Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №460/18752/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/18752/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., за участю секретаря судового засідання Осташевської І.А. та представників сторін: не з`явились, розглянувши у порядку статті 283 КАС України адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС в Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ 2019" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

04.10.2026 Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - заявник або контролюючий орган або ГУ ДПС в Рівненській області) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) із поданою в порядку статті 283 КАС України заявою (надійшла до суду 05.10.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ 2019" (далі - платник податків або ТзОВ " АГРОТЕХ 2019" або Товариство) коштів у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у сумі 2419127,03 грн, а саме: 2164163,47 грн з єдиного податку з с/г товаровиробників; 227449,77 грн з податку на додану вартість; 27513,79 грн з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Обґрунтовуючи вказану заяву заявник покликається на те, що за Товариством обліковується податковий борг в сумі 2164163,47 грн з єдиного податку з с/г товаровиробників, 227449,77 грн з податку на додану вартість та 27513,79 грн з орендної плати за землю з юридичних осіб, а у зв`язку із несплатою Товариством узгодженої суми податкових зобов`язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених статтею 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України), вказана заборгованість набула статусу податкового боргу. Головним управління ДПС у Рівненській області відповідно до статті 59.1 ПК України в електронний кабінет Товариства було надіслано податкову вимогу, проте з моменту направлення податкової вимоги борг платником податків залишається не сплаченим. Позивач зауважує, що відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, з огляду на що заявник просить суд задовольнити вказану заяву у повному обсязі.

Товариство не скористалося своїм правом на подання відзиву на заяву Головного управління ДПС в Рівненській області та не подало до суду свій відзив на заяву у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомило, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у Товариства відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву Товариства.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Заява подана до суду 04.10.2026 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 05.10.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною заявою.

Ухвалою від 05.10.2026 суд прийняв вказану заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі №460/18752/26 та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами статті 283 КАС України у відкритому судовому засіданні 07 жовтня 2026 року о 10:00 год, встановив Товариству строк для подання до суду відзиву (заперечень) на заяву до 16:00 год 06.10.2026.

Товариство не скористалося своїм правом на подання відзиву на заяву Головного управління ДПС в Рівненській області та не подало до суду свій відзив на заяву у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

У визначені судом дату і час 07.10.2026 уповноважені представники сторін до суду не прибули, від представника заявника на адресу суду 07.10.2026 надійшло клопотання про розгляд заяви без участі уповноваженого представника заявника.

Товариство явки свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, про причини неявки в судове засідання свого представника для суду не повідомило. При цьому, відповідно до встановленого статтею 268 КАС України порядку Товариство було повідомлене про подання заяви шляхом шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету про призначене судове засідання з розгляду цієї заяви.

Відповідно до приписів частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ 2019" (код ЄДРПОУ: 44582364) з 02.12.2021 зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа, місцезнаходження якої: 34332, Рівненська область, Вараський р-н, с. Красносілля, вул. Центральна, 26, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

За даними обліку контролюючого органу за Товариством обліковується податковий борг у загальній сумі 2419127,03 грн, який складається зокрема з:

- 2164163,47 грн з єдиного податку с/г товаровиробників, яка виникла на підставі податкової декларації №9440628786 від 11.09.2026;

- 227449,77 грн з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкової декларації №9258997836 від 20.08.2026;

- 27513,79 грн з орендної плати за землю з юридичних осіб, яка виникла на підставі ППР №14131/Ж10/17-00-04-04-22 від 13.08.2026 та декларації №9037769922 від 20.02.2026.

У зв`язку з несплатою Товариством грошових зобов`язань, Головним управління ДПС у Рівненській області було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0011565-1305-1700 від 03.09.2026, яку надіслано платнику податків в його електронний кабінет та фактично доставлено Товариству 03.09.2026 о 16:29 год, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний суд.

Зважаючи на несплату Товариством у добровільному порядку узгодженого зобов`язання в установлені законодавством строки Головне управління ДПС в Рівненській області звернулась із цією заявою в порядку статті 283 КАС України.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, мотиви та висновки суду.

Стаття 67 Конституції України передбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзаци 1 та 2 пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Положеннями підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 ПК України, зокрема: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Головними завданнями контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів (далі - податки, інші платежі).

Так, статтею 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Так, згідно розрахунку виникнення боргу по платежах до бюджету за Товариством обліковується податкова заборгованість у загальній сумі 2419127,03 грн, зокрема: 2164163,47 грн з єдиного податку с/г товаровиробників; 227449,77 грн з податку на додану вартість; 27513,79 грн з орендної плати за землю з юридичних осіб. Наявність такої заборгованості підтверджується карткою особового рахунку, податковими деклараціями платника єдиного податку №9440628786 від 11.09.2026, №9258997836 від 20.08.2026, №9037769922 від 20.02.2026, ППР №14131/Ж10/17-00-04-04-22 від 13.08.2026 та податковою вимогою №0011565-1305-1700 від 03.09.2026.

Відповідно до приписів пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Товариство у розумінні статті 15 ПК України є платником податків, а тому зобов`язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункту 59.1 статті 59 ПК України).

Згідно з приписами пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з тим, що у визначені податковим законодавством строки Товариство вказану вище заборгованість до бюджету не сплатив, Головним управління ДПС у Рівненській області було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0011565-1305-1700 від 03.09.2026, яку надіслано платнику податків в його електронний кабінет та фактично доставлено Товариству 03.09.2026 о 16:29 год, що підтверджується квитанцією про доставку документів.

При цьому, відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610), податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, направлення контролюючим органом податкової вимоги в електронний кабінет Товариства, яку йому було доставлено 03.09.2026 о 16:29 год, відповідає приписам Порядку №610.

У свою чергу, у ході судового розгляду цієї заяви ні контролюючий орган, ані Товариство не подали до суду та суд самостійно не здобув і тому матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували факт повної або часткової сплати платником податків зазначеної вище податкової заборгованості або оскарження Товариством в адміністративному чи судовому порядку вказаних вище ППР та/або податкової вимоги контролюючого органу, за якими у Товариства виникла така податкова заборгованість, а тому суд дійшов до висновку про те, що вказані грошові зобов`язання Товариства перед бюджетом несплачені ним в установленому порядку, є узгодженими і набули статусу податкового боргу.

Як уже зазначено судом, приписами підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Статтею 19-1 ПК України визначено функції податкових органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Приписами пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право серед іншого також:

- визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18);

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19.);

- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34.).

Пунктом 87.11. статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи, а стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

Отже, нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

У межах розгляду цієї заяви суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2026 року у справі №420/13635/25 зазначив, що у справах про стягнення податкового боргу предметом судового дослідження є не правомірність визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, а обставини, з якими закон пов`язує виникнення податкового боргу. Зокрема, суду належить встановити факт набуття грошовим зобов`язанням статусу узгодженого, факт оскарження платником податку такого грошового зобов`язання у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому), визначеного грошового зобов`язання, що включає, зокрема, нараховану пеню, а також його узгодженість з огляду на наявність чи відсутність процедури оскарження, факт сплати або несплати платником узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, факт направлення та вручення платнику податків контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20, від 21.05.2024 у справі №160/15166/22 та інших.

Оскільки станом на момент судового розгляду цієї заяви та на дату ухвалення судом цього рішення суду по суті учасниками справи не подано до суду і відповідно в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт оскарження Товариством в установленому законом порядку ППР і вимогу форми "Ю" та/або факт сплати Товариством боргу на загальну суму 2419127,03 грн, суд дійшов до висновку про те, що вказані контролюючим органом у заяві грошові зобов`язання Товариства перед бюджетом є узгодженими і набули статусу податкового боргу, а тому підлягають стягненню з Товариства до бюджету в судовому порядку за заявою контролюючого органу, а саме Головного управління ДПС у Рівненській області, вимоги якої ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи та підтверджені належними і допустимими доказами, дослідженими судом в ході судового розгляду цієї заяви.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в ході судового розгляду цієї справи та ухвалення судом цього рішення суду по суті суд не надає правової оцінки правомірності/протиправності ППР № 14131/Ж10/17-00-04-04-22 від 13.08.2026 та/або вимоги форми "Ю" від 03.09.2026 №0011565-1305-1700, за якими у Товариства виник вказаний податковий борг, оскільки Товариством не було подано до суду відповідної позовної заяви про визнання їх протиправними та скасування, тоді як в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог і вказаний принцип знайшов своє відображення у частині 2 статті 9 КАС України.

Слід також зазначити, що особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів регламентовані статтею 283 КАС України.

Пунктом 5 частини 1 статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

За правилами пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги та сплив 30 календарних днів з дня такого надіслання (вручення).

З матеріалів заяви суд встановив, що податкова вимога від 03.09.2026 №0011565-1305-1700 направлена ТзОВ «АГРОТЕХ 2019» до його електронного кабінету та фактично доставлена 03.09.2026, а тому перебіг 30-денного строку, встановленого нормами пункту 95.2 статті 95 ПК України, розпочався з 04.09.2026 (наступний день за днем доставки) та сплив відповідно 04.10.2026 (включно).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган, звернувшись до суду з заявою про стягнення коштів за податковим боргом 04.10.2026, дотримався визначеного статтею 283 КАС України строку для подання такої заяви. Така позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №500/5129/25.

Отже, оскільки у Товариства наявна заборгованість з єдиного податку з с/г товаровиробників в сумі 2164163,47 грн, з податку на додану вартість в сумі 227449,77 грн та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 27513,79 грн, заявником дотримано порядок звернення до суду з даною заявою та вимоги ПК України щодо набуття статусу грошового зобов`язання узгодженим, а в матеріалах справи відсутні докази погашення Товариством вказаного податкового боргу або його оспорювання, тому наявні підстави для його стягнення у спеціальному порядку, визначеному статтею 283 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд вважає, що контролюючим органом доведено правомірність заявлених вимог, а тому заява підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 268-272, 283 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву Головного управління ДПС в Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ 2019" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ 2019» кошти у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 2419127,03 грн та перерахувати:

- 2164163,47 грн єдиного податку з с/г товаровиробників на рахунок UA338999980314060664000017503, отримувач: ГУК у Рівненській області/Володимирецька ТГ/18050500, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494;

- 227449,77 грн податку на додану вартість на рахунок UA69899998031303029000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівне обл/14010100, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494;

- 27513,79 грн орендної плати за землю з юридичних осіб на рахунок UA038999980334119812000017503, отримувач: ГУК у Рівненській області/Володимирецька ТГ/18010600, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду.

Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2026 року

Суддя Олександр МАКСИМЧУК