Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №513/910/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/910/26

Провадження № 3/513/330/26

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21 липня 2011 року Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

10 червня 2026 року о 19:39 годині в селі Петропавлівка вулиця Центральна, Білгород-Дністровського району Одеської області, водій керував іншим самохідним транспортним засобом мотоблок Беларусь, д/н б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестер Драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що вину не визнає, він сидів на мотоблоці та нікуди не їхав. Патрульні його не зупиняли. Йому не було роз`яснено порядок проходження огляду, протокол працівники поліції в його присутності не складали.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т. ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689458 від 10 червня 2026 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапорт інспектора СРПП відділення поліції №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта поліції В. Бардая про те, що 10 червня 2026 року о 19:39 год. в с. Петропавлівка по вул. Центральна Б-Дністровського району, Одеської області працівниками поліції зупинено інший самохідний транспортний засіб Мотоблок Беларусь без нз. під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; диск з відеозаписом з місця події, яка відбулася 10 червня 2026 року; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та інші матеріали.

Судом досліджені надані відеозаписи, зокрема міститься запис здійснений відеореєстратором, встановленим у транспортному засобі, з якого вбачається дата 2026/06/10 проміжок часу 19 год. 39 хв. 49 сек. – 19 год. 40 хв. 21 сек. У вказаний проміжок часу зафіксовано рух транспортного засобу, з якого проводиться відеозапис. Транспортний засіб рухається по дорозі в межах населеного пункту. Ні в попутному напрямку, ні у зустрічному напрямку не зафіксовано рух транспортних засобів, зокрема і транспортного засобу мотоблок. Натомість праворуч на узбіччі дороги зафіксовано мотоблок, який є в нерухомому стані, тобто рух даного транспортного засобу відеореєстратором не зафіксовано.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Обставина керування особою транспортним засобом обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Досліджений у судовому засіданні відеозапис не містить, ані моменту зупинки, ані руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ..

Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Отже, будь-яких належних доказів, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та зупинення працівниками поліції саме під час руху транспортного засобу встановлених за допомогою об`єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону), показів свідків, матеріали справи не містять, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відсутність у справі доказів факту керування транспортним засобом особою, виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не містить обов`язкової складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так за ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Як визначено п.43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Верховний Суд у своїй постанові від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За наведених обставин, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів керування ним транспортним засобом.

З огляду на викладене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, доходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за встановлених судом обставинах.

Отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285, 287-291 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова