Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/29906/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29906/26

Провадження № 3/947/2947/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., за участю секретаря Маркової О.І., адвоката Швець К.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №563575 від 05.07.2026 року, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710952 від 05.07.2026 року, 04.07.2026 року о 23:17 годин на провул. Ванний, 3-а в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем BMW Х6 XDRIVE 30D державний номер НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України», в стані алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, пройшла огляд у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Драгер, прилад 0438, тест 1586, результат 1,22%.

Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

У судове засідання 17.09.2026 року, ОСОБА_1 з`явилася, пам`ятка з ст. 268 КпАП України, роз`яснена, що підтверджується власноручним написом, свою вину не визнала та пояснила, що вона не керувала автомобілем BMW Х6 XDRIVE 30D державний номер НОМЕР_1 , вони з подругою відпочивали в закладі, потім поїхали в інший заклад в «Аршад», там вона вжила коктейль і тому попросила свою подрушу ОСОБА_2 сісти за кермо, яка в подальшому керувала автомобілем. За кермом була її подруга ОСОБА_2 , а не вона. Вона та подруга пояснювали працівникам поліції, що вона не керувала автомобілем, але працівники поліції сказали їй продути Драгер, що вона і зробила. Підтримала клопотання свого представника про допит свідків. Просила суд закрити відносно неї провадження по справі.

Судом було задоволено клопотання про виклик та допит в судовому засіданні ОСОБА_2 та працівника поліції ОСОБА_3

06.10.2026 року в судовому засіданні була допитана ОСОБА_2 , яка пояснила, що в той день вона з подругою ОСОБА_1 відпочивали з дівчатами в закладі, потім вони поїхали в «Аршад», ОСОБА_1 вжила келих коктейлю і попросила її сісти за кермо, так як вона не вживала алкоголь, вона погодилась, так як вона має посвідчення водія і не вживала алкоголь. ОСОБА_1 пішла на вулицю, а вона трохи затрималась, так як пішла до кімнати для жінок. Коли вийшла на вулицю, побачила ОСОБА_1 , дівчат та працівників поліції, вона підійшла, вона говорила, що ОСОБА_1 не керувала автомобілем, а керувала вона, але працівники поліції на це не відреагували. Їй

не пропонували продути Драгер, потім вони поїхали до дому, за кермом була вона.

Працівник поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Швець К.О., підтримала своє письмове клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в зазначений день не керувала автомобілем. Матеріали справи не містять жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто відсутня фіксація факту керування транспортного засобу та його зупинки під керуванням ОСОБА_1 , викладена суть правопорушення в протоколі не підтверджена. На відеозапису працівники поліції підійшли до автомобіля коли він стояв на узбіччі. Свідок по справі пояснювала працівникам поліції, що вона керувала автомобілем, а не ОСОБА_1 .. Автомобіль належить чоловіку ОСОБА_1 , тому її, як дружину господаря автомобіля пройти тест, що вона і зробила.. Просила суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Від ОСОБА_1 та її представника інших клопотань не надійшло, тому суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 адвоката Швець К.О. суд дійшов наступних висновків.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Згідно пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних Правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року, самокати та моноколеса відносяться до транспортних засобів.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому, кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп`яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння.

У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

В судовому засіданні досліджений диск з відеозаписом з місця події, який містить підтвердження обставин спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 , автомобіль стоїть на узбіччі автодороги, не здійснює рух, ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля. Працівники поліції підійшли до автомобіля та ОСОБА_1 перевіряють документи, не проводять візуальний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення ознак сп`яніння. Після цього пропонують їй пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_4 повідомляє, що вона не керувала автомобілем, погоджується пройти огляд. Проходить його. Тобто цей відеозапис не містить факт фіксування керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а отже можливість визнання останньої водієм, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Зазначеним відеозаписом зафіксовано, як працівники поліції розмовляють з ОСОБА_1 , потім працівник поліції пропонує їй пройти огляд, ОСОБА_1 повідомляє, що вона не керувала, що керувала автомобілем її подруга, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на місці погоджується і проходить огляд за допомогою приладу Драгер.

В судове засідання за викликом суду працівник поліції ОСОБА_3 , не прибув, тому суд позбавлений можливості з`ясувати обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Будь-які інші докази, які б спростовували наведені обставини, викладені учасниками провадження в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б давали об`єктивні підстави вважати, що 04.07.2026 року о 23.17 годин у м. Одесі по провулку Ванному, 3-А гр.. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем BMW Х6 XDRIVE 30D державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, тобто викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому недоведеним є факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки без підтвердження факту, що остання керувала транспортним засобом, не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, свідки під час складання протоколу не залучались.

Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.

Суддя Г. В. Войтов