Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №509/5246/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5246/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року с-ще Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області (протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 183708 від 21.07.2026 року далі по тексту протокол) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,-

у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-2 ч 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року до Овідіопольського райсуду Одеської області надійшов вищевказаний протокол, з якого видно , що 21 липня 2026 року в 21 год.40 хв. ОСОБА_1 по місцю свого проживання за адресою : АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою в її бік та погрожував її розправою чим спричинив психологічний тиск .

Особа яка притягується до адміністративної відповідальності (далі по тексту правопорушник) до суду не з`явився, до суду направив заперечення на протокол з яких що він не визнає вину у скоєні адміністративного правопорушення, у зв`язку з тим, що відсутні докази психологічного тиску в бік потерпілої .

На підтвердження вини правопорушника уповноваженою особою надано вищевказаний протокол від 21 липня 2026 року та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 з яких видно , що21 липня 2026 року вечірній час з боку правопорушника ОСОБА_1 по місцю проживання був психологічний тиск , висловлювався її адресу нецензурною лайкою , та інші документи .

Дослідивши матеріали справи у скоєні адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав .

В вищевказаному протоколі зазначено , що 21 липня 2026 року в 21 год.40 хв. ОСОБА_1 по місцю свого проживання за адресою : АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою в її бік та погрожував її розправою чим спричинив психологічний тиск .

З матеріалів справи видно , що вищевказаний протокол був складений тільки на підставі пояснень потерпілої ОСОБА_2 .

З протоколу та інших матеріалів видно , що правопорушник ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 перебували у шлюбі , проживають спільно за однією адресою . Мають спільне сумісне майно подружжя .

Відповідно до ДЗС Овідіопольського райсуду Одеської області видно , що в провадженні суду є цивільна справа 509/5591/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя .

З матеріалів справи видно , що правопорушник ОСОБА_1 є військослужбовцем, відомостей щодо притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності з боку уповноваженої особи не надано .

Відповідно до ст. 1 КУпАП, Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ст. 7 КУпАП, Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно – є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.

Стаття 252 КУпАП передбачає – орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено – у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення , яка зазначена у протоколі , а саме умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, стосовно потерпілої , вказане на підставі заяви потерпілої та її письмових пояснень, інших доказів з боку уповноваженої особи суду не надано.

Правопорушник від пояснень під час складання протоколу від 21.07.2026 року відмовився, з заперечень до протоколу, які були направлені представником правопорушника видно, що він вину не визнає . Подія яка зазначена в протоколі та в поясненнях потерпілої ОСОБА_2 є її вигадаю, яка направлена на заволодіння спільним сумісним майном подружжя , а тому повинен нести адміністративну відповідальність за ст. 173-2 ч.2 КУпАП.

З урахуванням тих обставин, які були встановлені під час судового розгляду, а саме що між правопорушником та потерпілою виникли цивільно-правові відносини , щодо поділу спільного сумісного майна подружжя , протокол був складений на підставі тільки пояснень потерпілої , інших доказів з боку сторони обвинувачення суду не надано, таким чином суд приходить до висновку , що з боку правопорушника відсутні сукупність доказів порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст.17 ч.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Згідно з положеннями ч. 3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосудця, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В даному випадку, суд прийшов до висновку що уповноважена особа Відділення Поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області належним чином не довели вину ОСОБА_1 у порушенні домашнього насильства, а тому суд вважає що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч 1 КУпАП , а тому суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247 ч.1п.1 , 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутності складу адміністративного правопорушення .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: А.І. Бочаров