Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №493/630/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/630/26

Провадження № 2/493/692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно автоматизованого розподілу від 31.03.2025 року, зазначена справа була розподілена на суддю ОСОБА_2 .

Ухвалами судді Мясківської І.М. від 15.04.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

01.05.2026 року у зв`язку із прийняттям 28.04.2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 773/0/15-26 про звільнення з посади головуючого по справі судді Мясківської І.М., у зв`язку з поданням заяви про відставку, дану цивільну справу було перерозподілено в провадження головуючого судді Тітової Т.П.

Ухвалою судді Тітової Т.П. від 01.05.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.07.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 960201953 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора W9DA58S5, після ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику на офіційному сайті Товариства www.moneyveo.ua.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі 03.07.2019 року, перерахувавши грошові кошти в сумі 2000,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. Однак в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим сума становить 5950,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 131 від 27.04.2021 року до Договору факторингу 1, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 05/0820-01 строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е строк дії якого закінчується 31.12.2028 року. Згідно з умовами договору позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 року до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15699,32 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконував умови кредитного договору належним чином, не сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 15699,32 грн., в т.ч. 5940,73,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 9758,59 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За таких обставин ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту № 960201953 від 03.07.2019 року у сумі 15699,32 грн., судовий збір у сумі 2662,40 грн. та 7000,00 грн. - понесені витрати на правову допомогу.

20.05.2026 року від представника відповідача – адвоката Пузіна Д.М. надійшов відзив на позов, згідно якого він просив суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання відповідачем відзиву та поновити пропущений процесуальний строк, прийняти відзив на позов. Ухвалами від 21.05.2026 року клопотання задоволено та поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву, а в клопотанні про витребування доказів відмовлено.

У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 кредитний договір № 960201953 від 03.07.2019 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Матеріали справи містять копію договору № 960201953 від 03.07.2019 року та додаткову угоду до нього де позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів. Позивач зазначає, що 03.07.2019 року позичальник отримав за основним договором 2000 грн, надалі за додатковими угодами позичальнику надавались кошти 04.08.2019 року – 300 грн, 09.08.2019 року – 1300 грн, 05.11.2019 року – 2100 грн та 13.06.2020 року – 250 грн. Однак за жодним з цих траншей не долучено платіжних інструкцій про переказ коштів. Серед матеріалів є лише також платіжні доручення від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за 5 траншами про успішний переказ, як від надавача фінансових платіжних послуг. Проте самого договору між АТ КБ «Приватбанк» до матеріалів надано не було. Підтвердженням здійснених грошових переказів можуть бути лише платіжні інструкції, оформлені відповідно до вимог постанов Національного банку України, як первинних бухгалтерських документів. Довідки та інформаційні листи, створені самим кредитодавцем не є належними доказами підтвердження здійснення переказів. Відсутні будь-які підтвердження отримання відповідачем повідомлень про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача. Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первинним кредитодавцем, на 3-му аркуші, у стовпчику 3 та стовпчику 5 встановлено, що позичальником було повністю погашено зазначену заборгованість, датоване 27.04.2021 року, із назвою колонки «сплачено». Оскільки належних доказів надання та використання грошових коштів відповідачем позивач не надав, вважає позовні вимоги недоведеними, тому у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

22.05.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила таке. Щодо укладення кредитного договору. При заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо використання електронного підпису та факту надання позивачем оригіналу кредитного договору, зазначила, що одноразовий персональний ідентифікатор - W9DA58S5 направлено відповідачу 03.07.2019 року на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів – НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 03.07.2019 о 17:00:31. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Щодо перерахування кредитних коштів, то зазначила, що оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (боржника) та надав електронні повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - позивач довів факт отримання відповідачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором. Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про усвідомлення існування даного договору та визнання його зобов`язання за ним, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 5950,00 грн. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань. Представник відповідача стверджує, що згідно з розрахунком заборгованості, складеним первинним кредитодавцем, на 3-му аркуші, у стовпчику 3 та стовпчику 5 встановлено, що позичальником було повністю погашено зазначену заборгованість, датоване 27.04.2021, із назвою колонки «сплачено». В наданих ТОВ «МАНІВЕО» та ТОВ «Таліон Плюс» розрахунках, при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. На підставі викладеного просила задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява, в якій він просив провести розгляд справи без його часті та без участі відповідача, в задоволенні позову просив відмовити.

Справа тривалий час не призначалась до слухання, оскільки головуючий суддя з 17.07.2026 року по 11.09.2026 року перебувала у черговій щорічній відпустці на підставі наказу № 5-в/с від 30.06.2026 року.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

03.07.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 960201953 у формі електронного документа з використання електронного підпису.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого, подав відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів, суму кредиту, строк кредиту та місце реєстрації/проживання, копія якої наявна в матеріалах справи.

Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора W9DA58S5. 03.07.2019 року відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору, що вбачається з довідки щодо дій позичальника.

Відповідно до договору сторони погодили наступні умови кредитування:

- п. 1.1. товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 2000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього договору;

- п. 1.3. кредит надається строком на 30 (тридцять) днів;

- п. 1.4. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,56 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього договору;

- п. 1.5. з врахуванням положень п. 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 204,40 (двісті чотири цілих чотири десятих) відсотків річних.

Тобто, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до кредитного договору № 960201953 від 03.07.2019 року, якими було збільшено суму кредиту та неодноразово продовжувався строк дії договору № 960201953 від 03.07.2019 року.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 03.07.2019 року перерахувало грошові кошти на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , в сумі 2000,00 грн., 04.08.2019 року в сумі 300,00 грн., 09.08.2019 року в сумі 1300,00 грн., 05.11.2019 року в сумі 2100,00 грн. та 13.06.2020 року в сумі 250,00 грн., згідно копій платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідача, що в загальній сумі складає 5950,00 грн., що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 131 від 27.04.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 10952,79 грн.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 05/0820-01 строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу 05/0820-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 15699,32 грн.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е строк дії якого закінчується 31.12.2028 року. Згідно з умовами договору позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 року до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15699,32 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконав умови договору належним чином, не сплачував платежі в повному обсязі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

З інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.04.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260421/134602-БТ, яка надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_4 (рахунок до картки НОМЕР_5 ), на яку було зараховано платежі у загальній сумі 5950,00 грн., а саме 03.07.2019 року - 2000,00 грн., 04.08.2019 року - 300,00 грн., 09.08.2019 року - 1300,00 грн., 05.11.2019 року - 2100,00 грн. та 13.06.2020 року - 250,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 960201953 від 03.07.2019 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, що підтверджується копією договору, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» було наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до укладеного Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 10952,79 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5940,73 грн, сума процентів за користування кредитом - 5012,06 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників № 131 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Приймаючи право вимоги до боржника ТОВ «Таліон Плюс» погодився на розмір нарахованих первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» процентів в розмірі 5012,06 грн, що вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., тому з огляду на викладене не може бути задоволена вимога про стягнення позивачем більшої суми процентів.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом підлягають частковому задоволенню у розмірі 10952,79 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5940,73 грн, сума процентів за користування кредитом - 5012,06 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем не спростовано факт укладення ним кредитного договору № 960201953 від 03.07.2019 року та перерахування йому кредитних коштів, що вбачається з інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.04.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 41974 від 30.03.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 69,77 %, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1857,56 грн.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додаткову угоду № 25770912851 від 01.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року), відповідно до якого надано послуги на загальну суму 7000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів п. 4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача в позові було заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», оскільки позовні вимоги останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.

Тому з відповідача належить стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 1857,56 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 253, 256, 257, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_6 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) заборгованість за кредитним договором № 960201953 від 03.07.2019 року у розмірі 10952 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 79 коп., судовий збір в сумі 1857,56 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., а всього: 15810 (п`ятнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 35 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 06.10.2026 року.

СУДДЯ