Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №620/6976/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/6976/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Менська виправна колонія (№91)" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Менська виправна колонія (№91)", в якому просить наступне.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на день його звільнення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 29 678,00 грн.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

24.06.2026 на підставі розпорядження керівника апарату суду №49, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з припиненням повноважень судді Житняк Л.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Клопота С.Л.

Ухвалою судді від 12.08.2026 справу прийнято до провадження судді Клопота С.Л.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 , проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 24.03.2004 по 09.05.2025, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 . Згідно наказу начальника ДУ «Менська виправа колонія (№ 91)» від 09.05.2025 № 42/ОС/-25 позивача було звільнено 09.05.2025 зі служби в Державній кримінально-виконавчій служби України відповідно до п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

В той же день позивач усно звернувся до відповідача з питанням про виплату йому грошової компенсації за неотримані предмети речового майна особистого користування, однак відповідачем така виплата здійснена не була та було роз`яснено, що така виплата здійснюється лише на підставі Довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, однак, таку довідку позивачу не надав. 28.05.2025 позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням, в якому просив виготовити та направити йому Довідку про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна належного йому, розраховану за цінами, які діяли на 01 січня 2025 року, а також здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на підставі вищезазначеної довідки.

У відповідь на звернення відповідач направив позивачу Довідку від 12.06.2025 № 5 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Сума компенсації згідно довідки складає 29 678,00 грн.

Підставою для виплати такої компенсації у довідці зазначено наказ № 42/ОС-25 від 09.05.2025, однак, як вбачається з копії самого наказу, він не містить пункту щодо такої виплати.

Станом на день звернення до суду з позовом вказана компенсація відповідачем виплачена не була, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України від 23 червня 2005 року №2713-IV «Про Державну кримінально- виконавчу службу України» визначено правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження (далі - Закон №2713-IV).

Відповідно до статті 23 Закону №2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 «Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби» затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Порядок № 578, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Пунктом 2 Порядку № 578 визначено, що речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 578 грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

Згідно пункту 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Відповідно до пункту 60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Отже, не виплата відповідачем позивачу грошової компенсації за належні йому до видачі предмети речового майна є протиправною, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, зі встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Менська виправна колонія (№91)" (вул. Дружби, буд. 5, смт Макошине, Чернігівська обл., Корюківський р-н, 15652) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Менська виправна колонія (№91)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на день його звільнення;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи "Менська виправна колонія (№91)" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 29 678,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Менська виправна колонія (№91)" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ