Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №495/2835/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2835/26

№ провадження 2-о/495/114/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Вініченко О.В.

справа № 495/2835/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

представника заявника - Гербей А.А.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гербей А.А., заінтересована особа, Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Міністерство оборони України, звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшої реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.

Стислий виклад позиції заявника

Заявлені вимоги заявниця обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв?язку із цим, сусідкою померлого ОСОБА_2 , яка перебувала біля померлого, в той же час, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в телефонному режимі, повідомлено до Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області стосовно події смерті ОСОБА_2 .

Одразу після цього, було здійснено телефонний дзвінок на телефонний номер сімейного лікаря КНП Білгород-Дністровський центр первинної медико-санітарної допомоги Б-Дністровської міської ради ОСОБА_3 , з яким у покійного була укладена декларація на медичне обслуговування.

Заявниця зазначає, що при реєстрації повідомлення про смерть в органах поліції, поліцейським було повідомлено заявниці про те, що з врахуванням віку померлого, виїзд працівників поліції для огляду трупу не здійснюється на час дії воєнного стану та працівники швидкої також не виїжджають.

21.04.2025 року ОСОБА_2 було поховано власними силами заявника, без залучення працівників ритуального агентства, за християнським обрядом, за місцем його проживання - на території кладовища біля с. Благодатне Білгород-Дністровського району.

Також ОСОБА_1 стверджує, що перебуваючи у емоційному потрясінні, пов?язаному із смертю близької людини, та зважаючи на те, що час смерті випав перед Великоднем, який був в 2025 році 20 квітня, 24.04.2025 заявниця звернулася до сімейного лікаря з проханням отримати необхідний лікарський документ щодо смерті ОСОБА_2 , однак їй у цьому відмовили.

За цих обставин заявниця повторно звернулася з письмовою заявою до лікувального закладу, який за наслідком розгляду її заяви повідомив, що видати лікарське свідоцтво про смерть не можливо через те, що лікар не оглядав труп, а також те, що сімейний лікар уклав із пацієнтом декларацію лише 27.03.2025, а також те, що лікар а ні при житті, а ні після смерті пацієнта не оглядав та причини смерті встановити не може.

Покійний ОСОБА_2 , незадовго до смерті, з 11.04.2025 по 17.04.2025, перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», з діагнозом «Інфаркт мозку як наслідок неуточненої закупорки стенозу церебральних артерій», також лікарем вказано на необхідність звернення з консультацією до онколога, що підтверджується відповідним епікризом № 2917.

Заявниця також наголошує, що наразі встановлення фату смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть, інший спосіб захисту її прав – відсутній.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

09 квітня 2026 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

17 квітня 2026 року на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху представником заявника долучено докази до справи.

20 квітня 2026 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі відкрито окреме провадження та витребувано докази – з Білгород-Дністровського відділу ГУНП в Одеській області належним чином засвідчені матеріали за № 11347 за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_4 , 19.04.2025 о 15:43 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01 червня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання представника заявника про виклик свідків задоволено.

09 червня 2026 року витребувані докази надійшли на адресу суду.

03 вересня 2026 року від представника заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу ДРАЦС.

15 вересня 2026 року у судовому засіданні допитано свідків по справі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які повідомили, що ОСОБА_2 хворів, невдовзі після діагностування невиліковної хвороби (онкологія) і виписки із лікарні – помер. Представники поліції на місце не виїжджали, лікар на дзвінки не відповідав.

У судовому засіданні представник заявника наполягав на задоволенні заяви та встановленні факту смерті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

З копії паспорта № НОМЕР_1 , виданого 03.06.2020, орган, що видав: 5118, встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ./а.с. 6/

Відповідно до талона-повідомлення єдиного обліку № 11347 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, заяву ОСОБА_4 такого змісту: «19.04.2025 о 15:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 15:42 за адресою: АДРЕСА_1 , помер гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , хворів. Повідомляє сусідка» зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Білгород-Дністровський районний відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 11347./а.с. 9/

24.04.2025 № 166 генеральним директором КНП «Білгород-Дністровський Центр первинної мелодико-санітарної допомоги» Білгород-Дністровської міської ради повідомив ОСОБА_1 , що видача свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не представляється можливим через те, що сімейний лікарь (декларація укладена 27.03.2025) ані при житті, ані після смерті покійного (був похований 21.04.2025) не оглядав та причини смерті встановити не може. /а.с. 10/

Згідно епікризу № 2917, виданого КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 перебував у неврологічному відділені з 11.04.2025 по 17.04.2025, діагноз: «Інфаркт мозку як наслідок неуточненої закупорки стенозу церебральних артерій»./а.с. 13/

Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлено про необхідність надання, з метою реєстрації смерті, одного із документів, передбачених розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940./а.с. 25/

На виконання ухвали суду Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області надано висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання, ЖЄО від 19.04.2025.

Також представником заявника надано фотокартки місця поховання ОСОБА_2 .

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема смерті особи в певний час, у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша - друга статті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19 (провадження № 61-10316св20).

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (постанова Верховного Суду від 24.12.2025 у справі № 132/611/25).

Згідно з частинами третьою - четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Під час розгляду справи судом, за результатами дослідження матеріалів справи, допиту свідків, встановлено, що дійсно заявниця ОСОБА_1 не отримала лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи відсутність у заявника документів, передбачених розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, орган державної реєстрації актів цивільного стану, позбавлений можливості зареєструвати смерть ОСОБА_2 та видати заявниці свідоцтво про смерть в установленому законом позасудовому порядку.

Водночас, з наданого Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області до суду висновку щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання, ЖЄО від 19.04.2025, судом встановлено, що дійсно 19 квітня 2025 року мала місце смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто факт, який просить встановити заявниця, є доведеним та підтвердженим належними доказами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи на предмет їх належності, допустимості, достовірності, у їх логічному взаємозв`язку, встановивши на підставі незаперечних доказів факт смерті ОСОБА_2 і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті ОСОБА_2 , з огляду на те, що в інший, окрім як судовий, спосіб заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть встановленого зразка, та враховуючи, що встановлення факту смерті, у справі, яка розглядається, не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право, суд доходить переконання про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа, Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа, Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24.

Повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя: