Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №946/3713/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3713/26 Провадження № 3/946/995/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіна Г.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тирасполя, Республіка Молдова, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення:

- протокол № 465/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 08.05.2026, за змістом якого ОСОБА_1 , припиняючи з 24.11.2023 діяльність на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», маючи спеціальне звання сержант внутрішньої служби та суб`єктом декларування відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 17.11.2025, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- протокол № 464/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 08.05.2026, за змістом якого ОСОБА_1 , припинивши з 24.11.2023 діяльність на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», маючи спеціальне звання сержанта внутрішньої служби та будучи суб`єктом декларування відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон), а також суб`єктом згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП, несвоєчасно, 24.04.2026, без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2026 відповідно до ст. 36 КУпАП протоколи об`єднано в одне провадження за № 94/3713/26.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, визнав у повному обсязі.

Захисник Рашков М.З. пояснив, що ОСОБА_1 з протоколами про адміністративне правопорушення ознайомлений, усвідомлює їх зміст, свою вину визнає в повному обсязі.

Прокурор Маріогло О.Я. в судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 та просив призначити адміністративне стягнення у мінімальному розмірі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, прокурора, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З`ясовуючи ці обставини, суд виходить з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Наказом Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» № 75/ОС-19 від 19.08.2019 призначено ОСОБА_1 , новоприйнятого, молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Ізмаїльський слідчий Ізолятор», з 20.08.2019, з випробувальним терміном шість місяців.

Наказом Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» № 83/ОС-23 від 24.11.2023 сержанта внутрішньої служби, молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ОСОБА_1 звільнено з 24.11.2023.

Згідно ч. 1, п. 1, п.п. «д» ст. 3 Закону, суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, молодший інспектор 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування та суб`єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ч. 2 ст. 45 вказаного Закону в частині обов`язку подати декларацію при припиненні діяльності та виконувати інші вимоги фінансового контролю відповідно до цього Закону.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення: про відкриття валютного фонду» визначено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності; зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої, що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою, що припинила трудові права та обов`язки.

Отже, молодший інспектор 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» сержант внутрішньої служби Маркульчак С.М., як особа, яка припиняє 24.11.2023 діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, до 00 год. 00 хв. 25.12.2023.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, подав відповідну декларацію за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 17.11.2025 о 12 год. 04 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у нього як у молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», тобто місцем вчинення правопорушення є - Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор», яка розташована за адресою: просп. Незалежності, буд. 70, м. Ізмаїл, Одеська обл., та є місцем вчинення правопорушення.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час та дата несвоєчасної подачі декларації особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, тобто 17.11.2025 об 12 год. 04 хв.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 08.05.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 , припиняючи з 24.11.2023 діяльність на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на вказаній посаді, вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що обов`язок подавати щорічну декларацію виникає в суб`єкта декларування: наступного року після припинення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)».

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік не пізніше 31.03.2024.

Проте ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, припинивши 24.11.2023 діяльність на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», за відсутності поважних причин, в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 24.04.2026 о 09 год. 40 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у нього як у молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», тобто місцем вчинення правопорушення є - Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор», яка розташована за адресою: просп. Незалежності, буд. 70, м. Ізмаїл, Одеська обл., та є місцем вчинення правопорушення.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій, держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, тобто 24.04.2026 о 09 год. 40 хв.

Датою виявлення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 08.05.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 24.11.2023 діяльність на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», являючись суб`єктом, на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 24.04.2026, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Винні дії ОСОБА_1 підтверджені протоколами про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, від 08.05.2026 № 464/2026 та від 08.05.2026 № 465/2026 та іншими матеріалами, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, визнання вини, ступінь вини та ставлення до вчиненого, відсутність шкідливих наслідків, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді мінімального штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за постановлення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 7, 9, 36, 172-6, 251, 268, 280, 283 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у сумі 665,60 грн, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:Г.І.Смокіна