Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №946/7163/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/7163/26

Провадження № 1-кп/946/533/26

ВИРОК

Іменем України

07 жовтня 2026 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6

розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12026162150000619, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, не одруженого, не відноситься до осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23 травня 2005 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; 13 лютого 2006 року Шевченківський районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 71 КК України, приєднано покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2005 року, остаточне покарання позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; 04 квітня 2012 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 08 лютого 2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 3 місяці позбавлення волі; 07 червня 2016 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 23 липня 2019 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки; 29 квітня 2021 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 місяців арешту; 18 січня 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ч. 4 ст. 70 КК України з остаточним покаранням до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 16 березня 2026 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 390-1 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим стром 1 рік; 03 квітня 2026 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

В період з 22 по 23 червня 2026 року, в нічний час доби, більш точно час не встановлено, у ОСОБА_4 , який знаходився за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 та перебував у стані алкогольного сп`яніння, в ході раптово виниклої сварки на грунті особистих неприязних стосунків зі знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_7 , шляхом нанесення йому ударів по тілу руками та ногами. З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи настання наслідків саме у вигляді смерті ОСОБА_7 , діючи умисно, наніс чисельні удари руками та ногами по голові, тулубу, спині та кінцівках ОСОБА_7 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на тильній поверхні другого та третього пальців правої кисті, на зовнішній поверхні лівого плеча в середній та нижній третинах з переходом на ліктьовий суглоб та на плечовий суглоб, на передній поверхні правого стегна в середній третині, на грудній клітці праворуч на нижній і верхній третинах та на лівій боковій поверхні середньої третини, на зовнішній поверхні тазового суглоба зліва, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень та черепно-мозкової травми у формі повного перелому кісток склепіння черепа, який супроводжується розвитком небезпечних для життя явищ, які пов`язані з наростаючими явищами ускладнень черепно-мозкової травми та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв`язку з виявленою у нього черепно-мозковою травмою в формі повного перелому кісток склепіння черепа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах, об`яснивши свою поведінку тим, що дуже образився на потерпілого та не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином. Цивільний позов від потерпілої до обвинуваченого до суду не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілої з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілої.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Суд вважає, що вищенаведене обвинувачення доведене за результатами судового розгляду. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність тяжкого захворювання.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий: 16 березня 2026 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 390-1 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим стром 1 рік; 03 квітня 2026 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду. Тобто новий злочин ОСОБА_4 вчинив після винесення попереднього вироку від 16 березня 2026 року в період іспитового строку та після винесення попереднього вироку від 03 квітня 2026 року.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, наявність тяжких наслідків вчиненого ним кримінального правопорушення – смерть іншої людини, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, з визначенням міри покарання в мінімальних межах санкції статті КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність за скоєний ОСОБА_4 злочин. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин після винесення попередніх вироків від 16 березня 2026 року та 03 квітня 2026 року, покарання йому слід призначати за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попередніми вироками, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.

Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Згідно ст. 71, 72 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуте покарання за вироками Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2026 року у вигляді одного року позбавлення волі та Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2026 року у вигляді двох років пробаційного нагляду і остаточно покарання ОСОБА_4 визначити за правилами ст. 72 КК України у вигляді 7 (семи) років та 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу набрання вироком законної сили. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час тримання під вартою із розрахунку день за день з 16 липня 2026 року до набрання вироком законної сили. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою.

З набранням вироком законної сили скасувати арешт з речових доказів, накладений згідно ухвал слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 липня 2026 року та 21 липня 2026 року.

Речові докази: шорти бежевого кольору, кофту спортивну чорного кольору «Adidas» з капюшоном, зі вставками білого та синього кольору - повернути ОСОБА_4 ; футболку з довгим рукавом в біло-синю смужку, штани синього кольору, труси темні, 1 шкарпетку – повернути потерпілій ОСОБА_6 ; 1 недопалок цигарок «Parlament», 7 змивів на марлеві тампони з рідиною бурого кольору - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1