Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №510/561/26 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1840/26

Справа № 510/561/26

06 жовтня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі з об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виділ частки в натурі з об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником 25/100 частин нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі є співвласниками іншої частини нежитлового приміщення, як об`єкта нерухомого майна, розташованого у АДРЕСА_1 .

Належні ОСОБА_1 25/100 частини нежитлового приміщення є окремим об`єктом нерухомості, знаходиться у спільній частковій власності, реально не розділений і не виділений, що перешкоджає вільному здійсненню права власності оскільки при розпорядженні власністю необхідно враховувати думку іншого співвласника.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх майнових прав.

Позивач у судове засідання не з`явився, від його представника – адвоката Златі Н.С. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та Суддя Михайло Іванович у судове засідання не з`явились, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 також у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце його проведення сповіщалась належним чином, про причини неявки не повідомила.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли у зв`язку із захистом права власності, а тому регулюються Книгою третьою ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні фактичні обставини.

Позивач є власником 25/100 частин нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 29 вересня 2025 року (справа № 510/1048/25).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 419906174 встановлено, що співвласниками нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є відповідачі по справі.

Згідно технічного паспорту, належні позивачу 25/100 частини зазначеного нежитлового приміщення в складі частини домоволодіння літ. «А», становлять: приміщення 1 площею 28,0 кв.м., приміщення 2 площею 45,7 кв.м., приміщення 3 площею 22,8 кв.м., приміщення 4 площею 105,3 кв.м., приміщення 5 площею 16,4 кв.м., приміщення 6 площею 16,2 кв.м., приміщення 7 площею 29,1 кв.м., загальною площею 263, 5 кв.м.

Таким чином, сторони як співвласники, фактично провели поділ нерухомості та встановили порядок користування нею.

Однак, у зв`язку з тим, що право спільної часткової власності за позивачем не було припинено, нежитлове приміщення реально не розділено і не виділено, що перешкоджає позивачу у вільному здійсненні права власності, оскільки при розпорядженні власністю необхідно враховувати думку інших співвласників.

Так, зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать, закону.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1-3 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

За змістом наведених норм виділ частки із спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Аналіз змісту статей 356, 364, 367 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.

Разом із тим, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, необхідно звертати увагу, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом.

При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, такими, що підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а тому мають бути задоволені.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Однак, оскільки у своїй заяві представник позивача просила залишити судові витрати за позивачем, питання про стягнення судових витрат з відповідачів судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі з об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності – задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі, в окремий об`єкт нерухомості, з присвоєнням окремого адресного номеру, у складі частини домоволодіння літ. «А», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення 1 площею 28,0 кв.м., приміщення 2 площею 45,7 кв.м., приміщення 3 площею 22,8 кв.м., приміщення 4 площею 105,3 кв.м., приміщення 5 площею 16,4 кв.м., приміщення 6 площею 16,2 кв.м., приміщення 7 площею 29,1 кв.м., загальною площею 263, 5 кв.м.

Припинити між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю з присвоєнням окремої поштової адреси, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з літ. «А» нежитлова будівля, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка в цілому складається із приміщення 1 площею 28,0 кв.м., приміщення 2 площею 45,7 кв.м., приміщення 3 площею 22,8 кв.м., приміщення 4 площею 105,3 кв.м., приміщення 5 площею 16,4 кв.м., приміщення 6 площею 16,2 кв.м., приміщення 7 площею 29,1 кв.м., загальною площею 263, 5 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова