Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №600/2336/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2336/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України Управління координації пенсійних питань та соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1.У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі – позивач) просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів ОСОБА_1 , передбачених пунктами 7- 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції", без прийняття рішення, передбаченого пунктом 9 вказаного Порядку, про призначення або про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням IІI групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбачені пунктами 7-8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" та прийняти рішення, передбачене пунктом 9 зазначеного Порядку про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

1.2. Ухвалою суду від 23.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що відповідно до Свідоцтва про хворобу від 02.09.2015 №245, виданого військово-лікарською комісією Сектору медичного забезпечення Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області у позивача наявне захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ і відповідно до вказаного Свідоцтва його визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

2.2. Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №114799 від 07.10.2024, виданою ОКМУ «Центр медико-соціальної експертизи», позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40% одноразово. Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №804275 від 07.10.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ). Інвалідність встановлена до 01.11.2025.

2.3. З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, позивач звернувся 26.02.2025 із заявою до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС).

2.4. Однак, Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) листом від 25.04.2025 №31/24-Ц-96-1162-13-2025 повідомив позивача, що Міністерство внутрішніх справ України повернуло направлені їм 17.03.2025 документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

2.5. Так, підставою для повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу стало, згідно рішення відповідача, проведення медико-соціальної експертизи з порушенням п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", а також з підстав того, що у наданих матеріалах відсутня вичерпна інформація про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 попереднього встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності, за період проходження служби з 05.05.1993 та після звільнення з органів внутрішніх справ.

2.6. Вважає вказане рішення відповідача протиправним, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії. Окрім цього вказує, що висновки відповідної МСЕК, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності 40% внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зацікавленими особами не оспорювалися та недійсними не визнавалися.

Позиція відповідача

2.7. Представник Міністерства внутрішніх справ України подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

2.8. Вказав, що під час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу Департаментом охорони здоров`я МВС України вказано на те, що медико- соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС.

Зокрема, повідомлено про те, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались.

Наявність зазначених недоліків унеможливила позитивне затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком № 850.

2.9. Оскільки надісланий пакет матеріалів не відповідав вимогам Порядку та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року - матеріали ОСОБА_1 листом № 3049-2025 від 14.04.2025 було повернуто без розгляду та прийняття відповідного рішення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженими матеріалами справи та доводами сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з 05.05.1993 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

3.2. Відповідно до Свідоцтва про хворобу від 02.09.2015 №245, виданого військово- лікарською комісією Сектору медичного забезпечення Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, у позивача наявне захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ і відповідно до вказаного Свідоцтва його визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

3.3. Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №114799 від 07.10.2024, виданою ОКМУ «Центр медико-соціальної експертизи», позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40% одноразово.

3.4. Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №804275 від 07.10.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ). Інвалідність встановлена до 01.11.2025.

3.5. 26.02.2025 року позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС).

3.6. Однак, Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) листом від 25.04.2025 №31/24-Ц-96-1162-13-2025 повідомив позивача, що Міністерство внутрішніх справ України повернуло направлені їм 17.03.2025 документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

3.7. У відповідь на адвокатський запит Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) надав копію листа Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2025 №13049-2025, відповідно до якого було повернуто документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

3.8. Згідно змісту листа Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України №31/24-Ц-96-763-13-2025 від 14.04.2025 вказано, що під час розгляду вищезазначених матеріалів з`ясовано що ОСОБА_1 при огляді 07.10.2024 медико-соціальною експертною комісією встановлено з 07.10.2024 третю групу інвалідності (копія виписки до акта огляду МСЕК від 07.10.2024 № 804275) та 40 % втрати професійної працездатності (довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 07.10.2024 № 114799) внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

При цьому, зв`язок захворювань ОСОБА_1 із проходженням служби в органах внутрішніх справ було установлено ще у 2015 році (свідоцтво про хворобу від 02.09.2015 №245), що давало право заявнику на встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності протягом тривалого часу після звільнення.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Проте, у надісланих матеріалах відсутня вичерпна інформація про наявність чи відсутність у заявника попереднього встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності, за період проходження служби з 05.05.1993 та після звільнення з органів внутрішніх справ, що унеможливлює здійснення перевірки надісланих матеріалів на відповідність вимогам пункту 4 Порядку.

Таким чином, перевірка надісланих матеріалів на дотримання вимог пункту 4 Порядку та прийняття рішення про призначення заявнику одноразової грошової допомоги можливі після надання вищезазначеної інформації.

Крім того, час опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , Департаментом охорони здоров`я МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС.

Зокрема, повідомлено про те, що ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» не оформляв та представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог Положення.

Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення та Порядку унеможливила прийняття Міністерством рішення за ними.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст.46 Основного Закону України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

4.2. 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).

4.3. Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

4.4. На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 затверджено Порядок №850. Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

4.5. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

4.6. Пунктом 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

4.7. Пунктами 7-9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

4.8. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

4.9. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

4.10. За своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС. Механізм призначення одноразової грошової допомоги визначений Порядком №850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

4.11. Суд зазначає, що у постанові від 22.10.2020 р. у справі № 711/1837/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні висновки щодо застосування положень статті 23 Закону № 565-XII та п.4 Порядку № 850:

- із втратою чинності з 07.11.2015 р. Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглося відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

- Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

- положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

- передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31 жовтня 2015 року - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

- зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31 жовтня 2015 року чи після.

4.12. При цьому, суд звертає увагу на те, що процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів. Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

4.13. Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ), відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №804275 від 07.10.2024. Інвалідність встановлена до 01.11.2025.

Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №114799 від 07.10.2024, виданою ОКМУ «Центр медико-соціальної експертизи», позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40% одноразово.

4.14. Як було зазначено вище зміст п.4 Порядку №850 свідчить про те, що цей пункт регулює правовідносини щодо виплати різниці у розмірах одноразової грошової допомоги особі, якій таку допомогу вже було призначено та виплачено раніше, у разі підвищення групи інвалідності або ступеня втрати працездатності за результатами повторного огляду МСЕК. До правовідносин первинного призначення одноразової грошової допомоги (у випадку, коли особа вперше звертається за такою виплатою та раніше її не отримувала) положення п.4 Порядку №850 не застосовуються. Як встановлено судом, одноразова грошова допомога позивачу раніше не призначалася і не виплачувалася, тобто позивач не є «одержувачем грошової допомоги» у розумінні п.4 Порядку №850, а звертається за первинним призначенням такої допомоги у зв`язку з інвалідністю другої групи. Відтак, обмеження дворічним строком після первинного встановлення інвалідності, яке передбачене п.4 Порядку №850, до правовідносин у даній справі не застосовується.

4.15. Також, суд зауважує, що згідно листа Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України від 17.03.2025 підставою для повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу стало проведення медико-соціальної експертизи з порушенням п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", а також з підстав того, що у наданих матеріалах відсутня вичерпна інформація про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 попереднього встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності, за період проходження служби з 05.05.1993 та після звільнення з органів внутрішніх справ.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача суд зазначає наступне.

4.16. Пунктом 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2)спеціалізованого профілю.

4.17. Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико- соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково- педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

З аналізу наведених вище норм слідує, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров`я МВС не є безумовною.

4.18. Відтак, позивач не може нести негативних наслідків у частині виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії.

Окрім цього, висновки відповідної МСЕК, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності 40% внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зацікавленими особами не оспорювалися та недійсними не визнавалися.

4.19. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що мотиви, з яких Міністерство внутрішніх справ України прийняло рішення про повернення документів позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги, не передбачені п.14 Порядку №850, який містить вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні такої допомоги, і, крім того, не спростовують наявності у позивача самостійної підстави для отримання допомоги, підтвердженої висновком МСЕК від 07.10.2024. Відтак, вказаний висновок (рішення) про повернення документів ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги, доведений до відома позивача листом Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) №31/34/3-Аз-73-19-2025 від 12.05.2025, є протиправним, таким, що прийнятий не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.2. Наведені вище висновки суду є достатніми для вирішення спору. При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Інші доводи та аргументи учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду та не потребують окремого висвітлення в мотивувальній частині цього рішення.

5.3. З урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідачем не доведено правомірність повернення документів ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 20.05.2025.

6.3. Оскільки позов задоволено, судовий збір у сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів ОСОБА_1 , передбачених пунктами 7- 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції", без прийняття рішення, передбаченого пунктом 9 вказаного Порядку, про призначення або про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням IІI групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбачені пунктами 7-8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" та прийняти рішення, передбачене пунктом 9 зазначеного Порядку про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України Управління координації пенсійних питань та соціальних виплат (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601 код ЄДРПОУ 00032684).

Суддя О.В. Анісімов