Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №496/5344/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5344/26

Провадження № 1-кп/496/657/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163250000165 від 03.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Березань Одеського району Одеської області, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.06.2026 року, перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, село Усатове, вул. Михайла Грушевського, будучи достовірно обізнаний про наявність судових рішень про позбавлення права керування транспортними засобами, що підтверджується притягненням його до адміністративної відповідальності, незважаючи на встановлену судом заборону на керування транспортним засобом, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання юридичних наслідків, діючи всупереч вимог чинного законодавства та ігноруючи судові рішення, що набрали законної сили, керував автомобілем марки «ВАЗ 2102», реєстраційний номер НОМЕР_1 та був зупинений інспектором СРПП ВнП №2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області за порушення правил дорожнього руху, у зв`язку з технічною несправністю зовнішніх приладів водієм вказаного автомобіля.

Під час перевірки за наявними базами МВС, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_5 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме:

-відповідно до постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.01.2023 року у справі №521/19754/22, провадження за №3/521/2033/23, яка набрала законної сили 17.01.2023, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років;

-відповідно до постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.05.2024 року у справі №521/7382/24, провадження за №3/521/5289/24, яка набрала законної сили 04.06.2024, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2024 року у справі №496/6981/24, провадження за №3/496/4057/24, що набрала законної сили 10.12.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 14.11.2025 року у справі №496/2763/25, провадження за №3/496/3278/25, що набрала законної сили 25.11.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, не заперечував жодної з обставин, викладених в обвинувальному акті, та просив суд суворо його не карати. Показав, що того дня його зупинили працівники поліції, оскільки у транспортного засоба був відсутній бампер, коли перевірили документи, виявилося, що відносно нього були ухвалені постанови судів, штрафи не сплачені.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України та просив призначити покарання у виді штрафу.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України та дослідженням доказів на обґрунтування кваліфікації дій обвинуваченого, характеризуючих матеріалів. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують покарання та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до нетяжкого злочину.

Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно (заяв та скарг відносно нього не надходило).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, характеристику його особи, щире каяття у вчиненому, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази відсутні, а витяг з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України - АРМОР із зафіксованою інформацією з приводу адміністративних правопорушень та адміністративні справи відносно ОСОБА_6 , які слідчим визнані, як речові докази в силу ст. 99 КПК України, є документами-доказами, тому їх слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати, речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження і витрати на проведення судових експертиз у справі - відсутні.

Керуючись ст.ст. ч.3 ст. 349, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Документи-докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026163250000165 від 03.06.2026 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1