Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/23898/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23898/26

Провадження № 1-кп/947/1071/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026162480000329 від 02.03.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця см. Одеси, українця, громадянина України, з середньої освітою, не одруженого, не працюючого, інвалід 3-ої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_5 систематично в період часу з 24.11.2025 по 25.02.2026, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинював по відношенню до свого батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне насильство, яке виразилось у висловлюваннях нецензурною лайкою, образах, погрозах фізичною розправою, приниженнях честі та гідності, що призвело до погіршення якості життя потерпілого та завдало йому психологічних страждань.

Так, 24.11.2025 о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, вчинив відносно свого батька ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало в образах, приниженнях честі та гідності та погрозах, у зв`язку із чим ОСОБА_5 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 у справі № 947/44159/25, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.

Продовжуючи свої протиправні дії, 22.12.2025 о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, вчинив відносно свого батька ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало в образах, приниженнях честі та гідності та погрозах на адресу останнього, у зв`язку із чим ОСОБА_5 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 22.01.2026 у справі № 947/1348/26 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП України, за вчинення домашнього насильства.

Продовжуючи свої протиправні дії, 22.12.2025 о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, вчинив відносно свого батька ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало в образах, приниженнях честі та гідності та погрозах на адресу останнього, у зв`язку із чим ОСОБА_5 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 22.01.2026 у справі № 947/1352/26 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП України, за вчинення домашнього насильства.

Будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ОСОБА_5 висновків для себе не зробив, та 25.02.2026 об 11 годині 30 хвилин, знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , знову ображав свого батька ОСОБА_6 , нецензурно лаявся на його адресу, принижував та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого останній звернувся з заявою до органів поліції про притягнення ОСОБА_5 до передбаченої законодавством кримінальної відповідальності.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. в ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні; також, згідно ст. 35 Стамбульської конвенції, Україна як держава учасник, вжила необхідних законодавчих заходів для забезпечення того, щоб умисна поведінка, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, була криміналізована, здійснено криміналізацію систематичного a саме домашнього насильства.

Як вбачається із вказаного, кожного разу окремо, а саме 24.11.2025 о 14 год 00 хв, 22.12.2025 о 08 год 30 хв, 22.12.2025 о 13 год 00 хв., перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій вчиняв відносно свого батька ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилось у образах, погрозах фізичною розправою та приниженнях честі та гідності за що ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1. ст. 173-2 КУпАП. Однак, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ОСОБА_5 висновків не зробив та знову 25.02.2026 об 11 год. 30 хв. вчинив відносно свого батька ОСОБА_6 психологічне насильство, яке виразилося у образах, погрозах та приниженнях честі та гідності, що з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, виразилось в систематичному домашньому насильстві психологічного характеру з боку ОСОБА_5 по відношенню до батька ОСОБА_6 .

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками – домашнє насильство, вчинення умисного систематичного психологічного насильства щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: в період часу з 24.11.2025 року по 25.02.2026 року за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , він систематично вчиняв домашнє насильство відносно свого батька, висловлювався нецензурною лайко, погрожував фізичною розправою, принижував його. У скоєному щиро кається, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126-1 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України за кваліфікуючими ознаками – домашнє насильство, вчинення умисного систематичного психологічного насильства щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, та враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, відсутність обставин які обтяжують покарання, враховуючи вищезазначені обставини, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395,615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_5 відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України на засудженого ОСОБА_5 , покласти обов`язок, виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.

Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) місяць.

Строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 під час проходження програми покласти на Київський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що за ухилення засудженим від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, передбачена кримінальна відповідальність за ч.3 ст.389 КК України.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1