Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №498/1410/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 498/1410/26

Провадження 1-кп/517/58/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026162390000386 від 21.06.2026 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка Драбівського району Черкаської області, українця, гр. України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, до затримання перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді майстра 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти протидії інфраструктури авіаційних комплексів роти протидії інфраструктури безпілотних літальних апаратів противника військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого (в режимі відеоконференції) адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді майстра 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти протидії інфраструктури безпілотних літальних апаратів противника військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 21.06.2026 близько 18 годин 00 хвилин ОСОБА_3 , перебував на території домоволодіння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_3 , виник намір направлений на умисне знищення майна шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на пошкодження майна шляхом підпалу, перебуваючи на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні житлового будинку, підготував з речовин та матеріалів, що знаходились на території будинку горючу речовину та облив речі, що знаходились всередині житлового будинку, після чого із застосуванням тліючого недопалка від цигарки підпалив вказаний житловий будинок, який належить ОСОБА_6 . В результаті пожежі пошкоджено дах житлового будинку, пластикові вікна, побутова техніка, меблі та речі, чим спричинив матеріальну шкоду останній на загальну суму 209 000 гривень 00 копійок.

В частині вищезазначених дій, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі і показав суду, що 21.06.2026 року перебуваючи на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 в приміщенні житлового будинку, підготував з речовин та матеріалів, що знаходились на території будинку горючу речовину, після чого із застосуванням тліючого недопалка від цигарки підпалив вказаний житловий будинок. Обвинувачений щиро розкаявся у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, проте надала суду заяву в якій просить суд розглянути кримінальне провадження без її участі, а обвинуваченого ОСОБА_3 покарати на розсуд суду.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, його вина була повністю встановлена в ході судового розгляду наданими суду матеріалами, дослідженими письмовими і речовими доказами, які суд, керуючись законом, оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, а також такими які в своїй сукупності між собою встановлюють провину обвинуваченого, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Відповідно довідок лікаря психіатра та нарколога, ОСОБА_3 на обліку не перебуває та за відповідною допомогою не звертався (а.к.п. 130-131).

Згідно характеристики, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, а відповідно характеристики, ОСОБА_3 за місцем проходження служби характеризується негативно (а.к.п. 95, 112).

Суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого – щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, так як він не становить високої небезпеки для суспільства (а.к.п. 59-63).

При призначенні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, а за місцем проходження військової служби негативно, пом`якшуючу обставину – щире каяття обвинуваченого та відсутність обтяжуючих обставин.

У відповідності до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» під час призначення покарання по кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його віку, того, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, його щирого каяття, а також конкретних обставин та причин вчинення кримінального правопорушення, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що з метою виправлення ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень достатнім буде призначення покарання у виді позбавлення волі. Водночас, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особа обвинуваченого дають суду підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим відповідно до ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням, а також на нього слід покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для його виправлення. Суд вважає, що в даному випадку таке покарання буде достатнім і таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Цивільний позов не заявлений.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів» від 13.07.2026 № СЕ-19/116-26/16908-ФХД – у сумі 19254, 40 гривень.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.07.2026 року арешт на речові докази, які у відповідності до ст. 100 КПК України, слід повернути власнику та знищити.

Запобіжний захід суд вважає за необхідне скасувати, звільнивши ОСОБА_3 з під варти в залі судового засідання, з огляду на звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком.

Також у строк відбування покарання ОСОБА_3 слід зарахувати час попереднього ув`язнення з 21.06.2026 по 07.10.2026.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Згідно ст. 76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати час попереднього ув`язнення з 21.06.2026 по 07.10.2026.

Початок іспитового строку обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто з 07 жовтня 2026 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 скасувати, звільнивши ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів» від 13.07.2026 № СЕ-19/116-26/16908-ФХД – у сумі 19254, 40 гривень.

Скасувати накладений на підставі ухвал слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.07.2026 року арешт на: післяпожежне сміття, коробок з сірниками та обгоріле покривало, піксельну (військову) кофту та піксельні (військові) штани.

Речові докази, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області: післяпожежне сміття, коробок з сірниками та обгоріле покривало - знищити; піксельну (військову) кофту та піксельні (військові) штани – повернути власнику ОСОБА_3 .

Флеш-носій чорного кольору марки «Team Group» 32GB на якому наявні 4 відеофайли залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: