Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №521/12614/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12614/26

Номер провадження № 2/521/8482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Сироти О.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» – не з`явився;

від ОСОБА_1 – не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ: 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У липні 2026 року через підсистему «Електронний суд» Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року у загальному розмірі 27216 грн. 50 коп. та судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 05.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №574994-КС-001 про надання кредиту, відповідно до якого позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Представник позивача зауважив, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, та станом на 08.06.2026 року у відповідача утворилась заборгованість за Договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 про надання кредиту у загальному розмірі 27216 грн. 50 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8829 грн. 68 коп.; сума прострочених платежів по процентах - 9986 грн. 82 коп., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28.07.2026 року у справі №521/12614/26 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін та витребувано від АТ «ПУМБ» інформацію, що містить банківську таємницю.

20.08.2026 року (вх. №61178) на адресу суду від АТ «ПУМБ» надійшла витребувана інформація.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, за доводами позовної заяви, представник позивача підтримав позовні вимоги, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), які направлялися на адресу відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно із п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Також суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, суд ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в змішаній формі (електронній та паперовій), надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з відмовою в іншій частині, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 05.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 574994-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, вказаний договір підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», шляхом накладення з боку позивача кваліфікованого електронного підпису, а з боку відповідача – одноразового електронного ідентифікатора UA-5741.

Відповідно до п.2.1. Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Відповідно до п.2.2. Тип Кредиту: кредит.

Відповідно до п.2.3. Строк, на який надається Кредит: 16 тижнів.

Відповідно до п.2.4. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.2.5. Комісія за надання Кредиту: 2400 грн. Нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.2.7. Загальний розмір наданого Кредиту: 12000 грн.

Відповідно до п.2.8. Строк дії Договору: до 27.04.2026 року.

Відповідно до п.4.2.2. Сторони на момент укладення Договору встановили Графік платежів.

Відповідно до п.5.2.1. Позичальник зобов`язаний виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором.

Відповідно до п.5.2.3. Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором до закінчення строку (терміну) дії Договору.

Відповідно до п.5.3.4. Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, сплати Комісії, Процентів, інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених Договором.

Відповідно до п 5.3.9. Якщо Позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати Процентів та/або Комісії, з дати виникнення у Позичальника заборгованості зі сплати Процентів та/або Комісії Кредитодавець має право здійснювати Позичальнику нагадування та повідомлення щодо необхідності сплати Процентів, Комісії та щодо розміру загальної заборгованості за Кредитом, а також щодо розміру процентної ставки, яка застосовується Кредитодавцем за користування Кредитом внаслідок несвоєчасного виконання Позичальником обов`язку щодо сплати нарахувань за Договором.

Відповідно до п 7.2. Закінчення строку (терміну) дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору, які мали місце під час дії Договору.

Відповідно до п 7.5. У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

05.01.2026 року між сторонами за допомогою одноразового ідентифікатора підписано Паспорт споживчого кредиту, за яким визначено всі умови кредитування.

Також судом встановлено, що укладенню зазначеного вище договору передувало те, що позивачем, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05.01.2026 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 574994-КС-001 про надання кредиту, та 05.01.2026 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 574994-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, яка передбачала умови кредитування та яка була прийнята позичальником.

Згідно підтвердження про здійснення переказу грошових коштів, вбачається, що 05.01.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_3 , відповідно до Договору №574994-КС-001 від 05.01.2026 року ОСОБА_1 перераховано 12000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року, наданого позивачем станом на 16.06.2026 року ОСОБА_1 має загальну заборгованість у розмірі 27216 грн. 50 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8829 грн. 68 коп.; сума прострочених платежів по процентах - 9986 грн. 82 коп., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн.

Відповідно довідки про стан заборгованості за кредитним договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року, наданого позивачем станом на 16.06.2026 року ОСОБА_1 має загальну заборгованість у розмірі 27216 грн. 50 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8829 грн. 68 коп.; сума прострочених платежів по процентах - 9986 грн. 82 коп., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн.

Згідно відповіді від 20.08.2026 року (вх. №61178), яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 28.07.2026 року від АТ «ПУМБ», вбачається, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 , крім того надана виписка по рахунку, який відкрито на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого за період з 05.01.2026 року по 27.04.2026 року - 05.01.2026 року було зарахування 12000 грн.

Доказів повного погашення заборгованості перед позивачем з боку відповідача матеріали справи не містять.

Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України.

За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Акцепт, як беззастережна згода (виражена прямо або непрямим способом шляхом виконання певних дій, які свідчать про бажання укласти договір. Стаття 642 ЦК України передбачає, що акцептом є відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття.

Коли пропозиція надається, відбувається оферта, яка приймається (акцепт) або скасовується іншою стороною договору. При цьому, якщо друга сторона відмовляється від договору на запропонованих умовах, але при цьому пропонує свої умови (формулює нову оферту), перша сторона може погодитися укласти договір (акцепт). Приймаючи пропозицію або формулюючи зустрічну пропозицію, сторони вже створюють для себе юридичні наслідки.

Зазначені обставини щодо підписання Акцепту та Оферти підтвердженні матеріалами справи.

Частина 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормою ст. 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у ст.1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Судом встановлено, що 05.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 574994-КС-001 про надання кредиту у розмірі 12000 грн.

Судом встановлено, що 05.01.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_3 , відповідно до Договору №574994-КС-001 від 05.01.2026 року ОСОБА_1 перераховано 12000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року, наданого позивачем станом на 16.06.2026 року ОСОБА_1 має загальну заборгованість у розмірі 27216 грн. 50 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8829 грн. 68 коп.; сума прострочених платежів по процентах - 9986 грн. 82 коп., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн.

Відповідно довідки про стан заборгованості за кредитним договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року, наданого позивачем станом на 16.06.2026 року ОСОБА_1 має загальну заборгованість у розмірі 27216 грн. 50 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8829 грн. 68 коп.; сума прострочених платежів по процентах - 9986 грн. 82 коп., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн.

Відтак, в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року, укладеним з ТОВ «Бізнес Позика», що підтверджено відповіддю від 20.08.2026 року (вх. №61178), яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 28.07.2026 року від АТ «ПУМБ», з якої вбачається, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . Крім того, у матеріалах справи наявна виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 05.01.2026 року по 27.04.2026 року, відповідно до якої 05.01.2026 року на рахунок відповідача було зарахування 12000 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків та інших платежів за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентам по вищевказаному договору, підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за відсотками, відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 6000 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В наданому позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що нарахування за ст.625 ЦК України в розмірі 6000 грн. здійснені кредитодавцем в період дії в Україні воєнного стану.

Отже, як встановлено судом позивачем не враховано Перехідних положень ЦК України та безпідставно нараховано відсотки відповідно до ст.625 ЦК України, а тому така вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача відсотків відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 6000 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми прострочених платежів за комісією 2400 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням наведеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11 і частини п`ятої статті 12 Закону.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20.

Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання якого недійсного не потрібне рішення суду (ч.2 ст. 215 ЦК України). Нікчемний правочин не породжує цивільних прав та обов`язків. Позовна вимога про визнання нікчемності такого правочину не є належним способом захисту права чи інтересу. У разі наявності спору щодо наслідків недійсного правочину суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині рішення застосовує норми матеріального права для підтвердження або спростування нікчемності правочину. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 359/12165/14-ц.

Тлумачення ч.1 ст. 203 ЦК України свідчить, що зміст правочину це сукупність умов, викладених у ньому. Зміст правочину має відповідати вимогам приватно-правових норм, які встановлюють імперативні правила, і не суперечити вимогам цивільного законодавства чи інших нормативно-правових актів. Такі висновки Верховний Суд виклав у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Бізнес Позика» є фінансовою установою та має ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги надання коштів та банківських металів у кредит.

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх послуг, пов`язаних з наданням чи обслуговуванням кредиту, які надаються відповідачу, та за які фінансова установа встановила комісію.

Також, ТОВ «Бізнес Позика» не надало доказів щодо наявності, переліку таких послуг та їх погодження зі споживачем під час укладення кредитного договору.

Відповідно, положення кредитного договору про обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними згідно з ч.1 та 2 ст. 11 та ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблено наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатися з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною або окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Надання же грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи; виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія, як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику; така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому ці дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою дискримінаційними та суперечать моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Пунктом 2.5 кредитного договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 2400 грн, тобто фактично передбачено плату позичальника за послугу, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, з аналізу змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сплату відповідної комісії кредитодавець покладає на позичальника, попри те, що дії, за які вона справляється, вчиняються на користь фінансової установи.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами, про обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 2400 грн є нікчемними.

Відтак нарахування позивачем заборгованості за комісією за Договором у розмірі 2400 грн є безпідставним, а тому вимога про стягнення комісії задоволення не потребує.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За досліджених судом обставин справи, суд приходить до переконання про те, що позивачем були виконані умови договору, надано відповідачеві кредитні кошти, також, матеріалами справи встановлено, що відповідач грошові кошти по кредитному договору використовував, однак порушив умови договору щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами в межах строку дії такого договору, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту та нарахованих відсотків є доведеними та такими, що потребують задоволення у загальному розмірі 18816 грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім комісії у розмірі – 2400 грн. та суми заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі – 6000 грн. слід відмовити.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 2662 грн. 40 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із відповідача належить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволення позовних вимог у розмірі 1840 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 611, 612, 1054-1055 ЦК України, ст. 2,5,10,12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» ((01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239, Номер рахунку: № НОМЕР_4 (Гривня), реквізити банку АТ "ОТП БАНК", Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43 Ідент. код за ЄДРПОУ 21685166 МЦП 300528) заборгованість за кредитним договором №574994-КС-001 від 05.01.2026 року у загальному розмірі 18816 грн. 50 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8829 грн. 68 коп.; сума прострочених платежів по процентах – 9986 грн. 82 коп., а також судовий збір у розмірі 1840 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення комісії у розмірі 2400 грн. та заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 6000 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Н.О. Шевчук