Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/6323/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокусправа № 580/6323/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свою представницю подав позов до Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» (далі - ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-301 від 11 липня 2025 року, яким скасовано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) ІІ (другу) групу інвалідності, та визнано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) таким, що не є особою з інвалідністю з 11 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому що спірне рішення прийнято без належного повідомлення позивача про ініційоване провадження, яке мало для нього негативні наслідки, та без дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державних установ, передбачених чинним законодавством, а тому в сукупності наявні умови для визнання такого рішення протиправним та його скасування. Порушення відповідачем вимог щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Ухвалою від 19 червня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.07.2026 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що ДБР надіслало до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», постанову від 31.01.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 у зв`язку із чим експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому у 2018 році ІІ групи інвалідності, захворювання, ТАК, пов`язане з проходження служби в поліції, безстроково, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо визнання особою з інвалідністю. Крім того зазначив, що у зв`язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13, п. 51 Положення, за результатами перевірки обґрунтованості рішення та оцінювання підстав скасовано попереднє рішення МСЕК щодо встановлення групи і терміну інвалідності. Зазначив також, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

06.07.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивача вказала на його необґрунтованість, зазначивши, що твердження Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про те, що діагноз ОСОБА_1 нібито «не відповідає критеріям для визначення групи інвалідності», є суперечливим, оскільки сам же відповідач зазначає, що рішення скасовано суто з процесуальних мотивів (через «неприбуття особи»), але водночас робить висновок про невідповідність ступеня обмеження життєдіяльності критеріям інвалідності, взагалі не проводячи фактичного медичного дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 та не аналізуючи медичні документи ОСОБА_1 . Крім того зазначила, що протягом повного місяця (з 18.02.2025 по 18.03.2025) Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» виявляла бездіяльність та не вживала жодних дій задля своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про виклик. Направлення запрошення в останній день встановленого строку позбавило ОСОБА_1 можливості прибути на обстеження у визначені межі, що є грубим порушенням його прав та свідчить про формальний підхід установи до виконання своїх обов`язків. ОСОБА_1 медичне обстеження на базі вказаних науково-дослідних інститутів не проходив і не міг пройти, оскільки перебував на військовій службі у Збройних Силах України. Факт проходження військової служби є поважною та об`єктивною причиною для перенесення строків медичних обстежень, що, відповідно, унеможливлювало прийняття відповідачем рішення про скасування раніше встановленої ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 921547 від 27.07.2018 обласною МСЕК № 2 в м. Черкаси позивач визнаний особою з інвалідністю II (другої) групи безтерміново.

05.02.2025 до відповідача надійшла постанова старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів від 31 січня 2025 року, прийнята у межах кримінального провадження № 62024000000000923, якою залучено у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: - Чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності, зокрема, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно переліку № 2072.

На підставі зазначеної постанови відповідач здійснив перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо позивача.

Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийняла рішення від 11.07.2025 № ЦО-301. В обґрунтування рішення Комісія вказала, що ЦОФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття особи для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було раніше прийняте медико-соціальною експертною комісією. В повідомленні було зазначена інформація про місце, дату та час, коли така особа мала прибути до ЦОФСО, про що в матеріалах медико-експертної справи особи наявні відповідні підтверджуючі документи й докази. У зв`язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13, п. 51 Положення, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання комісія прийняла рішення скасувати попереднє рішення МСЕК щодо встановлення групи і терміну інвалідності.

Рішення відповідача про визнання таким, що не є особою з інвалідністю позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже предметом судового розгляду є перевірка дотримання відповідачем порядку прийняття спірного рішення.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1338 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно з п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що відповідач у спірних правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень, чия діяльність включає спеціальну компетенцію із проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій, зокрема на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді.

Під час дослідження питання дотримання відповідачем процедури прийняття спірного рішення суд зазначає таке.

Суд встановив, що 05.02.2025 до відповідача надійшла постанова старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів від 31 січня 2025 року, прийнята у межах кримінального провадження № 62024000000000923, якою залучено у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: - Чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності, зокрема, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно переліку № 2072.

У свою чергу, відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, у спірних правовідносинах у відповідача були відсутні підстави для здійснення перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо позивача на підставі постанови старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів від 31 січня 2025 року, прийнятої у межах кримінального провадження № 62024000000000923, оскільки вона стосувалась перевірки особи із датою народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), відмінною від дати народження позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Щодо нездійснення відповідачем повідомлення позивача у процедурі перевірки рішення МСЕК, суд зазначає таке.

Згідно з п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Суд встановив, що Державна установа «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» листом від 18.02.2025 № 627/03-19 (а.с. 72) повідомила, що з метою аналізу документів медико-експертної справи та перевірки експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, ОСОБА_1 необхідно прибути в період до 18.02.2025 року до 18.03.2025 року на обстеження до клініки Інституту, що знаходиться за адресою: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А.

Відповідно до протоколу за результатами вручення запиту ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України», 18.03.2025, з метою вручення запиту ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» № 627/03-19 від 18.02.2025, адресованого гр. ОСОБА_1 в присутності працівників ІНФОРМАЦІЯ_4, було здійснено дзвінок на номер телефону НОМЕР_3 , на який відповів чоловік, який представився ОСОБА_1 . В ході розмови ОСОБА_1 було повідомлено, що на його ім`я адресовано запит від ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України та було запропоновано останньому вручити його наручно, але ОСОБА_1 відмовився від його отримання, повідомивши, що він зараз знаходиться не в місті Черкаси. Також останній зазначив, що хоче отримати вказаний лист рекомендованим листом Укрпошти. В зв`язку з цим запит ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» № 627/03-19 від 18.02.2025 було направлено гр. ОСОБА_1 рекомендованим листом від імені ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» 18.03.2025.

Державна установа «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» листом від 18.02.2025 листом № 5216/01-19/2026 від 11 травня 2026 року повідомила, що 18.03.2025 ОСОБА_1 Укрпоштою направлено запрошення на проходження медичного обстеження в умовах стаціонару кліники ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України», який вручений 21.03.2025 одержувачу.

Аналіз встановлених обставин вказує на те, що відповідач видав виклик на проходження медичного обстеження № 627/03-19 - 18.02.2025, однак лише 18.03.2025, тобто через місяць після його видачі та безпосередньо в останній день визначеного Інститутом строку для проходження медичного обстеження здійснив дії щодо повідомлення позивача про це.

Отже, неприбуття позивача за викликом на проходження медичного обстеження у строк визначений повідомленням № 627/03-19 від 18.02.2025 зумовлене несвоєчасним здійсненням відповідачем повідомлення у зв`язку із чим не може вказувати на ігнорування виклику позивачем та бути самостійною та достатньою підставою для скасування попереднього рішення МСЕК.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що встановлені порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення є достатніми для визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» № ЦО-301 від 11 липня 2025 року, яким скасовано ОСОБА_1 ІІ (другу) групу інвалідності та визнано ОСОБА_1 таким, що не є особою з інвалідністю з 11 липня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2) відповідач - Державна установа «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» (49027, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.10.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК