Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/18443/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/18443/26-Е

Провадження №2/522/12110/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої – судді Косіциної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 101 059,04 гривень та суму сплаченого судового збору.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2026 року провадження у справі – відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

21 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що він є діючим військовослужбовцем та надає докази на підтвердження цього факту.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

25 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200341637525, за якою просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні для власних потреб та надати кредитну картку, встановивши на ній кредитний ліміт у розмірі 70 000,00 гривень, підписавши яку, відповідач погодився із реальною річною процентною ставкою у розмірі 44,28% річних.

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору від 25.02.2025 №200341637525 на рахунок №UA253348510000026200121167661 25.02.2025 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 70 000,00 гривень.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі №753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/4300/16-ц що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. ВС підкреслив, що пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно постанови КЦС ВС від 30.08.2023 у справі №753/20537/18, банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів.

Факт виконання АТ «ПУМБ» зобов`язання за кредитним договором від 25.02.2025 №200341637525перед відповідачем підтверджується копією виписки по рахунку за період з 25.02.2025 по 28.06.2026.

Згідно ч. 1, 8 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Кредитодавець на власний вибір розміщує для зацікавлених осіб у приміщеннях, де здійснюється обслуговування клієнтів, інформацію в письмовому вигляді про тарифи та умови, на яких він надає споживчі кредити, та/або розміщує таку інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

У ч.ч. 1-2 ст. 14 Закону вказано, що договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, згідно пункту 2.3.1. частини 2 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що банк має право вносити зміни до договору (в тому числі до всіх додатків до договору і тарифів), повідомивши клієнта не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати набуття чинності змінами шляхом розміщення повідомлення про внесення змін до договору на сайті банку. Вказаний в цьому пункті строк для повідомлення про внесення змін до договору не застосовується у випадках внесення змін, які покращують умови обслуговування клієнтів (розширюють перелік послуг банку та/або зменшують тарифи) або спрямовані на виконання вимог законодавства України, що набувають чинності з дати розміщення повідомлення про внесення змін до договору на сайті банку, якщо інше не визначено у повідомленні Банку. У пункті 2.3.2. сторони домовились, що розміщення змін на сайті банку є належним виконанням банком обов`язку щодо додержання форми та порядку направлення повідомлення клієнту про зміни до договору (включаючи всі додатки). Датою направлення повідомлення клієнту є дата розміщення змін на сайті банку. Згідно пункту 2.3.3. та пункту 2.3.4. клієнт погоджується та приймає на себе ризики та обов`язок самостійно відстежувати наявність/відсутність повідомлень банку про зміну умов договору на сайті банку. Зміни до договору є погодженими Клієнтом (відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України) якщо до дати, з якої вони набувають чинності, клієнт не повідомить банк про розірвання договору. клієнт має право звернутися до банку до дати набуття чинності змін до договору з письмовою заявою про розірвання договору без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання, при цьому клієнт зобов`язаний погасити заборгованість за договором та надати заяву про закриття карткового (их) рахунку (ів) та повернути банку картки/додаткові картки, емітовані до карткового (их) рахунку (ів), в день або до дня розірвання договору, якщо інші строки не встановлені умовами договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч. 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Будь яких доказів, які б підтверджували погашення заборгованості відповідачем – до суду не надходило.

Згідно копії наданого банком розрахунку заборгованості, станом на 28.06.2026 у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором від 25.02.2025 №200341637525 у розмірі 101 059,04 гривень, що складається з:

- заборгованості за сумою кредиту у розмірі – 69 590,60 гривень;

- заборгованості за процентами у розмірі – 31 468,44 гривень.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що він є діючим військовослужбовцем та надає докази на підтвердження цього факту.

Суд зазначає, що згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У листі Міністерства оборони України від 01 жовтня 2015 року №322/2/8417 щодо особливого періоду зазначено, що особливий період в Україні настав із 17 березня 2014 року на підставі Указу №303/2014 та триває, а його скасування буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації на Сході України.

Саме з періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (17 березня 2014 року) відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пов`язано настання особливого періоду, який закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин, строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає право військовослужбовцям та членам їх сімей на отримання пільг при виконанні зобов`язань за кредитним договором.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до роз`яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142.

Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

На підтвердження того, що відповідач має право на таку пільгу, суду було надано копію довідки від 25.05.2026 №1665/5432 виданої В/Ч НОМЕР_2 , відповідно до змісту якої солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_2 . Також відповідачем надано копію військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно отриманої судом довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 05.10.2026 №3392800, ОСОБА_1 15.10.2025 було звільнено з ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 16.10.2025 було прийнято до В/Ч НОМЕР_2 .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 25.02.2025 №200341637525 банк здійснював нарахування відсотків у період з 30.03.2025 до 30.05.2026.

Отже, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 22.09.2025, що підтверджується наданими відповідачем документами, то, відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», він звільняється від сплати відсотків, що були нараховані йому з 22.09.2025.

На підставі зазначеного, розмір заборгованості ОСОБА_1 по відсотках повинен виглядати наступним чином:

- заборгованості по відсоткам за період з 30.03.2025 по 30.08.2025 – 12 792,87 гривень.

- заборгованості по відсоткам за період з 31.08.2025 по 21.09.2025 – 1 505,02 гривень (2 120,67 (відсотки за період з 31.08.2025 по 30.09.2025) / 31 (днів у періоді) * 22 (кількість днів у період з 31.08.2025 по 21.09.2025).

Отже, загальну сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 31.08.2025 по 21.09.2025 повинна складати 83 888,49 гривень, з яких:

- заборгованості за сумою кредиту у розмірі – 69 590,60 гривень;

- заборгованості за процентами у розмірі – 14 297,89 гривень (12 792,87 гривень + 1 505,02 гривень).

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором від 25.02.2025 №200341637525 у розмірі 83 888,49 гривень.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподіл між сторонами судових витрат.

Щодо суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 2 662,40 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції від 14.09.2026 №368, АТ «ПУМБ» сплатило 2 662,40 гривень в якості судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову – 101 059,04 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог – 83 888,49 гривень.

Питома вага – 0,8301 (83 888,49 / 101 059,04)

Розмір судового збору – 2 210,06 гривень (2 662,40 * 0,8301).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору, пропорційної задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 210,06 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь позивача – Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ – 14282829, заборгованість за кредитним договором від 25.02.2025 №200341637525 у розмірі 83 888 (вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь позивача – Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ – 14282829, суму сплаченого позивачем судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2 210 (дві тисячі двісті десять) гривень 06 (шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.