Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №493/993/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/993/26

Провадження № 2/493/875/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 року ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді від 25.05.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 22 червня 2025 року між ТОВ «ГІЗМО СТОР» та ОСОБА_1 було укладено договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200395030 (далі - договір 1), відповідно до положень якого відповідач як клієнт системи ПлатиПізніше™ отримав на умовах прямого лізингу від ТОВ «ГІЗМО СТОР» товар – «Годинник - смарт Apple Watch SE 2 (2024) GPS 40mm Midnight Aluminium Case with Midnight Sport Band - M/L», загальною вартістю 14556,00 грн. (далі – Товар 1).

Договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

28.02.2025 року між ТОВ «ГІЗМО СТОР» та ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» було укладено договір № 2025071501 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу), згідно якого всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені ТОВ «ГІЗМО СТОР» на користь позивача в момент підписання договору – 22.06.2025 р.

Крім того, 30 липня 2025 року між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200398907 (далі - договір 2), відповідно до положень якого відповідач як клієнт системи ПлатиПізніше™ отримав на умовах прямого лізингу від ФОП ОСОБА_2 товар – «Пістолет травматичний ASG CZ 75D Compact. CO2. BB кал. 4.5 мм., Патрони ВВ «Кульова блискавка» кал. 4.5 мм сталеві обміднені, 500 шт/уп., Балон CO2 SAS 12 г», загальною вартістю 4608,24 грн.(далі – Товар 2).

Договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

17.08.2023 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» було укладено договір № 2023081701 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу), згідно якого всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені ФОП ОСОБА_2 на користь позивача в момент підписання договору – 30.07.2025 р.

Станом на 20 травня 2026 року відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та Правил зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманих товарів. Так, за весь період дії договору 1 та договору 2 відповідачем в якості оплати вартості отриманих товарів було сплачено за договором 1: - 24.06.2025 року – 1455,00 грн. (платіж при укладанні договору 1); - 19.07.2025 року – 1455,66 грн.;- 21.08.2025 року – 1455,66 грн.; - 20.09.2025 року – 1455,66 грн.; - 31.10.2025 року – 1528,44 грн. Усього сплачено 7350,42 грн. За договором 2:- 30.07.2025 року – 616,00 грн. та 31.07.2025 року – 198,60 грн. (платежі при укладанні договору 2); - 21.08.2025 року – 421,52 грн.; - 20.09.2025 року – 421,52 грн.; - 01.11.2025 року – 442,60 грн. Усього сплачено 2100,24 грн.

Проте, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за договорами, а тому станом на дату подання позовної заяви до суду за ним утворилась заборгованість за договором 1 в розмірі 12383,20 грн., з яких: 7278,36 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару 1, 10,00 грн. - сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «знижений», 2183,51 грн. - сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «стандартний (базовий)» та 2911,33 грн. – сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. п. 12.2.-12.3. договору 1; за договором 2 в розмірі 4222,03 грн. з яких: 2550,15 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару 2, 9,00 грн. - сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «знижений», 765,05 грн. - сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «стандартний (базовий)», 897,83 грн. – сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. п. 12.2.-12.3. договору 2. Всього за договором 1 та договором 2: 16605,23 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами в розмірі 16605,23 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 17.06.2026 року не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 11.06.2026 року з довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній».

В судове засідання, яке було призначено на 16.07.2026 року відповідач не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт з судовою повісткою про його виклик до суду повернувся на адресу суду 02.07.2026 року.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 16.07.2026 року та на 07.10.2026 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.

Справа тривалий час не призначалась до слухання, оскільки головуючий суддя з 17.07.2026 року по 11.09.2026 року перебувала у черговій щорічній відпустці на підставі наказу № 5-в/с від 30.06.2026 року.

У зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 22 червня 2025 року між ТОВ «ГІЗМО СТОР» та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200395030 про отримання товарів в системі Плати Пізніше™. Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав на умовах прямого лізингу від ТОВ «ГІЗМО СТОР» товар – «Годинник - смарт Apple Watch SE 2 (2024) GPS 40mm Midnight Aluminium Case with Midnight Sport Band - M/L», загальною вартістю 14556,00 грн.

Крім того, 30 липня 2025 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200398907 про отримання товарів в системі Плати Пізніше™. Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав на умовах прямого лізингу від ФОП ОСОБА_2 товар – «Пістолет травматичний ASG CZ 75D Compact. CO2. BB кал. 4.5 мм., Патрони ВВ «Кульова блискавка» кал. 4.5 мм сталеві обміднені, 500 шт/уп., Балон CO2 SAS 12 г», загальною вартістю 4608,24 грн.

Згідно з п. 8.1 договорів клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь процесинг-центра .

Відповідно до п. 8.2 договорів, порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається договором та правилами отримання товарів в системі Плати Пізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., що є невід`ємною частиною договору. Клієнт ознайомлений з правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua.

Згідно п. 13.8 договорів клієнт ознайомився з правилами отримання товарів (послуг) в системі Плати Пізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 року, зміст правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Враховуючи, що відповідач своїм підписом у договорі погодився з усіма його умовами, зокрема і з тим, що ознайомлений та повністю погоджується з правилами, додатковий його підпис на самих правилах не потрібен.

П. 9.1 договорів визначено, що надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. Момент підписання цього договору може не співпадати у часі з моментом отримання товару (послуги) у випадку оформлення заявки на отримання товару онлайн та/або отримання товару поштою, кур`єрською доставкою тощо. Клієнт отримує товари (послуги) в належній якості, кількості, стані та в комплектності згідно умов цього договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків.

Згідно з п. 9.2 договорів у разі, якщо клієнт не отримав товари (послуги) або повернув товари (послуги) постачальнику протягом 14 календарних днів, клієнт зобов`язаний повідомити про це позивача у семиденний строк, шляхом відправки повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в п. 7.1 договору.

Оскільки частково оплативши послуги, відповідач всупереч цій нормі договорів не повідомляв позивача про неотримання ним послуги, вважається, що послуга була отримана відповідачем своєчасно та в повному обсязі, оскільки обов`язок повідомити про неотримання послуги у строк покладений саме на відповідача.

Умовами пакету фінансування визначеними в договорах, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору. Умови пакету фінансування за договором 1: платіж при укладенні договору (від розрахункової загальної суми платежів): становить 1455,00 грн. кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами 1455,00 грн. Вид договору: надання послуг з розстроченням платежів. Умови пакету фінансування за договором 2: платіж при укладенні договору (від розрахункової загальної суми платежів): становить 10,00% кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами 460,82 грн. Вид договору: надання послуг з розстроченням платежів.

Згідно п. 1.1, п. 1.3 договору про участь постачальника в системі Плати Пізніше™ № 2023081701 від 17 серпня 2023 року всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору 22 червня 2025 року. Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. договору.

Також згідно п. 1.1, п. 1.3 договору про участь постачальника в системі Плати Пізніше™ № 2025022803 від 28 лютого 2025 року всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору 30 липня 2025 року. Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. договору.

Станом на 20 травня 2026 року відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2 договорів зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманих товарів. Так, за весь період дії договору 1 та договору 2 відповідачем в якості оплати вартості отриманих товарів було сплачено за договором 1: - 24.06.2025 року – 1455,00 грн. (платіж при укладанні договору 1); - 19.07.2025 року – 1455,66 грн.;- 21.08.2025 року – 1455,66 грн.; - 20.09.2025 року – 1455,66 грн.; - 31.10.2025 року – 1528,44 грн. Усього сплачено 7350,42 грн. За договором 2:- 30.07.2025 року – 616,00 грн. та 31.07.2025 року – 198,60 грн. (платежі при укладанні договору 2); - 21.08.2025 року – 421,52 грн.; - 20.09.2025 року – 421,52 грн.; - 01.11.2025 року – 442,60 грн. Усього сплачено 2100,24 грн.

Положеннями п. 12.1 договорів визначено, що сторони несуть відповідальність, встановлену цими договорами, правилами та чинним законодавством України.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічне пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, ст. 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. ст. 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою.

Ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Крім цього, в ч. 1 ст. 259 ЦК України зазначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

П. 12.7 договорів та п. 15.2 правил передбачено, що сторони договору погодили, що на підставі ст. 259 ЦК України позовна давність за всіма зобов`язаннями, що виникають з умов договору, в тому числі щодо сплати неустойки та відшкодування збитків, збільшується і становить 20 років.

Згідно ст. 552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі, а також не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Виходячи з вищевикладених положень чинного законодавства України положеннями п. п. 12.2-12.3 договорів визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів відповідач сплачує неустойку (штраф) в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф) в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. Крім того, згідно положень п. 12.4 договорів, у разі прострочення відповідачем сплати платежів на строк більше 30 календарних днів, останній зобов`язаний за першою вимогою позивача протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з пакетом фінансування. Відповідно до положень п.12.5 договорів у разі прострочення сплати платежу, повністю або частково, на строк більше 30 днів, відповідач зобов`язаний самостійно повернути товари за адресою місцезнаходження процесинг-центра. Повернення товарів не позбавляє відповідача від обов`язку сплатити наявну поточну заборгованість за договором.

Крім цього, щодо твердження ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» про те, що ОСОБА_1 має заборгованість у виді штрафу за договором 1 у розмірі 2911,33 грн. та за договором 2 у розмірі 897,83 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування штрафу за невиконання/неналежного виконання зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу за договором 1 у розмірі 2911,33 грн. та за договором 2 у розмірі 897,83 грн. слід відмовити.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 , у добровільному порядку та у встановлені договорами строки, зобов`язання не виконав, ним не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання, тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме за договором 1 у розмірі 9471,87 грн. та за договором 2 у розмірі 3324,20 грн., в решті позову слід відмовити.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 3685 від 15.05.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 77,06 %, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2051,65 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 509, 526, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» (ЄДРПОУ: 38922870) заборгованість: за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200395030 від 22.06.2025 року в розмірі 9471,87 грн.; за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200398907 від 30.07.2025 року в розмірі 3324,20 грн. та судовий збір в сумі 2051,65 грн., а всього: 14847 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 72 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення суду складений 07.10.2026 року.

СУДДЯ