Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/16350/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/16350/26

Провадження № 1-кп/522/3133/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162510000951 від 11.08.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після звільнення з 31.01.2022 року з посади старшого оперуповноваженого підрозділу ГУНП в Одеській області, будучи суб`єктом декларування, відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи попередженим про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та достовірно знаючи про обов`язковість подання декларації, діючи з прямим умислом усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у період часу з 00 год. 00 хв. 13.10.2023 до 00 год. 00 хв. 01.02.2024, перебуваючи на території України, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, був зобов`язаний відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» до 1 лютого 2024 року подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, тобто щорічну декларацію за 2022 рік (декларацію після звільнення).

Однак, ОСОБА_3 не вчинив дій пов`язаних із подачею щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення, за минулий 2022 рік, де не відобразив власні доходи та належне йому майно за період 2022 року. При цьому, станом на 10.08.2026 ОСОБА_3 не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий період 2022 року, декларація після звільнення.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 3663 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненні вказаного злочину, підтвердив обставини злочину, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів у добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого, а також доказів та документів стосовно заходів забезпечення кримінального провадження і процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання про те, що дійсно після звільнення 31.01.2022 року з посади оперуповноваженого підрозділу ГУНП в Одеській області не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. У вчиненому щиро кається, просив його суворо не карати та призначити найбільш м`яке покарання.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Досліджені судом докази дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання його винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Тому, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину та кваліфікує його дії за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з положеннями ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

ОСОБА_3 офіційно працює на посаді помічника керівника ТОВ «Техно Маркет ВАК», одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку не значиться, раніше не судимий.

У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, а також активне сприяння суду у встановленні фактичних обставин справи.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Згідно з досудовою доповіддю служби з питань пробації, аналіз інформації, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та середню небезпеку для суспільства, виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.

З урахуванням встановлених обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді штрафу у мінімальному його розмірі, визначеному санкцією ст. 366-3 КК України, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 (один) рік.

У даному випадку, на переконання суду, покарання у виді штрафу саме у мінімальному його розмірі, передбаченому у санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Інформації про речові докази та процесуальні витрати суду не надано.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 42500,00 (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій органів державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1