Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №522/208/24 — Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026

Справа № 522/208/24

Провадження № 8-а/522/3/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Ярема Х.С. розглянув в письмовому провадженні

заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, подану Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області

у справі за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України, рішення про заборону в`їзду в Україну, скасування постанови про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

1.26.02.2026 ГУДМС в Одеській області звернулось до суду із заявою в порядку ст. 361 КАС України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2025 у справі №522/208/24, внаслідок чого скасувати це рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

2.Необхідність перегляду судового рішення відповідач пояснює тим, що як рішення суду першої інстанції від 16.10.2025, так і постанова суду апеляційної інстанції від 21.01.2026, мотивовані тим, що підставою для задоволення позову в даній справі №522/208/24 є обставини іншої адміністративної справи справи №420/3455/24 за позовом ОСОБА_2 до ГУДМС в Одеській області. Так, в справі №420/3455/24 суд апеляційної інстанції постановою від 11.03.2025 задовольнив позов ОСОБА_1 , визнав протиправними та скасував рішення ДМС України у Кіровоградській області від 12.06.2014 про припинення провадження, висновок ДМС України у Кіровоградській області від 09.11.2023, висновок ГУДМС в Одеській області від 05.12.2023 №191/2023, висновок відділу по роботі з Єдиним державним демографічним реєстром ГУДМС в Одеській області від 15.12.2023 №1/2024. Однак згодом постановою Верховного Суду від 18.02.2026 скасовано постанову апеляційного суду від 11.03.2025 у справі №420/3455/24, де суд касаційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є громадянином України, а є громадянином Республіки Молдова. Зазначена обставина є преюдиційною. Таким чином, вважає відповідач - ГУДМС в Одеській області, постанова Верховного Суду повністю нівелюює висновки постанови суду апеляційної інстанції від 11.03.2025, яка в свою чергу покладена в основу рішень у справі №522/208/24. Тому рішення у справі №522/208/24 потребує перегляду за нововиявленими обставинами.

3.В справі №522/208/24 рішенням суду першої інстанції від 16.10.2025 позов ОСОБА_2 задоволено. Постановою суду апеляційної інстанції від 21.01.2026 рішення від 16.10.2025 залишено без змін.

4.Ухвалою суду першої інстанції від 12.03.2026 відмовлено у відкритті провадження за заявою ГУДМС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 16.10.2025 у справі №522/208/24. Зазначену ухвалу 12.05.2026 скасовано судом апеляційної інстанції з тих підстав, що суд передчасно надав оцінку підставам заяви.

5.Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2026 касаційну скаргу ГУДМС в Одеській області на рішення суду першої інстанції від 16.10.2025 та постанову апеляційної інстанції від 21.01.2026 повернуто заявнику.

6.Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

7.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 задоволено позов ОСОБА_1 та (1) скасовано рішення №5101130100014747 від 02.01.2024 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Республіки Молдови ОСОБА_3 , (2) скасовано рішення №1 від 02.01.2024 про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Молдови ОСОБА_3 строком на 3 роки, (3) скасовано постанову ПН МОД № 010847 від 02.01.2024 про накладення адміністративного стягнення на громадянина Республіки Молдови ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення.

8.ГУДМС України в Одеській області оскаржувало ці рішення, однак ухвалою Верховного Суду від 02.04.2026 касаційну скаргу повернуто відповідачеві.

9.Отже, рішення суду у справі № 522/208/24 набрало законної сили.

10.За приписами частин 1-4 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

11.Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

12.Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

13.Згідно із ч.6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

14.Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі № 140/6115/21 вказав, що у разі скасування рішення, яке встановлює преюдицію, виникають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами усіх тих рішень, які цю преюдицію використали.

15.Відповідач заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач обґрунтовує тим, що, на його думку, є підстави, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Такими обставинами відповідач вважає постанову Верховного Суду від 18.02.2026 у справі №420/3455/24, якою скасовано постанову апеляційного суду від 11.03.2025 у справі №420/3455/24, де суд касаційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є громадянином України, а є громадянином Республіки Молдова. Водночас під час розгляду справи №522/208/24 суд першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 , в основу рішень поклали саме постанову апеляційного суду від 11.03.2025 у справі №420/3455/24, яка тепер уже скасована, та виходили з того, що ОСОБА_1 є громадянином України.

16.Постановою Верховного Суду від 18.02.2026 скасовано постанову апеляційного суду від 11.03.2025 у справі № 420/3455/24, де суд касаційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є громадянином України, а є громадянином Республіки Молдова, тобто позивач не може одночасно бути і громадянином України, з огляду на існування в Україні єдиного громадянство.

17.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18 зазначила, що “…. вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акту, не посилаючись прямо на нього”.

18.У спорі про примусове видворення у справі №522/208/24, задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд виходив з того, що позивач є громадянином України. Так, предметом цього спору була законність рішення про примусове повернення особи за межі України, строкова заборона в`їзду в Україну та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, де сторони по-різному розуміли прийняте рішення про примусове повернення позивача за межі України, оскільки позивач вважає, що він є громадянином України, тому не міг допустити порушення у вигляді перевищення дозволеного терміну перебування на території України, а відповідач, - що оскаржувані рішення прийняті відносно позивача, як іноземного громадянина, а не громадянина України.

19.Як вбачається, Верховний Суд своїм рішенням від 18.02.2026 встановив відсутності у позивача ОСОБА_2 громадянства України.

20.Оскільки рішення суду першої інстанції від 16.10.2025 та постанова суду апеляційної інстанції від 21.01.2026, мотивовані тим, що підставою для задоволення позову в даній справі №522/208/24 є висновок про те, що ОСОБА_1 мав громадянство України, то постанова Верховного Суду від 18.02.2026, якою скасовано постанову апеляційного суду від 11.03.2025 у справі №420/3455/24, де суд касаційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є громадянином України, а є громадянином Республіки Молдова, містить преюдиційну обставину, є підставою для перегляду рішення від 16.10.2025 за нововиявленими обставинами та скасування цього рішення.

21.В зв`язку з цим, оскільки в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, а оскаржуване рішення про примусове повернення прийнято відносно позивача, як громадянина Республіки Молдова, який не є громадянином України, то суд робить висновок, що позивач, як громадянин Республіки Молдова, в`їхав на територію України 14.07.2022 і до 02.01.2024 (дата оскаржуваного рішення) не виїхав з України, перевищивши з 14.07.2022 граничний строк перебування 90 днів протягом 180 днів.

22.З цих підстав оскаржуване рішення про примусове повернення та постанова про накладення штрафу є законними, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

23.Разом з тим, що стосується позовної вимоги про скасування рішення про заборону строком на 3 роки в`їзду в Україну, така предметно не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а підсудна окружному адміністративному суду, тому провадження в цій частині підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 368-369 КАС України,

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами – задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2025 у справі №522/208/24 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення №5101130100014747 від 02.01.2024 про примусове повернення та постанови ПН МОД № 010847 від 02.01.2024 про накладення адміністративного стягнення– відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 02.01.2024 про заборону в`їзду - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 07.10.2026.

Суддя Ярема Х.С.