Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №580/6501/26
Суддя: Анжеліка БАБИЧ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокусправа № 580/6501/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в загальному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвокатки Савенко Ю.Н. в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язанням вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
17.06.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Савенко Ю.Н. в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик,буд.235; ЄДРПОУ 44131663) (далі – відповідач ) про:
визнання протиправним і скасування рішення (далі – Спірне рішення) №00105612407 від 02.06.2026 про застосування податкових штрафних санкцій у розмірі 4224грн та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (далі - ЄВ) у розмірі 464,64 грн;
стягнення понесених витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору;
здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач безпідставно склав відносного нього Спірне рішення. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком. Тому не є платником ЄВ. Помилку в звітності позивач виправив у встановленому законом порядку. Однак відповідач відмовився скасовувати нараховану пеню.
Тому 18.06.2026 суд ухвалою прийняв до розгляду позовну, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
26.06.2026 надійшов відзив з проханням відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач самостійно задекларував до сплати ЄВ, який своєчасно не сплатив. Уточнюючу декларацію позивач подав щодо виправлення помилок, а саме зменшення самостійно задекларованого ЄВ. Однак інтегрована система автоматично нарахувала за несвоєчасну сплату штраф і пеню за період 20.02.206 до 13.03.2026.
Правом подати відповідь позивач не скористався.
Розпочавши розгляд справи, суд дійшов висновку здійснити перехід зі спрощеного до загального позовного провадження, про що постановив ухвалу від 17.08.2026, у т.ч. продовжив термін підготовчого провадження на 30днів.
У підготовчому засіданні суд долучив всі подані сторонами докази та задовольнив їх клопотання про подальший розгляд справи правилами письмового провадження. Ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті правилами письмового провадження постановив 09.09.2026.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 позивач отримує пенсію за віком з 07.12.2011 довічно. Є громадянином України відповідно до паспорта № НОМЕР_2 . Відповідно до ЄДРПОУ зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.01.2025 та перебуває на податковому обліку у відповідача.
Засобами електронного обміну позивач подав:
26.01.2026 податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2025рік, якою в розділі V задекларував до сплати ЄВ у розмірі 39450,98грн;
13.03.2026 податкову уточнюючу декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2025рік, якою виправив помилки задекларованого ЄВ в розділі V зобов`язання з ЄВ шляхом зазначення в розділі V задекларував до сплати ЄВ у розмірі 0грн за цей же період.
02.06.2026 відповідач виніс Спірне рішення №00105612407 про застосування податкових штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску, яким за період 20.02.2026-13.03.2026 нарахував пеню 0,1% 464,64 грн та штраф у розмірі 4224 грн. Розрахунок штрафної санкції підтверджує, що вказані спірні нарахування стосуються аналізу поданих позивачем вказаних вище податкових декларацій.
Тому позивач звернувся позовом до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.
Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Належні, достовірні та допустимі докази проведення відповідачем щодо позивачки вказаних вище перевірок відсутні.
Водночас нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ)
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Виключно Законом №2464-VІ визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 статті 2).
Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ч. 1 ст. 12 Закону №2464-VІ). Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об`єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VІ недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органам у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої ст.25 Закону №2464-VІ рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно зі статтею 2 Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників);
філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу", осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини;
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
4) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);
5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування;
16) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника;
17) Пенсійний фонд - за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" (крім військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов`язок і військову службу", та отримують грошове забезпечення);
18) орган, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, визначений Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та непрацюючих осіб, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років.
Згідно з ч.4 вказаної статті Закону особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.6 тієї ж статті особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Оскільки у заявленому спірному періоді позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та отримував пенсію, звільнений від сплати ЄВ і платником його може бути виключно на добровільних засадах.
Заходи впливу та стягнення ЄВ вказані в нормах ст.25 Закону №2464-VІ.
Зокрема, згідно з ч.ч.2-3 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄВ зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
З приводу виставлення позивачу такої вимоги сторони докази не надали.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган згідно з ч.11 вказаної статті застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Частина 13 ст.25 Закону №2464-VІ приписує, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.
Тобто, підставою нарахування пені є платіжний документ, яким погашається борг визначеною датою. Сплати ЄВ за 2025рік платіжним документом позивача в спірних обставинах не відбулося. То ж підстави нарахування пені за вказаний період Спірним рішенням не підтверджено доказами.
Згідно з ч.14 ст.25 Закону №2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Відповідно до ч.15 вказаної статті рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Крім того згідно з ч.16 ст.25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Зважаючи, що в спірних обставинах нарахування штрафу та пені Спірним рішенням пов`язане виключно з самостійним декларуванням позивачем ЄВ за 2025рік при невідповідності позивача вимогам до платника ЄВ і таку помилку він виправив уточнюючою декларацією в наступному місяці шляхом зняття всієї задекларованої суми, а оплата помилково задекларованих сум не підтверджена будь-яким платіжним документом, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про добровільну згоду позивача бути платником ЄВ за 2025рік та безпідставність неврахуванням ним таких норм закону.
Згідно з п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов`язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Норми п.50.1. ст.50 ПК України вказують, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Оскільки уточнюючу деклараціє з ЄВ відповідач прийняв, що підтверджено електронною квитанцією №2, мав обов`язок урахувати, що самостійно задеклароване до сплати ЄВ за 2025рік, коли позивач не є платником такого збору, помилково та відсутнє як таке. Донараховуючи Спірним рішенням штраф і пеню за період з 20.02.2026 до 13.03.2026, що є датою подання звітності з ЄВ за 2025рік і, відповідно, датою подання уточнюючої декларації про помилки попередньої шляхом анулювання повної суми ЄВ до сплати, відповідач діяв всупереч меж, порядку і способу дій та виніс Спірне рішення за відсутності правових і фактичних підстав. Тому суд дійшов висновку, що воно протиправне та наявні підстави для його скасування в повному обсязі.
З огляду на результат спору судові витрати, підтверджені квитанцією від 17.06.2026 на суму 1064,96грн сплати судового збору за звернення до окружного адміністративного суду, відповідно до ст.132-139 КАС України підлягають розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Задовольнити повністю адміністративний позов адвокатки Савенко Ю.Н. в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати рішення №00105612407 від 02.06.2026 про застосування податкових штрафних санкцій у розмірі 4224грн та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 464,64 грн, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик,буд.235; ЄДРПОУ 44131663) щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик,буд.235; ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на суму 1064,96грн зі сплати судового збору за звернення до окружного адміністративного суду.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
СуддяАнжеліка БАБИЧ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua