Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №502/2098/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Суд: Кілійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №502/2098/26

Суддя: Березніков О. В.

Справа № 502/2098/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 755305 ОСОБА_1 23.08.2026 об 9 годині 52 хвилин в м. Кілія по вул.. Грецька, 64 керував автомобілем “ВАЗ 2101”, державний номер НОМЕР_1 , повторно протягом року, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч. 5 ст. 126 КУпАП, обов`язково мають містити у собі відомості або документи, які б підтверджували те, що особа повторно протягом року керувала транспортним засобом без права на це.

До матеріалів справи працівниками поліції не долучено копію постанови про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП, а також довідку про наявність повторності, як того вимагає п. 5 розділу 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

Також суддя звертає увагу на те, що частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є повторність вчинення правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 2, 3 або 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначаються суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та всі фактичні обставини, які утворюють склад інкримінованого діяння.

Як убачається з опису обставин справи (фабули), викладеного у протоколі:

- уповноважена особа полишила поза увагою розкриття кваліфікуючої ознаки «повторності» діяння;

- у фабулі відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за частинами 2, 3 або 4 ст. 126 КУпАП, із зазначенням реквізитів відповідної постанови та дати набрання нею законної сили;

- опис фактичних обставин містить лише вказівку на керування ТЗ (особою без права керування), що за своєю суттю відповідає диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП, проте не охоплює елементів складу правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За змістом статей 252, 280 КУпАП суд розглядає справу виключно в межах висунутого особі обвинувачення, сформульованого у протоколі. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фабулу правопорушення, доповнювати її відсутніми кваліфікуючими ознаками (зокрема, встановлювати повторність) або перебирати на себе функції органу обвинувачення, оскільки це суперечить принципу неупередженості суду та порушує право особи на захист, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності матеріали справи та відсутність об`єктивних доказів винуватості особи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення стосовно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.9,10,24,126,247,268,279,280,283,284 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Кілійського районного суду О. В. Березніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua