Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №491/711/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/711/26

Провадження № 2-о/491/33/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

присяжних - Мазурян В.І, Охременко Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

учасників справи: представника заявника - адвоката Продуна В.В.,

заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_2 через свого представника – адвоката, Продуна Віталія Вікторовича, звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був мобілізований у 2024 році до лав Збройних Сил України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та проходив службу на посаді гранатометника 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 окремий стрілецький батальйон, який входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_3 ). У липні 2024 року вона отримала сповіщення № 803 про те, що її син, солдат ОСОБА_3 , зник безвісті 10 липня 2024 року під час виконання завдань з оборони держави в с. Новоолександрівка Покровського району Донецької області. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11 липня 2024 року № 420 у період було проведене службове розслідування, за результатами якого встановлено, що солдат ОСОБА_3 перебував на бойовій позиції «Бульдог» поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області та виконував бойове завдання. У зазначений день бойова позиція «Бульдог» зазнала інтенсивного мінометного та артилерійського обстрілу з боку противника, після чого зав`язався стрілецький бій. За таких обставин бойової обстановки близько 09 години 00 хвилин 10 липня 2024 року зв`язок із солдатом ОСОБА_3 було втрачено, після чого будь-які достовірні відомості про його місцезнаходження чи подальшу долю відсутні, тобто зник безвісти. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 Сектором поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області внесені відомості в ЄРДР за № 12024162360000258 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України. Вказувала, що оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне для реалізації прав, гарантованих державою членам сімей військовослужбовців, загиблих під час захисту Батьківщини. Враховуючи викладене, заявник просила суд оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 08 липня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Заявник, ОСОБА_2 , у судове засідання не прибула.

Представник заявника – адвокат, Продун В.В., повноваження якого посвідчуються ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1734448 від 29 червня 2026 року (а.с.33), в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в заяві про оголошення фізичної особи померлою.

Заінтересована особа, ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримав заяву.

Представники заінтересованих осіб: військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджується довідками про доставку електронних документів. Будь-яких заяв/клопотань від заінтересованих осіб не надходило.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В частині першій статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_2 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Першої Ананьївської сільської ради Ананьївського району Одеської області, актовий запис № 19 (а.с.30).

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року запроваджено військовий стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався і триває дотепер.

ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11 липня 2024 року № 420 доручено провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов зникнення безвісти 10 липня 2024 року гранатометника 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 (а.с.19).

Згідно з актом службового розслідування від 19 липня 2024 року встановлено, що під час виконання завдання з оборони держави та захисту її територіальної цілісності близько 09 години 00 хвилин 10 липня 2024 року поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області, під час оборони ВП «Бульдог» відбувся стрілецький бій та ворожий мінометний обстріл, в результаті чого зник безвісти гранатометник 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ОСОБА_3 . З письмових пояснень т.в.о. командира 3 стрілецької роти старшого лейтенанта ОСОБА_4 та кулеметника 3 відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_5 відомо, що солдат ОСОБА_3 10 липня 2024 року перебував на позиції «Бульдог». В результаті постійних мінометно-артилерійських обстрілів, стрілецьких боїв зв`язок з солдатом ОСОБА_3 був втрачений близько 09 години 00 хвилин 10 липня 2024 року. Даних, що він загинув, а тіло неможливо евакуювати з позицій, немає. Місце і обставини, при яких військовослужбовець зник безвісти: Донецька область, Покровський район, поблизу населеного пункту Новоолександрівка, в зоні проведення бойових дій під час виконання бойового завдання. Гранатометник 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ОСОБА_3 в складі сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » виконував бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 осб НОМЕР_5 омбр. Таким чином, в ході проведення службового розслідування встановлено, що дійсно гранатометник 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдат ОСОБА_3 перебував на позиції «Бульдог» поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області. В ході проведення розслідування було встановлено, що гранатометник 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдат ОСОБА_3 зник безвісти під час бойових дій. Протягом часу проведення службового розслідування відомостей про надходження солдата ОСОБА_3 в лікарняні заклади та бюро судово-медичної експертизи не надходило. Підтвердження, що солдат ОСОБА_3 перебуває в полоні немає

Розслідуванням встановлено, що дана подія пов`язана з веденням бойових дій та діями з боку противника та сталася під час виконання ОСОБА_3 під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Неправомірних дій військовослужбовця, причинного зв`язку між діями військовослужбовця та подією, що трапилась не встановлено (а.с.24 зворотний-26).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19 липня 2024 року № 336 «Про результати службового розслідування», гранатометника 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 визнано таким, що зник безвісти. Даний випадок визнано таким, що пов`язаний з бойовими ураженнями і діями з боку противника при виконанні обов`язків військової служби під час забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районі проведення бойових дій, при виконанні бойового завдання (а.с.23).

Сповіщенням сім`ї від 12 липня 2024 року № 803 ОСОБА_6 (батька) повідомлено про те, що його син, солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець 2 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 15 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 , зник безвісті 10 липня 2024 року під час виконання завдань з оборони держави в с. Новоолександрівка Покровського району Донецької області (а.с.16).

16 липня 2024 року Сектором поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне продовження № 12024162360000258 за частиною першою статті 115 КК України (а.с.17).

Згідно листа № 2084/2400/4/9/2312 від 06 вересня 2026 року за підписом командира військової частини НОМЕР_1 уточнено інформацію про місце зникнення солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, повідомлено, що останні відомі координати місця знаходження солдата ОСОБА_3 - 48.2850172, 37.5964749 (в системі Google). Відповідно до цих координат місце зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 – поблизу села Новоолександрівка, що входить до складу Гродівської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області (а.с.117).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

У постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (наказ втратив чинності 20 березня 2025 року).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року № 987), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, с. Новоолександрівка Гродівської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області в період з 24 лютого 2022 року до 20 квітня 2024 року – територія можливих бойових дій, в період з 21 квітня 2024 року до 10 червня 2024 року – територія активних бойових дій, в період з 11 червня 2024 року до 01 серпня 2024 року – територія активних бойових дій, а з 02 серпня 2024 року – тимчасово окупована Російською Федерацією територія України.

Таким чином вбачається, що на території ймовірної загибелі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 велися активні бойові дії та закінчилися 01 серпня 2024 року і дана територія з 02 серпня 2024 року окупована Російською Федерацією.

У постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 (провадження № 61-1513 св 26) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, зокрема, «В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26) про повернення на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду справи №671/132/25 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин для прийняття до розгляду цієї справи з метою відступу (конкретизації) від попереднього правового висновку у справі № 755/11021/22.

Очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження №14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 13 грудня 2023 року.

Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 109 постанови).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 29 травня 2024 року у справі №127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 13 березня 2026 року в справі № 352/1828/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі с. Роботине Пологівського району Запорізької області).

На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає, що у справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ймовірно, загинув за особливих обставин ІНФОРМАЦІЯ_4 у результаті нанесення артилерійського, мінометного обстрілу збройними силами Російської Федерації ВОП східної околиці м. Бахмут Донецької області, де на цей момент знаходився військовослужбовець ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини та виконання бойового завдання й забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про оголошення ОСОБА_2 померлим.

Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, правильно визначившись із характером спірних правовідносин і встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення заяви, дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для оголошено померлим ОСОБА_2 у результаті його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, загибель якого пов`язана з виконанням бойового завдання в умовах воєнного стану.

Натомість апеляційний суд, виходячи з тих самих обставин справи й наданих сторонами доказів, в інший спосіб розтлумачив частину другу статті 46 ЦК України, в зв`язку з чим скасував рішення, яке відповідало вимогам законності й обґрунтованості.».

З врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 зник безвісти 10 липня 2024 року поблизу села Новоолександрівка, що вхоить до складу Гродівської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. А також те, що до даного часу минуло більше двох років, протягом якого місце його перебування, у тому числі у полоні, не встановлено, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду встановлені обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_3 зник безвісти у зв`язку з воєнними діями, та надають суду підстави припускати настання його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 294, 307, 308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця 1-а дільниця с. Ананьїв Ананьївського району Одеської області Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим внаслідок загибелі під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України поблизу села Новоолександрівка Гродівської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця 1-а дільниця с. Ананьїв Ананьївського району Одеської області Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати дату набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

заявник: представник заявника - адвокат:Матвієнко Олена Петрівна, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ОСОБА_7 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7

заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код: НОМЕР_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66302, Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, вулиця Велика Деповська, буд. 98; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_9 Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66302, Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, просп. Шевченка, буд. 16 ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37574344 ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Присяжні В.І. Мазурян

Н.П. Охременко

Рішення суду набрало законної сили «_______» _______________________20______ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/711/26 Ананьївського районного суду Одеської області.