Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/2974/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2974/26

Провадження № 3/522/1797/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Деруса А.В.,

при секретарі Крохмаль І.І.,

за участю захисника Гордієнко Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу серії ЕПР1 № 594363 від 17.02.2026 року вбачається, що 17.02.2026 року, о 22:30 год., за адресою: м. Одеса, вул. Європейська, № 87, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HONDA ACCORD», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні показали, що він вину не визнає, та вважають, що зазначене провадження підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року передбачено, що при розгляді справ даної категорії суд повинен досліджувати усі обставини справи та наводити у постанові докази, на яких ґрунтуються висновки суду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі є лише ті фактичні дані, які отримані у визначеному законом порядку.

У даній справі основними доказами сторони обвинувачення є: протокол про адміністративне правопорушення; акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; неповні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, що перериваються, однак зазначені докази не відповідають критеріям належності, допустимості та достатності.

Так, відповідно до наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», відеофіксація з нагрудного відеореєстратора повинна здійснюватися безперервно з моменту початку виконання службових обов`язків до їх завершення.

Разом з тим, долучені до справи відеозаписи є фрагментарними та переривчастими.

Переривання відеофіксації позбавляє суд можливості встановити реальну послідовність подій та перевірити: чи була особі належним чином запропонована процедура огляду; чи були роз`яснені її права; чи було дотримано процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП; чи була відмова особи чіткою, однозначною та добровільною.

Відеозаписи не містять належної та беззаперечної фіксації факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду саме у встановленому законом порядку.

Так, під час проведення процедури огляду співробітники поліції замінили трубку Драгера, що ставить під сумнів достовірність та законність їх дій.

Фактично поліцейський просить суд покласти в основу обвинувачення виключно формально складені документи без належного та безперервного підтвердження обставин події.

Однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Надточій проти України» зазначив, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, які передбачають суворі санкції, мають кримінально-правовий характер у розумінні Конвенції.

У рішеннях у справах «Шмауцер проти Австрії» та «Маліге проти Франції» ЄСПЛ наголосив, що позбавлення права керування транспортними засобами є серйозним втручанням у права особи, а тому процедура притягнення до відповідальності повинна відповідати принципу законності та справедливого судового розгляду.

У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що будь-яке втручання держави у права особи повинно бути пропорційним та не свавільним.

У даному випадку працівниками поліції не було забезпечено належного дотримання процедури проведення огляду, передбаченої ст. 266 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, наявні у справі докази є суперечливими; не підтверджують беззаперечно факту законної відмови від огляду; не містять повної та безперервної відеофіксації; не дають можливості встановити всі істотні обставини події.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому сам факт складання працівниками поліції адміністративного протоколу не може автоматично свідчити про доведеність вини особи, оскільки у відповідності до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування покладається саме на сторону обвинувачення.

Недоведеність вини прирівнюється до доведеної невинуватості особи.

Аналогічний правовий підхід щодо необхідності повного, всебічного та неформального дослідження доказів у справах за ст. 130 КУпАП неодноразово висловлювався Одеським апеляційним судом, зокрема у справах: № 522/15231/24, провадження № 33/813/831/25; № 496/4058/25, провадження № 33/813/657/26; № 521/14905/25, провадження № 33/813/907/26.

У зазначених справах апеляційний суд наголошував на необхідності дотримання принципів законності, пропорційності та належної оцінки доказів, а також на недопустимості формального підходу до розгляду справ цієї категорії.

Суд апеляційної інстанції звертав увагу на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП можливе виключно за умови беззаперечного підтвердження вини належними та допустимими доказами, отриманими з дотриманням встановленої законом процедури.

У даній справі таких доказів надано не було.

Фактично працівники поліції пропонують суду усунути недоліки їх роботи та самостійно припустити існування обставин, які не були належним чином зафіксовані та доведені, однак суд не може перебирати на себе функцію сторони обвинувачення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню виключно на її користь.

Крім того, працівниками поліції не було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 його процесуальні права.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знати, у чому її обвинувачують; надавати пояснення, докази, заявляти клопотання; користуватися юридичною допомогою; виступати рідною мовою; користуватися правовою допомогою захисника.

Разом із тим, з долучених до матеріалів справи відеозаписів не вбачається належного, повного та зрозумілого роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а також правових наслідків можливої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Формальне або поверхневе повідомлення особі окремих фраз не може вважатися належним виконанням працівниками поліції свого обов`язку щодо забезпечення права особи на захист.

Більше того, відсутність належного роз`яснення прав безпосередньо впливає на допустимість подальших процесуальних дій та ставить під сумнів усвідомленість і добровільність будь-яких дій чи висловлювань особи під час оформлення адміністративних матеріалів.

Таким чином, працівниками поліції було порушено фундаментальне право ОСОБА_1 на захист, що є істотним порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та додатково свідчить про недопустимість зібраних доказів.

Нероз`яснення особі її прав фактично позбавляє її можливості усвідомлено реалізовувати своє право на захист, що суперечить як вимогам КУпАП, так і стандартам справедливого судового розгляду, гарантованим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, співробітниками поліції не надано належних, допустимих, достатніх та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували подію адміністративного правопорушення та наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому відповідно до п. 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова підлягає оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.В. Дерус