Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/9701/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокусправа № 580/9701/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тихонов І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування при виплаті пенсії, ОСОБА_1 , положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046 “Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснити, ОСОБА_1 , з 11.06.2026 року виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування - 53 329,89 грн, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 по адміністративній справі №580/6242/25, з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України ““Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у загальному порядку без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”, без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046 “Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)”.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання судового рішення №580/6242/25, яке набрало законної сили 11.06.2026, відповідач провів перерахунок його пенсії та нарахував різницю, проте виплату нарахованих сум здійснює не в повному обсязі, а частинами, посилаючись на обмеження, пов`язані з бюджетними асигнуваннями, чим фактично не виконує судове рішення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Відповідач 18.09.2026 надіслав до суду клопотання про долучення доказів, а саме лист від 17.09.2026 №2600-0215-7/154826 в якому повідомив про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Також, 28.09.2026 подав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення обґрунтував тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262, після дати набрання рішення суду законної сили не приймалося. У зв`язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах. Звертаємо увагу, що у зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови № 103 неможливо здійснити жодні перерахунки. Таким чином новий перерахунок пенсії позивачу неможливо провести. Відповідно до пункту 2 постанови № 1046: установити, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. системі Під час такого пропорційного розподілу видатків на виплату пенсій у солідарній загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №580/6242/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.09.2024 № 11/21232-суд з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

23 липня 2026 року, позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням здійснити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 року по адміністративній справі 580/6242/25 без застосування положень Постанови КМУ №821 від 14.07.2025 року

Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, листом №. 63632- 81433/Д-05/8-2600/26 від 20 серпня 2026 року, повідомило позивача про те, що в липні 2026 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/6242/25 Головним управлінням проведено перерахунок його пенсії в межах зобов`язальної частини, та здійснено нарахування коштів за період з 01.02.2023 по 31.07.2026 в сумі - 1266695,38 грн. Розмір пенсії з урахуванням рішення суду станом на 01.08.2026 року складає - 53329,89 грн. В серпні 2026 року виплачено пенсію визначену з урахуванням положень нормативно правових актів в розмірі - 25950,00 грн. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень затверджених на відповідний рік. Рішенням суду №320/51895/25 визнано не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. До прийняття нового порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, виплата пенсій буде здійснюватися в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон № 1058-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно ст. 5 Закону №1058-VI цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Питання виплати пенсій врегульовані нормами ст. 47 Закону № 1058-VI, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону №1058-VI установлено, що застрахована особа має право: на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Постановою КМУ від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (п. 1 Порядку № 821).

Пунктами 4 - 8 Порядку № 821 передбачено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених п.5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому п.5-7 цього Порядку.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову КМУ від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 дане рішення залишено без змін.

Отже, посилання відповідача на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин Постанова № 821 була чинною, а відтак, затверджений нею Порядок, був обов`язковим у застосуванні в частині виплати позивачу пенсії – є необґрунтованим та спростовується вищевикладеними обставинами.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ПФУ в м. Києві листом повідомив позивача про те, що чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, відсутній. Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій та рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватись виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта. З огляду на викладене, виплата сум, нарахованих на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/6242/25, буде здійснена у порядку та в межах затверджених бюджетних призначень, передбачених на 2026 рік.

Так, стаття 23 Бюджетного кодексу України та пункт 14 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” регулюють порядок здійснення видатків з бюджету, тобто відносини між розпорядниками бюджетних коштів у бюджетному процесі. Ці норми не визначають ані обсягу права особи на пенсійне забезпечення, ані розміру пенсії, що підлягає виплаті конкретному пенсіонеру, і не наділяють орган Пенсійного фонду України правом виплачувати нараховану пенсію не в повному обсязі. Порядок планування та здійснення бюджетних видатків є внутрішнім питанням держави і не може ані зменшувати обсяг права особи, підтвердженого судовим рішенням, ані відкладати його реалізацію на невизначений строк.

Однак, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Жовнер проти України”, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року зауважив, що “право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін”.

Крім того, Європейський суд з прав людини також зазначав, що “не можна припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції ґрунтовно описував процесуальні гарантії, що їх надано учасникам судового процесу, а саме справедливий, прилюдний і швидкий розгляд справи, не охоплюючи виконання судових рішень; якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується лише доступу до суду та здійснення судочинства, це означало б привести до стану, несумісного з принципом правовладдя, що його Договірні держави зобов`язалися додержувати, ратифікувавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невіддільна частина судового розгляду для цілей статті 6” [рішення у справі Шмалько проти України / Shmalko v. Ukraine від 20 липня 2004 року (заява № 60750/00), § 43]; “право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна юридична система Високої Договірної Сторони уможливлювала, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Дійовий доступ до суду включає право на виконання судового рішення без безпідставних зволікань” [рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04), § 51].

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 у справі №16-рп/2009 зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання, і обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 23.11.2018 у справі №10-р/2018 Конституційний Суд України підкреслив, що набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя.

Таким чином, нормами чинного законодавства, зокрема Рішеннями Конституційного Суду України, як і положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення, проте матеріалами справи підтверджено, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо поетапної виплати поточної пенсії судове рішення, постановлене на користь позивача, не виконується, визначена судом пенсія у відповідному розмірі позивачу не сплачується.

Частиною першою статті 47 Закону №1058 передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Жодною нормою Закону №1058, який є спеціальний, не передбачено можливості виплати нарахованої щомісячної суми пенсії частинами.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо фактичної виплати пенсії в сумі, меншій ніж визначено на виконання судового рішення, так як вони порушуються норми Конституції України, Закону №1058 та права позивача і нівелюється зміст судового рішення №580/6242/25.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат, останнім не надано, то такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування при виплаті пенсії, ОСОБА_1 , положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046 “Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві (04053 м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) здійснити, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 11.06.2026 року виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування - 53 329,89 грн, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 по адміністративній справі №580/6242/25, з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України ““Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у загальному порядку без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”, без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046 “Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)”.

Судові витрати не розподіляються.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяІлля ТИХОНОВ