка від 25.05.2026 №01-05/489-3 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) також видана за формою, визначеною Порядком №622, містить відомості про складові заробітної плати позивача, на всі види оплати праці, включені до довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, можна дійти висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при призначенні пенсії державного службовця позивачу.

Такий висновок узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону № 105 8-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, протиправно приймаючи рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком державного службовця, відповідач порушив його право на отримання належної йому пенсії.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, зі встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, 25009) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 254150029342 від 01.06.2026 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи ОСОБА_1 з 18.03.2003 по 25.05.2026 згідно записів у трудовій книжці від 27.07.1986 НОМЕР_1 та перевести з 26.05.2026 року ОСОБА_1 з призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та обчислити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням складових заробітної плати відповідно до довідок від 25.05.2026 №01-05/489-2, №01-05/489-3, №01-05/489-4, виданих Чернігівською обласною радою, та виплатити недоотримані кошти (з урахуванням раніше виплачених сум).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua