Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №522/25975/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026

Справа № 522/25975/25-Е

Провадження № 2/522/538/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Ярема Х.С., сторони - не з`явились, розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки квартири.

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 .

Позивач просить суд:

- припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , виділивши її у власність ОСОБА_2 з моменту отримання від нього грошової компенсації;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки квартири в сумі 666 183 грн.

22.01.2026 відкрито загальне позовне провадження.

04.06.2026 закрито підготовче провадження.

Відповідач повідомлений на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України (відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи).

Відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що їй та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці кожному) належить квартира АДРЕСА_1 . Вартість квартири 1 332 370 грн. (1/2 частка - 666 183 грн.). Оскільки співвласники не можуть врегулювати порядок спільного володіння та користування квартирою, а виділ частки квартири в натурі неможливий, позивач, яка не може використовувати свою частку квартири належним чином, просить суд припинити її право власності на 1/2 частку квартири та стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості цієї квартири, тобто, 666 183 грн.

Судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) належить однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі мирової угоди від 02.10.2007, яка затверджена ухвалою суду від 02.10.2007 у справі № 2-4264/07.

Згідно зі Звітом про оцінку майна №27ВК-251118-021 від 18.11.2025, складеного експертом ТОВ «Бізнесгрупєвро» Кур`яніковою А.Л., ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 складає 1 332 370 грн., а ринкова вартість 1/2 частки цієї квартири складає 666 183 грн.

Висновки суду.

Предметом спору є припинення права власності одного співвласника на 1/2 частки квартири та стягнення на її користь з іншого співвласника компенсаційної вартості цієї частки квартири.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

За змістом статей 316, 317, 392 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

При цьому підстави набуття права власності врегульовано статтею 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) належить однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі мирової угоди від 02.10.2007, яка затверджена ухвалою суду від 02.10.2007 у справі № 2-4264/07.

За змістом ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

За змістом ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За змістом ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Отже, за домовленістю співвласників, той із співвласників, який бажає виділу, але у разі неможливості такого виділу, має право на отримання від інших співвласників компенсації вартості його частки.

ОСОБА_1 посилається на те, що вона не може користуватися квартирою разом з ОСОБА_2 , виділ частки квартири в натурі є неможливим (квартира є однокімнатною).

Позивач просить припинити її право власності на частку в цій квартирі та стягнути з відповідача компенсацію вартості своєї частки, яка визначена експертом у розмірі 666 183 грн.

Так, згідно зі Звітом про оцінку майна №27ВК-251118-021 від 18.11.2025, складеного експертом ТОВ «Бізнесгрупєвро» Кур`яніковою А.Л., ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 складає 1 332 370 грн., а ринкова вартість 1/2 частки цієї квартири складає 666 183 грн.

Згідно зі ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Отже, стаття 364 ЦК України регулює порядок виділу частки зі спільного майна за домовленістю співвласників, у разі ж якщо така домовленість відсутня, виділ частки за рішенням суду відбувається в порядку ст. 365 ЦК України.

Однак, законодавством України не передбачено права співвласника звернутися до суду з позовом про припинення саме його власного права на частку у спільному майні за ст. 365 ЦК України. Позов про припинення права на частку може подати інший співвласник (або співвласники), але не сама особа, яка хоче позбутися своєї частки.

Тобто, ст. 365 ЦК України встановлює лише право інших співвласників звернутися до суду з позовом про припинення права особи на часку у спільному майні у визначених випадках.

Право співвласника, який бажає виділу своєї частки, звернутися з позовом до суду до інших співвласників з вимогою про припинення свого права на частку у спільному майні та примусового викупу, не передбачено.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 07.10.2026.

Суддя Ярема Х.С.