Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/8440/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокусправа № 580/8440/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянув у залі суду у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Ювченка А. В. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

04.08.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Ювченка А. В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправним і скасування рішення про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оформленого Протоколом № 5 засідання комісії Військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2026 року, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язання нарахувати та виплатити одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень;

стягнення з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідач безпідставно не виконав свій обов`язок.

Ухвалою від 10.08.2026 суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд вказаної справи правилами спрощеного провадження.

25.08.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив з проханням відмовити у задоволенні позову. Стверджує, що позивач не має право на спірну допомогу, оскільки прийнятий на військову службу з 02.07.2021, тобто до початку дії воєнного стану.

07.09.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить заперечення, викладені у відзиві відхилити як необґрунтовані, оскільки позивач 27.12.2024 уклав новий контракт про проходження служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу та є окремим самостійним юридичним фактом прийняття позивача на військову службу, а не технічним продовженням раніше існуючих відносин з рядового складу.

Оскільки сторони не заявили обґрунтованих клопотань про розгляд справи з їх викликом, відсутня доцільність допитати свідків та призначити експертизу, суд дійшов висновку спір розглянути в письмовому провадженні.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з паспортом громадянина України № НОМЕР_4 позивач 20.09.2000 р.н.

02.07.2021 позивач уклав з відповідачем контракт на три роки на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу.

27.12.2024 позивач уклав з відповідачем контракт на три роки на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу.

07.02.2026 набрав чинності контракт, укладений позивачем з Головнокомандувачем Збройних Силах України на п`ять років, про проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу.

Згідно з довідкою від 04.07.2026 №2870 позивач перебуває на військовій службі за контрактом у відповідача.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 03.11.2022 позивач є учасником бойових дій.

Згідно з довідкою відповідача від 15.07.2026 №654/1115 позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України: у період з 25.11.2021 до 23.06.2022, з 01.03.2023 до 23.06.2023, з 07.02.2024 до 24.08.2025, з 10.09.2025 до 07.10.2025, з 19.10.2025 до 24.02.2026, з 12.03.2026 до 22.03.2026, з 26.03.2026 до 21.04.2026, з 07.05.2026 до 20.05.2026, з 27.05.2026 до 06.06.2026.

Відповідно до витягу з протоколу №5 засідання комісії з питання виплати, військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , одноразової грошової винагороди за тривалістю проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 21.04.2026 вирішено не виплачувати позивачу одноразову грошову винагороду, оскільки контракт позивач уклав 02.07.2021, участі 604 дні.

Листом від 31.07.2026 №609/9852 за результатами розгляду запиту представника позивача, відповідач повідомив, оскільки позивач прийнятий на військову службу за контрактом до введення в дію воєнного стану, командуванням військової частини НОМЕР_1 не прийнято позитивного рішення щодо виплати йому одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 11 лютого 2025 року № 153, у зв`язку з невідповідністю її вимогам.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців регулюються:

Конституцією України;

законами України: від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – ЗУ №2232-XII), від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – ЗУ №2011-XII), від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ);

постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції, що діяла з 04.09.2019 до 03.11.2020.

Також 11.02.2025 Кабінет Міністрів України виніс постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - постанова КМУ №153), яка набрала законної сили 13.02.2025.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ №2232-XII проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови КМУ №453 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).

Пунктом 2 постанови КМУ №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок №153).

Пунктом 3 постанови КМУ №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 постанови КМУ №153 в чинній на дату виникнення спору редакції установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Тобто, приписи абзацу першого пункту 4 постанови КМУ №153 встановлюють обов`язкові умови, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн гривень (диспозиція правової норми):

1) приналежність на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2) вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) - до 25 років;

3) факт прийняття або призову на військову службу, у т.ч. на умовах контракту під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64;

4) фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (13.02.2025) (абз. 2 п. 4); або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (13.02.2025) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) (абз. 4 п. 4).

Оскільки позивач прийнятий на військову службу за контрактом від 02.07.2021, а право на виплату спірної допомоги згідно з п.4 Постанови КМУ №153 в контексті приписів ч.2 ст.2 ЗУ №2232-XII мають військовослужбовці, які прийняті на умовах контракту, укладеного саме під час воєнного стану, відсутня відповідна обов`язкова вимога для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту.

Тому відповідач правомірно оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови № 153.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених фактичних обставин та правового врегулювання спірних правовідносин, порушення відповідачем заявленого права позивача не підтверджено. Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в межах заявленого предмета та підстав спору. Підстави для розподілу судових витрат, зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову адвоката Ювченка А. В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про:

визнання протиправним і скасування рішення про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оформленого Протоколом № 5 засідання комісії Військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2026 року, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язання нарахувати та виплатити одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАнжеліка БАБИЧ