Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №947/27489/26 — Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/27489/26

Провадження № 2-о/947/378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме просить встановити факт належності їй – ОСОБА_1 , правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло від 19.04.2000 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрову книгу за №4-16586.

Зазначає, що вона є власницею 1/4 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру належить заявниці на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19 квітня 2000 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрову книгу за №4-16586.

Заявниця зазначає, що 19 квітня 2000 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів їй, ОСОБА_1 , було видано вищезгадане Свідоцтво про право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному Свідоцтві про право власності на житло наявна фактична невідповідність персональних даних власника, а саме неправильно зазначено її ім`я. Замість правильного відмінювання імені « ОСОБА_1 » у Свідоцтві про право власності на житло посадовою особою було зазначено « ОСОБА_1 ». Однак згідно паспортом громадянина України, ідентифікаційним кодом, пенсійним посвідченням, а також іншими офіційними документами, ім`я заявниці вірно зазначається саме як « ОСОБА_1 ».

Отже, у свідоцтві про право власності на житло від 19 квітня 2000 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів, щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., посадовою особою було неправильно зазначено ім`я як « ОСОБА_2 », тоді як відповідно до паспорта громадянина України ім`я заявниці — « ОСОБА_2 », отже у відмінюваній формі має бути « ОСОБА_2 ». Наразі ця помилка перешкоджає вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним їй майном.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 02.07.2026 року було прийнято заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 29.09.2026 року заявник не з`явилася, однак надіслала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, вимоги заяви підтримала.

Представник заінтересованої особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради, в судове засідання 29.09.2026 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , його видано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , його видано Пенсійним фондом України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19.04.2000 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради – квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 , та членам його сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних частках.

Судом встановлено, що у зазначеному вище свідоцтві про право власності на житло прізвище ім`я та по батькові заявниці зазначено як « ОСОБА_1 ».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджується факт належності заявниці – ОСОБА_1 , свідоцтва про право власності на житло від 19.04.2000 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрову книгу за №4-16586.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 19.04.2000 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрову книгу за №4-16586, згідно якого зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 , та членам його сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних частках.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідно заявнику для володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також для вчинення нотаріальних дій та внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 81, 211, 247, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло від 19.04.2000 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрову книгу за №4-16586, згідно якого зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 , та членам його сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних частках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. С. Петренко