Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №500/3957/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3957/26

06 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), у якому з урахуванням редакції позовної заяви, поданої на усунення недоліків, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №2067-1785/Ш-02/8-1900/26 від 16.02.2026 щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2019, на визначений нею банківський рахунок.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-ІV) та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Тернопільській області. Проте з 01.02.2019 виплату пенсії позивачу припинено у зв`язку її з неотриманням протягом періоду з 01.05.2018 по 31.01.2019.

27.01.2026 уповноважений представник позивача подала до ГУ ПФУ в Тернопільській області заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2019 та проведення перерахунку пенсії на банківський рахунок. Надалі на адвокатський запит відповідачем надано відповідь від 24.04.2026 про те, що документи електронної пенсійної справи не містять заяви ОСОБА_1 на поновлення виплати пенсії, поданої з дотриманням норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 (далі – Порядок №22-1). Відповідно, рішення про поновлення виплати пенсії чи про відмову в установленому порядку не приймалося. Одночасно було з`ясовано, що ОСОБА_2 зверталася в інтересах ОСОБА_1 з заявою про поновлення виплати пенсії, яку було розглянуто в порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”, та відповідь надано листом від 16.02.2026. Згідно з наданою відповіддю виплату пенсії ОСОБА_1 не поновлено, оскільки відповідно до Закону №1058-ІV та Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії здійснюється на підставі особистої заяви пенсіонера. Відомості про подання позивачем такої заяви відсутні.

Представник позивача не погоджується з такою відмовою відповідача та стверджує, що, зважаючи на обставини постійного перебування позивача за кордоном, вимога пенсійного органу щодо особистого звернення з заявою про поновлення виплати пенсії ставить право на соціальний захист у залежність від місця проживання (перебування), що суперечить призначенню інституту представництва на підставі довіреності. Ні Закон №1058-ІV, ні Порядок №22-1 не містять такої вимоги, натомість передбачають право пенсіонера на звернення до пенсійного органу із відповідною заявою як особисто, так і через уповноваженого представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої у порядку, визначеному законодавством.

У зв`язку з такими обставинами позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

ГУ ПФУ в Тернопільській області у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась через уповноважену організацію АТ «Укрпошта». З 01.02.2019 виплата пенсії ОСОБА_1 припинена у зв`язку з її неотриманням протягом періоду з 01.05.2018 по 31.01.2019. Документи електронної пенсійної справи не містять заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії, поданої з дотриманням норм Порядку №22-1. Відповідно, рішення про поновлення виплати пенсії чи про відмову в установленому порядку не приймалося. Оскільки позивач не зверталася особисто для поновлення виплати пенсії до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу Пенсійного фонду України та не подавала заяву у порядку, передбаченому для осіб, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, у пенсійного органу відсутні підстави для поновлення виплати пенсії.

У задоволенні позову просить відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області, їй призначено пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

На адвокатський запит від 04.12.2025 щодо підстав припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 10.12.2025 №1900-0402-8/57357 повідомило, що з 01.02.2019 виплата пенсії позивачу припинена у зв`язку з її неотриманням протягом періоду з 01.05.2018 по 31.01.2019.

Роз`яснено, що згідно з пунктом 1.1 Порядку №22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Відповідно до пункту 2.9 вищевказаного Порядку під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1, особою пред`являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України).

Одночасно проінформовано, що постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 № 21-1 "Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни до Порядку № 22-1. Внесені зміни стосуються осіб, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв`язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, можуть надсилатись поштою. Для поновлення пенсії до заяви додаються: копія документу / документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання/ перебування за кордоном (з перекладом); оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою (з перекладом); копія паспорта громадянина України. Форма заяви для поновлення пенсії наведена в додатку 1 до Порядку № 22-1. Заява про перерахунок пенсії може подаватись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації особи. Додані до заяви про перерахунок копії документів повинні бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально (а.с.9-10).

ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від 23.03.2022, в інтересах позивача подала до ГУ ПФУ в Тернопільській області заяву від 27.01.2026 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

На це звернення, яке зареєстроване 02.02.2026 за №1785/Ш-1900-26, щодо виплати пенсії, ГУ ПФУ в Тернопільській області надало ОСОБА_1 відповідь від 16.02.2026 №2067-1785/Ш-02/8-1900/26, аналогічну за змістом як і відповідь від 10.12.2025 на адвокатський запит (а.с.22.)

На інший адвокатський запит від 17.04.2026 щодо надання інформації, яка стосується ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 24.04.2026 №1900-0402-8/19416 повідомило, що документи електронної пенсійної справи не містять заяви ОСОБА_1 на поновлення виплати пенсії, поданої з дотриманням норм Порядку №22-1. Відповідно, рішення про поновлення виплати пенсії чи про відмову в установленому порядку не приймалося.

Одночасно було з`ясовано, що ОСОБА_2 зверталася в інтересах ОСОБА_1 із заявою про поновлення виплати пенсії, яка зареєстрована 02.02.2026 за №1785/Ш-1900-26, та яку було розглянуто в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», та відповідь надано листом від 16.02.2026 №2067-1785/Ш-02/8-1900/26 (а.с.11).

Не погодившись з відмовою відповідача у поновленні виплати пенсії за віком, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 3.3. Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Отже, з 07.10.2009 порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону №1058-ІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера. Держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від місця проживання особи.

Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності, в інтересах ОСОБА_1 подала до ГУ ПФУ в Тернопільській області заяву про поновлення виплати пенсії.

Однак відповідачем відмовлено у поновленні виплати пенсії позивачу з підстав не особистого звернення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.1 розділу I Порядку №22-1 обумовлено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

За змістом пункту 2.8 розділу IІ Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2.9 розділу IІ Порядку №22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред`являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.

В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.

Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В свою чергу, пунктом 2.23 розділу IІ Порядку №22-1 обумовлено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Даний Порядок вказує на подання заяви заявником, проте таким заявником може бути і представник особи за довіреністю.

У постанові від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21 (пункт 37) Верховний Суд розглядаючи спір за схожих правовідносин зазначив, що вжитий у пункті 1.1 термін “заявник”, на переконання колегії суддів, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

У вказаній постанові Верховний Суд вказав, що відсутність у пункті 1.3 Порядку № 22-1 згадки про заяви з приводу поновлення виплати пенсії не можна тлумачити як заборону подання таких заяв представниками пенсіонерів, що виїхали на постійне місце проживання за кордон. Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Таким чином, Верховний Суд вважає за необхідне сформувати наступний правовий висновок: подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку № 22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1.

При вирішенні даної справи суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, у якій суд зауважив, що Верховний Суд неодноразово (зокрема у постанові від 20.01.2022 у справі №280/4551/21) зазначав, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16 грудня 2020 року № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.

Отже, відмовляючи у поновленні виплати пенсії позивачу з підстав не звернення особисто до територіального органу Пенсійного фонду України, відповідач діяв неправомірно.

У позовній заяві представник позивача просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №2067-1785/Ш-02/8-1900/26 від 16.02.2026 щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Проте в даному випадку ГУ ПФУ в Тернопільській області не приймало рішення про відмову у поновлені виплати пенсії позивачу, а повідомило у формі листа про відсутність підстав для розгляду заяви, поданої представником, а не особисто ОСОБА_1 , для поновлення виплати пенсії. Тобто по суті змісту заяви питання відповідачем не розглядалося, рішення про відмову у поновленні виплати пенсії у розумінні Порядку №22-1 не приймалося, а вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якими порушенні права позивача.

Так, згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку №22-1 пенсійний орган зобов`язаний був прийняти до розгляду заяву про поновлення виплати пенсії позивачу та розглянути її по суті.

У спірних правовідносинах пенсійний орган не розглянув заяву про поновлення виплати пенсії позивачу у належному порядку, встановленому Порядком №22-1, і не прийняв рішення встановленої форми за наслідками розгляду по суті такої заяви.

Водночас сам по собі факт звернення не є підставою для поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а таке поновлення можливе лише після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати, тобто відповідний територіальний орган має розглянути заяву про поновлення виплати пенсії по суті та надати оцінку щодо наявності підстав для поновлення такої виплати.

З огляду на викладене вище, відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови розглянути по суті заяву про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , подану її представником, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 27.01.2026 про поновлення виплати пенсії, яка подана представником за довіреністю і зареєстрована 02.02.2026 за №1785/Ш-1900-26, та прийняти рішення по суті її змісту з урахуванням висновків суду.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі недотримані, ГУ ПФУ в Тернопільській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача половину сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн, перерахованого до спеціального бюджету відповідно до квитанції від 18.06.2026 (а.с.16).

Керуючись статтями 2, 9 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови розглянути по суті заяву про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , подану її представником.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 27.01.2026 про поновлення виплати пенсії, яка подана представником за довіреністю і зареєстрована 02.02.2026 за №1785/Ш-1900-26, та прийняти рішення по суті її змісту з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот п`ятдесят п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.