Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №500/315/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/315/26

06 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (надалі, відповідач-2), Військової частини НОМЕР_2 (надалі, відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №71 від 21 травня 2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 , зобов`язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визнати протиправним та скасувати Наказ №205 від 24 липня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення до військової частини НОМЕР_1 , визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №209 від 23 липня 2025 року (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Позов обґрунтований тим, що на думку позивача, ОСОБА_1 в розумінні приписів п. 9 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є особою, яка зайнята постійним доглядом за матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Вважає, що норми чинного законодавства не містять такої умови надання відстрочки від призову на військову службу, як наявність інших осіб які можуть здійснювати догляд. Просить врахувати, що позивачем при зверненні із заявою про відстрочку дотримані вимоги чинного законодавства, які передбачають право позивача на відстрочку від мобілізації за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, підтверджено факт постійного догляду за особою, яка цього потребує та її потреби у такому догляді, що підтверджується відповідними медичними документами та актом встановлення факту догляду. Таким чином, вважає, що Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «По призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» за № 205 від 24 липня 2025, яким позивача призвано та направлено до військової частини НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, просить врахувати, що за результатами розгляду даної заяви та підтвердних документів комісією щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до протоколу №71 від 21.05.2025 року, прийнято рішення про відмову позивачу у наданні такої відстрочки. Причиною відмови зазначено наявність інших осіб, які можуть здійснювати догляд. Вважає, що наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації, як акт індивідуальної дії реалізовано шляхом його застосування, а тому, його оскарження не є належним та ефективним способом захисту, оскільки скасування вказаного наказу не може привести до відновлення порушеного права. Також, зауважує, що станом на дату подання цього позову позивач перебуває у статусі військовослужбовця Збройних Сил України.

Ухвалою суду від 11.06.2026 постановлено залучити до участі у справі в якості другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 .

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Беручи до уваги, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вважає, що командир військової частини зобов`язаний був видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу частини у день його прибуття до військової частини, що і було зроблено шляхом видання наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.07.2025 №209, а тому, зазначений наказ є правомірним. Вказує, що визнання протиправним і скасування наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про мобілізацію, не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, тобто не змінює її правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного, а також не має своїм правовим наслідком визнання протиправним наказу командира військової частини в частині зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини. Також, просить врахувати, що станом на сьогоднішній день позивач не являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , оскільки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.09.2025 №263 позивач виключений зі списків особового складу військової частини та вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_3 .

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Вважає, що оскільки Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.07.2025 за №209, є наслідком протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо мобілізації позивача, даний наказ є незаконним і підлягає скасуванню. Серед іншого, вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні відстрочки, відповідно до повідомлення № 6032 від 23 липня 2025 року, і 24 липня 2025 року позивача було мобілізовано, про що було видано наказ №205, що позбавило позивача права на оскарження Рішення комісії про відмову у наданні відстрочки у статусі військовозобов`язаного.

Ухвалою суду від 11.08.2026 постановлено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію Протоколу № 71 від 21 травня 2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Як встановлено судом, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 05.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За результатами розгляду вказаної заяви ІНФОРМАЦІЯ_5 ухвалено Протокол від 21.05.2025 за №71 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: наявність інших осіб, які можуть здійснювати догляд.

Згідно з Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №205 від 24.07.2025 позивача, відповідно до поіменного списку №17452 від 24.07.2025 призвано на військову службу та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

У відповідності до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №209 від 23.07.2025, позивача з 23.07.2025 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення .

Надаючи праву оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 1 Указу Президента України від 24.02.22 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.22 р. № 2102-ІХ, з 5 год. 30 хв. 24.02.22 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Одночасно, ст. 1 Указу Президента України від 24.02.22 р. № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.22 р. № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (надалі, Порядок №560), він визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В свою чергу, ст. 23 ч. 1 п. 9 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (тут і далі в редакції на момент розгляду заяви позивача про надання відстрочки) передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Отже, дана норма передбачає можливість отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із здійсненням ним постійного догляду за своїми батьком чи матір`ю, необхідність якого підтверджується висновком МСЕК або ЛКК.

При цьому, суд вважає, що закон не пов`язує можливість отримання відстрочки з цієї підстави із відсутністю інших працездатних членів сім`ї.

Здійснюючи аналіз п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", суд зазначає, що він не містить такої умови надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як відсутність інших невійськовозобов`язаних осіб, які можуть здійснювати догляд за особою.

Разом з тим, факт відсутності інших невійськовозобов`язаних осіб, які можуть здійснювати відповідний догляд, стосується обставин, коли позивач здійснював би такий догляд за батьком чи матір`ю дружини.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №380/16349/24.

Таке тлумачення підтверджується і п. 58-1 Порядку №560, згідно з яким військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Додаток 5 до Порядку № 560 визначає перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, згідно з цим додатком, у випадку отримання відстрочки з підстав, передбачених ст. 23 ч. 1 п. 9 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" повинні бути подані такі документи: для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Таким чином, ст. 23 ч. 1 п. 9 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не ставить право військовослужбовця, який здійснює постійний догляд за власним батьком чи матір`ю, на отримання відстрочки, від наявності чи відсутності інших працездатних членів сім`ї, ця обставина має значення виключно для випадків, які перелічені в дужках цієї норми; п. 58-1 Порядку № 560 прямо застерігає, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві про надання відстрочки інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд; додаток 5 до Порядку № 560 передбачає, що у випадку подання заяви про надання відстрочки з підстави здійснення постійного догляду за власним батьком чи матір`ю, військовозобов`язаний повинен подати лише документи, які підтверджують наявність родинних зв`язків між військовозобов`язаним та родичем та акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду згідно з додатком 8.

У даному ж випадку, позивач звернувся до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 05.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку із необхідністю здійснення догляду за матір`ю ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ).

Отож, з урахуванням викладеного, відмова Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні позивачу відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з мотивів наявності інших осіб, які можуть здійснювати догляд, не ґрунтується на вимогах закону і, як наслідок, є протиправною.

Належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене Протоколом №71 від 21.05.2025 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 9 частини першої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зобов`язання Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу №205 від 24 липня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення до військової частини НОМЕР_1 , визнання протиправним та скасування Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №209 від 23 липня 2025 року (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , такі позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до приписів Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Беручи до уваги, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до поіменного списку №17452 від 24.07.2025, зобов`язаний був видати наказ "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" №205 від 24.07.2025. З аналогічних мотивів командиру Військової частини кореспондований обов`язок видати спірний наказ №209 від 23 липня 2025 року (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття спірних наказів, у позивача була наявна відстрочка від призову під час мобілізації, він був заброньований за підприємством, установою, організацією та не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Слід також зазначити, що згідно з частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Суд враховує, що після видання наказу про зарахування до списків особового складу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України Про військовий обов`язок і військову службу та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, які не передбачають звільнення з військової служби шляхом визнання протиправними дій щодо зарахування до списків особового складу військових частин.

При цьому, суд зазначає, що спірні накази про призов на військову службу під час мобілізації, а також про зарахування до списків особового складу військової частини вичерпав свою дію, адже правовий статус позивача з дня відправлення у військову частину змінився з військовозобов`язаного на військовослужбовця.

Також, суд звертає увагу на висновки, викладені в п. 56 постанови Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, згідно яких процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскарження наказу про призов на військову службу, а також про зарахування до списків особового складу військової частини не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки його скасування не може привести до відновлення порушеного права, тому підстави для задоволення відповідних позовних вимог відсутні.

Решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Так, відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку про те, що даний позов підлягає до часткового задоволення. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене Протоколом №71 від 21.05.2025 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 9 частини першої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 06 жовтня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ); Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ); Військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_5 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Головуюча суддя Дерех Н.В.