Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №521/7646/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/7646/26

Номер провадження № 2/521/6094/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Сироти О.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - не з`явився;

від ОСОБА_1 - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ:20474912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У травні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у розмірі 1780018 грн. 16 коп. та витрат по сплаті судового збору.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 27.11.2024 року об 11 год. 05 хв. у м. Новодністровськ, на перехресті нерівнозначних доріг а/д Т0211 – вул. Подільська сталася ДТП за участю транспортних засобів: «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 ; «VOLKSWAGEN CARAVELLE», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 ; «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 .

Позивач наголосив, що згідно Постанови Новодністровського міського суду Чернівецької області від 16.12.2024 року у справі №719/842/24, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Представник позивача зазначив, що на момент ДТП майнові інтереси власника ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 були застраховані в АТ «СК «АРКС» за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №2280Га4кг від 02.04.2024 року.

Представник позивача зауважив, що власник пошкодженого ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та про виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту страхового відшкодування, за наслідками розгляду якої пошкодження застрахованого транспортного засобу визнано страховим випадком, у зв`язку із чим АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 1 936 818 грн. 16 коп.

Як зазначено позивачем, на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у АТ «СГ «ТАС» згідно полісу №ЕР221206535 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт за шкоду майну 160 000 грн. та встановлено франшизу у розмірі 3200 грн.

За твердженням позивача, на виконання зобов`язань, АТ «СГ «ТАС» на підставі Заяви про виплату страхового відшкодування №2286/18/ЦВ від 18.02.2025 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн., а тому, на переконання позивача, сума виплати страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач позивачу становить 1 780 018 грн. 16 коп.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

25.05.2026 року судом від Департаменту надання адміністративних послуг ОМР отримано довідку №Х1-127983-ю/о від 19.05.2026 року, з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 26.05.2026 року у справі №521/7646/26 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

10.06.2026 року (вх.№41692) від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю на роботі, що судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28.07.2026 року у справі №521/7646/26 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог.

Станом на 07.10.2026 року від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 07.10.2026 року (74294/26-Вх) через підсистему «Електронний суд» скерував суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу за його відсутності, що судом розглянуто та задоволено.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач був сповіщений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням наявним у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), яке направлялося на адресу реєстрації відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 є ОСОБА_4 .

02.04.2024 року між АТ «СК «АРКС» та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №2280Га4кг щодо ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 , за умовами п. 11 якого сторони погодили, що страхова сума складає 5500000 грн.

27.11.2024 року об 11 год. 05 хв. у м. Новодністровськ, на перехресті нерівнозначних доріг а/д Т0211 – вул. Подільська сталася ДТП за участю транспортних засобів: «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 ; «VOLKSWAGEN CARAVELLE», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 ; «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 .

Зазначені обставини також підтверджуються наявною у матеріалах справи довідкою НПУ від 27.11.2024 року.

Постановою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 16.12.2024 року у справі №719/842/24, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

28.11.2024 року ОСОБА_4 , як власник пошкодженого застрахованого ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про страхову подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту, що вбачається із заяви про виплату страхового відшкодування до справи №1.003.24.0017071 від 27.11.2024 року.

З Акту огляду транспортного засобу «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 від 09.12.2024 року вбачається, що страховиком встановлено пошкодження транспортного засобу, з чим погодився страхувальник.

Згідно рахунку №1111415 від 03.12.2024 року, наданого ТОВ «Віннер Автомотів» загальна вартість відновлення автомобіля «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 складає 1 921 800 грн.16 коп. з ПДВ.

16.12.2024 року страховиком (позивачем у справі) було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого розмір страхового відшкодування складає 1 921 800 грн. 16 коп.

За страховим актом №ARX4348245 від 16.12.2024 року АТ «СК «АРКС» визнано факт наявності підстав для страхового відшкодування та вирішено перерахувати на рахунок ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування у розмірі 1 921 800 грн. 16 коп.

З платіжної інструкції №1104859 від 17.12.2024 року вбачається, що страховик перерахував на рахунок ТОВ «Віннер Автомотів» 1 921 800 грн. 16 коп. в якості страхового відшкодування за страховим актом №ARX4348245 від 16.12.2024 року без ПДВ.

Згідно рахунку №1112863 від 27.01.2025 року, наданого ТОВ «Віннер Автомотів» вартість часткового відновлення автомобіля «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 складає 15018 грн. з ПДВ.

Страховиком (позивачем у справі) було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого розмір страхового відшкодування складає 15018 грн.

За страховим актом №ARX4366338 від 28.01.2025 року АТ «СК «АРКС» визнано факт наявності підстав для страхового відшкодування та вирішено перерахувати на рахунок ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування у розмірі 15018 грн.

З платіжної інструкції №1113324 від 29.01.2025 року судом вбачається, що страховик перерахував на рахунок ТОВ «Віннер Автомотів» 15018 грн. в якості страхового відшкодування за страховим актом №ARX4366338 від 28.01.2025 року без ПДВ.

Також судом встановлено, що цивільно правову відповідальність водія ТЗ «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , було застраховано у АТ «СГ «ТАС» згідно Поліса №ЕР221206535, який був діючий станом на 27.11.2024 року.

18.02.2025 року AT «СК АРКС» звернулося до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності, встановленого полісом №ЕР221206535.

Згідно платіжної інструкції №17324 від 05.03.2025 року АТ «СГ «ТАС» компенсувало AT «СК АРКС» страхове відшкодування в розмірі 156 800 грн., в межах ліміту відповідальності страховика згідно умов Полісу №ЕР221206535, за виключенням франшизи у розмірі 3200 грн.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, наявних між сторонами, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача різниці між відшкодованою сумою шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 1 780 018 грн. 16 коп.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Суд зазначає, що відносини у сфері страхування регулюються Цивільним Кодексом України, Законом, який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону України «Про страхування»).

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ст. 30Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 979 ЦК України і ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Судом у даній справі встановлено, що між АТ «СК «АРКС» та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №2280Га4кг щодо ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 .

27.11.2024 року об 11 год. 05 хв. у м. Новодністровськ, на перехресті нерівнозначних доріг а/д Т0211 – вул. Подільська сталася ДТП за участю транспортних засобів: «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 ; «VOLKSWAGEN CARAVELLE», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 ; «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 , внаслідок якої ТЗ отримали механічні пошкодження.

28.11.2024 року ОСОБА_4 , як власник пошкодженого застрахованого ТЗ «PORSCHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_4 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про страхову подію та про виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту страхового відшкодування, за наслідками розгляду якої страховиком було виплачено на рахунок СТО 1936818 грн. 16 коп.

В подальшому, як встановлено судом, постановою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 16.12.2024 року у справі №719/842/24, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Також судом встановлено, що цивільно правову відповідальність водія ТЗ «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , було застраховано у АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу №ЕР221206535, та у зв`язку із ДТП, на підставі заяви AT «СК АРКС» від 18.02.2025 року АТ «СГ «ТАС» відшкодувало на рахунок позивача страхове відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності, встановленого полісом №ЕР221206535 у 156 800 грн.

Відтак, як встановлено судом, у даному разі, позивач звернувся до відповідача з позовними вимогами про стягнення з останнього різниці між виплаченим страховиком потерпілої особи розміром відшкодування у розмірі 1 921 800 грн. 16 коп. та відшкодованим АТ «СГ «ТАС» - страховиком винної у ДТП особи у розмірі 156 800 грн.

При цьому, судом встановлено, що страховик – позивач у цій справі, перед страхувальником, у даному разі - вигодонабувачем ТОВ «Віннер Автомотів», який є СТО, обраним страховиком за договором добровільного страхування ТЗ, виконав свої зобов`язання, виплатив йому суму страхового відшкодування у встановленому страховим актом розмірі – 1 936 818 грн. 16 коп. без ПДВ.

У ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

У ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст. 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Стаття 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18).

Ураховуючи викладене, під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес- це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Суброгація (походить від латинського «subrogare» - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.

При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 910/2603/17 та від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2019 року у справі № 755/9320/15-ц, від 02.10.2024 року у справі №175/4710/16-ц.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За вимогами ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень ст. 27 Закону, ст. 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» після виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 - особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також суд зазначає, що відповідачем суду не надано будь-яких письмових доказів в розумінні положень ст.76-81 ЦПК України на спростування встановлених судом у даній справі обставин на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем у даному разі належними та обґрунтованими доказами підтверджено підставність позовних вимог щодо права отримання ним від відповідача різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та відшкодованим розміром страховика відповідача у розмірі 1 780 018 грн. 16 коп. (між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), завданої внаслідок зазначеної вище ДТП), з огляду на що, вимоги позовної заяви є обґрунтованими та потребують задоволення у повному обсязі.

Згідно до ч.1 ст. 141ЦПК України сплачений позивачем судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 26 700 грн. 27 коп.

Керуючись ст.15,16,512,514,993, 1187,1191,1194 ЦК України, ст.259,264,265,268,280-283,354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ:20474912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ:20474912, п/р НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК», м. Київ, МФО351005) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 1 780 018 грн. 16 коп., судовий збір у розмірі 26 700 грн. 27 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07.10.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ:20474912).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Н.О. Шевчук