Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №440/12021/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 07 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12021/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якій просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 01.10.2024 Nє3685/01-35 та No3671/01-35, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 01.10.2024;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: 04053, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 22, код ЄДРПОУ 13322403) перевести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця провівши нарахування та виплату пенсії відповідно до довідок про заробітну плату державного службовця наданих до заяви від 01.10.2024 ОСОБА_1 , а саме від 01.10.2024 Nє3685/01-35 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою міського голови, складові якої визначено станом на 01.10.2024 (видану за формою згідно Додатку 1 до Порядку Nє622) та довідку від 01.10.2024 Nє3671/01-35 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 ( видану за формою згідно Додатку 2 до Порядку Nє622), видані Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області. від 01.10.2024 Nє3685/01-35 та Nє3671/01-35, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 01.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, має право на перехід на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки має необхідний стаж роботи на посадах державної служби та в органах місцевого самоврядування, який зараховується до стажу держслужби. Позивач вказує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 440/12440/24, яке набрало законної сили 15.05.2026, вже було зобов`язано відповідача зарахувати до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування та повторно розглянути заяву. Однак, відповідач, виконуючи рішення суду, формально зарахував стаж, але знову відмовив у переведенні на пенсію держслужбовця, посилаючись на недоцільність та не врахувавши надані позивачем оновлені довідки про складові заробітної плати, що призвело до розрахунку пенсії у значно меншому розмірі, ніж належить.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження у справі від 09.09.2026.

28.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив їх задоволенні відмовити. Вказує на те, що на виконання рішення суду у справі № 440/12440/24 ним проведено розрахунок пенсії за нормами Закону «Про державну службу», який показав, що розмір такої пенсії (2361,00 грн) є меншим за розмір пенсії, яку позивач отримує за Законом № 1058 (19312,04 грн). Тому, на думку відповідача, переведення є недоцільним.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

З 10.08.2021 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

01.10.2024 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу."

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення від 08.10.2024 № 163650003087 про відмову в переведенні (перерахунку) на пенсію за іншим законом, а саме з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 440/12440/24, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2026 у справі № 440/12440/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з 01.10.2024 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- ХІІ, зарахувавши періоди роботи з 23.04.2002 по 01.10.2024 на посадах органів місцевого самоврядування до стажу державної служби.

02.06.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняте рішення № 163650003087 про відмову в перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 23.04.2002 по 01.10.2024. Крім того, до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України зараховано період з 07.12.2000 по 03.07.2001.

Таким чином, обчислений з урахуванням рішення суду, стаж державної служби ОСОБА_1 становить 23 років 6 місяців 4 дні (враховано по 01.10.2024).

Для обчислення розміру пенсії за віком відповідно до Закону No889, до заяви від 01.10.2024 ОСОБА_1 надано довідку від 01.10.2024 № 3685/01-35 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою міського голови, складові якої визначено станом на 01.10.2024 (видану за формою згідно Додатку 1 до Порядку No622) та довідку від 01.10.2024 No3671/01-35 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 ( видану за формою згідно Додатку 2 до Порядку No622 ), видані Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області.

Оскільки предметом розгляду Рішення № 440/12440/24 було саме визначення права на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а не розмір такої пенсії та Рішення №440/12440/24 не містить зобов`язального характеру щодо врахування для обчислення розміру пенсії згідно Закону No889 довідок про складові заробітної плати від 01.10.2024 No3685/0l-35 та No3671/0l-35, при переведені з пенсії за віком згідно Закону No1058 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», оклад державного службовця визначено « 0». Як, наслідок, станом на 01.10.2024 розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» обчислений в розмірі 60% від сум заробітної плати на виконання рішення суду складає 2361,00 грн. В той час, як розмір пенсії за віком відповідно до Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' на зазначену дату складає 19312,04грн. Таким чином, проведення шляхом переведення з пенсії за віком згідно Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» приводить до зменшення пенсійного забезпечення, а отже є недоцільним.

Не погодившись з таким рішення пенсійного органу позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (Закон № 889-VIII) з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

У справі № 440/12440/24 судами вже встановлено, що позивач має понад 20 років стажу, який прирівнюється до стажу державної служби (робота в органах місцевого самоврядування, яка відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу держслужби).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, право позивача на пенсію державного службовця є преюдиційним фактом і не підлягає повторному доказуванню. Відмова відповідача з підстав відсутності стажу є протиправною та ігнорує обов`язковість судового рішення.

Щодо врахування довідок про складові заробітної плати апеляційний суд зазначає таке.

Стаття 37 Закону № 3723-XII визначає, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (Порядок № 622), деталізує механізм обчислення пенсії. Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір інших виплат (премії, надбавки) визначається за вибором особи за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією.

Пунктом 5 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 затверджено форми довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Позивач надав відповідачу саме такі довідки (№ 3685/01-35 та №3674/01-35 від 01.10.2024), видані уповноваженим органом за встановленою формою.

Органи Пенсійного фонду не мають права на власний розсуд визначати розмір заробітної плати для обчислення пенсії без урахування належним чином оформлених довідок, виданих роботодавцем, який володіє первинною документацією про нарахування зарплати та сплату внесків.

Відмова відповідача врахувати ці довідки призвела до штучного заниження розрахункового розміру пенсії державного службовця та до помилкового висновку про «недоцільність» переходу на цей вид пенсії.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини. У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ зазначив, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» на реалізацію цього права.

Позивач, маючи необхідний стаж та надавши належні документи про зарплату, мав законні сподівання на призначення пенсії у розмірі, визначеному законом.

Окрім цього, у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

В ігноруванні апелянтом поданих довідок та проведенні розрахунку пенсії на власний розсуд без їх урахування є порушення принципу належного урядування. Зазначене підтверджується також практикою Верховного Суду.

Суд наголошує, що неприйняття таких довідок без належного обґрунтування є протиправним.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативно-правові акти та відповідно до ст. 9 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №163650003087 від 02.06.2026 про відмову у перерахунку пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця провівши нарахування та виплату пенсії відповідно до довідок про заробітну плату державного службовця наданих до заяви від 01.10.2024 ОСОБА_1 , а саме від 01.10.2024 Nє3685/01-35 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою міського голови, складові якої визначено станом на 01.10.2024 та довідку від 01.10.2024 Nє3671/01-35 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.2024, видані Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 01.10.2024.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №163650003087 від 02.06.2026 про відмову у перерахунку пенсії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 01.10.2024 №3685/01-35 та №3671/01-35, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 01.10.2024.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця провівши нарахування та виплату пенсії відповідно до довідок про заробітну плату державного службовця наданих до заяви від 01.10.2024 ОСОБА_1 , а саме від 01.10.2024 № 3685/01-35 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою міського голови, складові якої визначено станом на 01.10.2024 та довідку від 01.10.2024 № 3671/01-35 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.2024, видані Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 01.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.О. Чеснокова