Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/14129/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця)

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №420/14129/26

Суддя: Єфіменко К.С.

Справа № 420/14129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (вул.Дмитрівська,63, м.Ізмаїл, Одеська область, 68609) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6-та ст.Люстдорфської дороги,22, Лінія,12, м.Одеса, 65114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (пров.Портовий,20, с.Ліски, Одеська область, 68354) про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше в межах Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, а також діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського міжрайонного управління водного господарства (за допомогою насосних станцій Ліски-1, Ліски-3), за межами населеного пункту біля с.Ліски Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, до отримання оцінки впливу на довкілля,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» за результатом якого позивач просить:

припинити діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше в межах Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, а також діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського міжрайонного управління водного господарства (за допомогою насосних станцій Ліски-1, Ліски-3), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, до отримання оцінки впливу на довкілля.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Рис Бессарабії» здійснюється планована господарська діяльність із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше, а також господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, за відсутності оцінки впливу на довкілля. Відповідно до п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає сільське господарство, лісівництво та водне господарство, зокрема сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем. Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до ч.3 ст.96 Водного кодексу України забороняється здійснення проєктів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.

Ураховуючи викладене, оскільки діяльність ТОВ «Рис Бессарабії» з меліорації земель (зрошення) здійснюється на території, що перевищує 20 гектарів, а також призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, для здійснення такої діяльності ТОВ «Рис Бессарабії» зобов`язаний здійснити процедуру оцінки впливу на довкілля такої діяльності, однак цього ТОВ «Рис Бессарабії» здійснено не було, що свідчить про порушення вимог частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позову, в якому відповідач заперечував проти його задоволення зазначивши, що Заступником керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Русанжиком Василем Панасовичем не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням переконливих доказів, які б підтверджували наявність підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про те, що, звертаючись до суду, прокурор переклав на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу (Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за відсутності на це визначених законодавчих підстав.

Крім того вказано, що відповідно до пунктів 1.1 – 1.3 долученого Позивачем договору №063 про надання послуг пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд Кілійського міжрайонного управління водного господарства від 25.03.2025 року, укладеного між ТОВ «Рис Бессарабії» (Замовником) та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець), Договір передбачає умови та порядок забору води Замовником з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Виконавця для поливу сільгоспкультур. Забір води Замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється забір води Замовником. Послуги пов`язані із забором води та переміщення її державними меліоративними системами здійснюється Виконавцем з урахуванням втрат води по тракту водоподачі та здійснення технологічних операцій на меліоративній мережі.

Таким чином, балансоутримувачем комплексу споруд зрошувальних насосних станцій «Ліски-1», «Ліски-3» є Кілійське міжрайонне управління водного господарства.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Кілійське міжрайонне управління водного господарства, Кілійське міжрайонне управління водного господарства є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Оскільки, ТОВ «Рис Бессарабії» на підставі вищенаведеного договору користується послугами державної меліоративної системи, що перебуває на балансі Кілійського міжрайонного управління водного господарства, а відтак здійснює зрошення з використанням наявних об`єктів цілісної інженерної інфраструктури в межах території обслуговування існуючої меліоративної мережі, тобто діяльність ТОВ «Рис Бессарабії» становить невід`ємну частину технологічного процесу її експлуатації, то діяльність ТОВ «Рис Бессарабії», як агровиробника, не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання відповідного висновку.

Позивачем подано відповідь на відзив в якому позивач наполягав на задоволенні позову зазначивши, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на його безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Юридична особа ТОВ "РИС БЕССАРАБІЇ", код ЄДРПОУ 36837333, було зареєстровано 08.04.2010. Розмір статутного капіталу юридичної особи складає 300 000,00.

Види діяльності:

основний: 01.12 Вирощування рису;

інші: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 81.30 Надання ландшафтних послуг.

Сектором в Миколаївській області Держводагентства видано суб`єкту господарювання ТОВ «Рис Бессарабії» дозвіл на спеціальне водокористування від 20.11.2023 № 341/ОД/49д-23 для зрошення, використання води на вирощування рису.

За умовами вказаного дозволу фактичними місцями здійснення діяльності є:

1) забір води з р. Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського МУВГ (за допомогою насосної станції Ліски-1), розташований за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійського МОТГ Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

2) забір води з р. Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського МУВГ (за допомогою насосної станції Ліски-3), розташований за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійського МОТГ Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

3) відведення зворотних вод в р. Дунай через зрошувальну систему Кілійського МУВГ (за допомогою насосної станції Ліски-1), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійського МОТГ Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

4) відведення зворотних вод в р. Дунай через зрошувальну систему Кілійського МУВГ (за допомогою насосної станції Ліски-3), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійського МОТГ Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Дозволом передбачений ліміт забору води всього обсягом 590 150 м3/добу та 31 515 тис. м3/рік.

Крім того, за умовами дозволу на спеціальне водокористування визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти:

Випуск № 1 Річка; категорія зворотних (стічних) вод – виробничі; Відведення зворотних вод в р. Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського МУВГ (за допомогою насосної станції Ліски-1), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської МОТГ Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Допустимий обсяг скиду – 24 000,0 м3/год, 9 446,760 тис. м3/рік, та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод – 24 000,0 м3/год (згідно з розробленими нормативами ГДС).

Випуск № 2 Річка; категорія зворотних (стічних) вод – виробничі; Відведення зворотних вод в р. Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського МУВГ (за допомогою насосної станції Ліски-3), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської МОТГ Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Загальний обсяг скиду зворотних (стічних) вод у поверхневий водний об`єкт складає 657 268,756 м3/добу та 18 893,52 тис. м3/рік.

Разом з тим, ТОВ «Рис Бессарабії» здійснюється планована господарська діяльність із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією).

Листом Південного міжрегіонального сектору Держводагентства від 20.03.2026 № 292/ПД/21-26 повідомлено, що Сектором 20.11.2023 за № 341/ОД/49д-23 суб`єкту господарювання ТОВ «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333) видано дозвіл на спеціальне водокористування, а також надано документи, на підставі яких видано дозвіл.

З наданих документів вбачається, що ТОВ «Рис Бессарабії» в особі директора Образенка О.А. звернувся з заявою до Сектору в Одеській області Держводагентства про надання дозволу на спеціальне водокористування з метою використання води на зрошення, вирощування рису та скиду зворотних вод у річку Дунай.

До вказаної заяви ТОВ «Рис Бессарабії» надано нормативний розрахунок водокористування і водовідведення (обґрунтування потреби у воді), відповідно до якого:

1. Забір води з р. Дунай (Соломонів рукав) за допомогою насосної станції Ліски-1 Кілійського МУВГ (подвійної дії), яка обладнана 5 агрегатами загальною потужністю 24,0 тис. м3/год. (по 4,8 тис. м3/год. кожен), розташована за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської МОТГ, Ізмаїльського району Одеської області.

Розрахунок наведений з урахуванням необхідності зрошення 300 га земель для вирощування сої ранніх та середньоранніх сортів, 6,25 га земель для вирощування озимого ячменю, а також вирощування рису у вигляді заповнення чеків водою площею 500 га з урахуванням технологічних втрат щодо 500 га земель.

Розрахунок має наступний вигляд:

соя, ранні та середні сорти: 300 га * 25,0 м3/добу (норма витрат) = 7 500,0 м3/добу або 750,0 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 100 днів);

озимий ячмінь: 6,25 га * 12,0 м3/добу (норма витрат) = 75 м3/добу або 7,5 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 100 днів);

вирощування рису:

заповнення чеків водою: 500 га * 250 м3/добу (норма витрат) = 125 000 м3/добу або 1500,0 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 12 днів);

обсяг технологічних втрат: 500 га * 150 м3/добу (норма витрат) = 75 000 м3/добу або 3 000 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 40 днів).

2. Забір води з р. Дунай (Соломонів рукав) за допомогою насосної станції Ліски-3 Кілійського МУВГ (подвійної дії), яка обладнана 5 агрегатами загальною потужністю 24,0 тис. м3/год. (по 4,8 тис. м3/год. кожен), розташована за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської МОТГ, Ізмаїльського району Одеської області.

Розрахунок має наступний вигляд:

озимий ячмінь: 6,25 га * 12,0 м3/добу (норма витрат) = 75 м3/добу або 7,5 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 100 днів);

вирощування рису:

В описі місць забору води та скиду зворотних вод ТОВ «Рис Бессарабії» зазначено, що заплановано зрошення:

за допомогою насосної станції Ліски-1 Кілійського МУВГ – 806,25 га земель, у тому числі під вирощування рису – 500 га, сої ранніх та середньоранніх сортів – 300 га, озимого ячменю – 6,25 га;

за допомогою насосної станції Ліски-3 Кілійського МУВГ – 806,25 га земель, у тому числі під вирощування рису – 500 га, сої ранніх та середньоранніх сортів – 300 га, озимого ячменю – 6,25 га.

З нормативного розрахунку водокористування і водовідведення (обґрунтування потреби у воді), поданого ТОВ «Рис Бессарабії», вбачається, що ТОВ «Рис Бессарабії» заплановано скид зворотних вод у водний об`єкт – р. Дунай, зокрема:

Випуск № 1. Водовідведення зворотних вод у р. Дунай (Соломонів рукав), за допомогою насосної станції Ліски-1 Кілійського МУВГ (подвійної дії), яка обладнана 5 агрегатами загальною потужністю 24,0 тис. м3/год (по 4,8 тис. м3/год кожен), за межами населеного пункту біля с. Ліски Ізмаїльського району Одеської області, спосіб очистки механічний.

Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 500 га земель:

дренажні води: 500 га * 14,4116128 м3/добу (норма витрат) = 7 205,8065 м3/добу або 446,76 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 62 днів);

виробничі (скидні) води: 500 га * 642,857143 м3/добу (норма витрат) = 321 428,5715 м3/добу або 9 000 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 28 днів).

Випуск № 2. Водовідведення зворотних вод у р. Дунай (Соломонів рукав), за допомогою насосної станції Ліски-3 Кілійського МУВГ (подвійної дії), яка обладнана 5 агрегатами загальною потужністю 24,0 тис. м3/год (по 4,8 тис. м3/год кожен), за межами населеного пункту біля с. Ліски Ізмаїльського району Одеської області, спосіб очистки механічний.

Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 500 га земель:

Таким чином, всього заплановано здійснення скиду зворотних вод у поверхневий водний об`єкт р. Дунай (Соломонів рукав) обсягом 9 446,76 тис. м3/рік (випуск № 1) та 9 446,76 тис. м3/рік (випуск № 2).

Скид зворотних вод призводить до потрапляння забруднюючих речовин у р.

Дунай, а саме:

- випуск № 1: азот амонійний – 1.89 т/рік, БСК5 – 23.24 т/рік, ХСК – 130.37 т/рік, завислі речовини – 222.94 т/рік, нафтопродукти – 0.36 т/рік, нітрати – 39.49 т/рік, нітрити – 0.25 т/рік, сульфати – 388.01 т/рік, фосфати – 1.77 т/рік, хлориди – 388.03 т/рік, залізо – 0,84 т/рік, амоній-іони – 2,46 т/рік.

- випуск № 2: азот амонійний – 1.68 т/рік, БСК5 – 23.52 т/рік, ХСК – 139.81 т/рік, завислі речовини – 219.16 т/рік, нафтопродукти – 0.36 т/рік, нітрати – 41.09 т/рік, нітрити – 0.28 т/рік, сульфати – 387.980 т/рік, фосфати – 1.80 т/рік, хлориди – 392.7 т/рік, залізо – 0,84 т/рік, амоній-іони – 2,22 т/рік.

Всього до річки Дунай потрапляють 2 411,09 т забруднюючих речовин кожен рік, у тому числі з випуску № 1 – 1 199,65 т/рік, з випуску № 2 – 1 211,44 т/рік.

Листом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю від 13.03.2026 № 08-24/04-350 надано копію електронного звіту ТОВ «Рис Бессарабії» за формою № 2ТП-водгосп (річна), з якого вбачається, що ТОВ «Рис Бессарабії» у 2024 році здійснено забір води з наступних джерел водопостачання:

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 34 км (координати 29.43159, 45.44696) обсягом 9 069,6 тис. м3;

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 28 км (координати 29.50509, 45.45696) обсягом 9 069,6 тис. м3.

Водовідведення зворотних (стічних) вод здійснюється у наступних приймачах:

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 34 км (координати 29.43164, 45.44689) обсягом 1 658,0 тис. м3;

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 28 км (координати 29.50509, 45.45698) обсягом 5 495,6 тис. м3.

Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства відповідно до листа від 11.03.2026 № 1-15-16/198-26 надано копію договору № 063 від 25.03.2025 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд КМУВГ, за умовами якого визначено умови та порядок забору води ТОВ «Рис Бессарабії» з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Кілійського МУВГ для поливу сільгоспкультур.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Рис Бессарабії» - замовник, а Кілійського МУВГ – Виконавець.

Згідно розділу 1 «Предмет Договору» вказаного договору встановлено наступне.

1.1. Договір передбачає умови та порядок забору води Замовником з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Виконавця для поливу сільгоспкультур.

1.2. Забір води Замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється забір води Замовником.

1.3. Послуги пов`язані і забором води та переміщення її державними меліоративними системами здійснюється Виконавцем з урахуванням втрат води по тракту водоподачі та здійснення технологічних операцій на меліоративній мережі.

Згідно розділу 2 «Права і обов`язки Сторін. Заборони» вказаного договору встановлено наступне.

2.1. Виконавець зобов`язаний:

2.1.1. Надавати можливість забору води Замовником з водозабірних споруд згідно з планом поливу (додаток №1) відповідно до заявки Замовника (додаток №2) протягом поливного сезону в обсягах, що не перевищують можливості точок водовиділу, та забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана насосними станціями для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання Замовником зобов`язань, передбачених у пункті 2.2 цього Договору.

2.1.2. Призначити працівника своїм наказом, відповідального за складання та підписання актів звірки обсягів забраної води та звірки розрахунків за послуги з її забору (додаток №3), звірки обсягів використаної електроенергії (додаток №4) та вирішення інших оперативних питань, пов`язаних з наданням відповідних послуг.

2.1.3. Забезпечити облік забору води з використанням водозабірних споруд за погодженим із Замовником способом, встановленими у точках водовиділу (насосні станції) приладах обліку або іншими зазначеними методами (додаток №5) відповідно до умов, викладених в протоколі погодження договірної ціни (додаток №6).

2.1.4. На підставі поданої Замовником заявки на забір води протягом однієї доби надати йому рахунок на оплату послуг із забору води.

2.1.5. Протягом однієї робочої доби розглядати скарги і заяви Замовника та інформувати його про результати розгляду.

2.1.6. Надати Замовнику розрахунки сумарних планових питомих норм пов`язаних із забором води по тракту водоподачі (додаток №7) та вартість послуг 1 мі води.

2.2. Замовник зобов`язаний:

2.1 Не менше ніж за 10 днів до початку поливного періоду надати Виконавцю:

- копію правовстановлюючих документів на право власності (користування) землею, яка планується під зрошення в т. ч.:

- відомість землекористувачів з кадастровими номерами на зрошувальній системі згідно встановленої форми, в електронному та паперовому вигляді (додається);

- копію правовстановлюючих документів або угоди внутрішньогосподарської зрошувальної мережі на її використання; 3 власником

- акт готовності внутрішньогосподарської зрошувальної мережі і поливної техніки до проведення зрошування;

- дозвіл на спец водокористування та скид зворотних вод;

- план водокористування;

- структуру посівних площ;

- копію наказу про призначення працівника відповідального за подачу заявок на забір води, складання актів про надання послуг пов`язаних із забором води та обсягів використаної електроенергії, передачі оперативної інформації щодо политих площ і роботи дощувальних машин, із зразком його підпису;

- при наявності декількох водокористувачів із одної точки водовиділу надати узгоджений між ними регламент щодо порядку внутрішньо-системного водорозподілу і оплати послуг Виконавця та про призначення працівника, відповідального за подачу заявок на забір води, складання актів про надання послуг із забору води та обсягів використаної електроенергії, передачі оперативної інформації щодо политих площ і роботи дощувальних машин, із зразком його підпису.

2.2.2. При необхідності проводити спостереження за глибиною залягання та мінералізацією ґрунтових вод, ступенем засоленості та солонцюватості грунтів у межах поливного масиву та надавати зазначену інформацію Виконавцю перед початком та після закінчення поливного сезону.

Таким чином, ТОВ «Рис Бессарабії» реалізовується здійснення спеціального водокористування відповідно до дозволу від 20.11.2023 № 341/ОД/49д-23 на земельних ділянках загальною площею 1 612,5 га га для їх меліорації (зрошування).

Позивач зазначив, що у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутня будь-яка інформація щодо видачі ТОВ «Рис Бессарабії» висновку з оцінки впливу на довкілля.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 16.03.2026 № 714/06/04-17/2-26/1087 поінформовано, що Департаментом не видавалися для ТОВ «Рис Бессарабії» висновок з оцінки впливу на довкілля та висновок державної екологічної експертизи для планованої діяльності з меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше, щодо господарської діяльності, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Позивач вважає, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше в межах Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, а також діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського міжрайонного управління водного господарства (за допомогою насосних станцій Ліски-1, Ліски-3), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, до отримання оцінки впливу на довкілля є протиправною та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За змістом ч.3 ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.п."а", "в" ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 р. № 189, інспекція здійснює державний нагляд (контроль) державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Пунктом 6 даного Положення визначено, що інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Таким чином, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, зокрема Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді обласною прокуратурою відповідно до листа від 01.04.2026 № 12/2-288вих-26 поінформовано Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про виявлені факти можливого порушення законодавства, які полягають у здійсненні ТОВ «Рис Бессарабії» планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки. Обласною прокуратурою також запропоновано надати інформацію про вжиті та заплановані заходи із захисту інтересів держави від указаних порушень.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом від 07.04.2026 № 1692/1.2 повідомлено, що підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави Україна постає обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) обізнана про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що згідно вимог ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу владу.

Щодо зазначеного в позовній заяві порушення суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно ст.1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" вплив на довкілля - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; врахування висновку з оцінки впливу на провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону; під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

За ч.1 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно п.2 ч.3 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає сільське господарство, лісівництво та водне господарство, зокрема сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об`єктах природно- заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.

В свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до нормативно-правових визначень: меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь (ст.1 Закону України "Про меліорацію земель"); меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт (ст.1 Закону України "Про меліорацію земель"); зрошення земель - підведення води на поля для штучного зволоження ґрунту з метою поліпшення живильного і теплового режиму рослин, мікроклімату ґрунту і приземного шару повітря; вид меліорації (п.1.2 Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.04.2008 р. № 108).

Таким чином, здійснення заходів із меліорації спрямовано на поліпшення якісного стану ґрунтів, і включає, зокрема, і комплекс гідротехнічних заходів із зрошення.

Розрахунок має наступний вигляд:

озимий ячмінь: 6,25 га * 12,0 м3/добу (норма витрат) = 75 м3/добу або 7,5 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 100 днів);

вирощування рису:

Розрахунок має наступний вигляд:

озимий ячмінь: 6,25 га * 12,0 м3/добу (норма витрат) = 75 м3/добу або 7,5 тис. м3/рік (з урахуванням роботи 100 днів);

вирощування рису:

В описі місць забору води та скиду зворотних вод ТОВ «Рис Бессарабії» зазначено, що заплановано зрошення:

Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 500 га земель:

Скид зворотних вод призводить до потрапляння забруднюючих речовин у р.

Дунай, а саме:

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 34 км (координати 29.43159, 45.44696) обсягом 9 069,6 тис. м3;

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 28 км (координати 29.50509, 45.45696) обсягом 9 069,6 тис. м3.

Водовідведення зворотних (стічних) вод здійснюється у наступних приймачах:

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 34 км (координати 29.43164, 45.44689) обсягом 1 658,0 тис. м3;

р. Дунай (Соломонів рукав), відстань від гирла 28 км (координати 29.50509, 45.45698) обсягом 5 495,6 тис. м3.

Згідно з Планом поливу сільгоспкультур у 2025 році (додаток № 1 до договору № 063 від 25.03.2025) передбачено забір води для зрошення 1 765 га земель.

Відповідно до п.13 ч.3 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

ТОВ «Рис Бессарабії» реалізовується здійснення спеціального водокористування відповідно до дозволу від 20.11.2023 № 341/ОД/49д-23 на земельних ділянках загальною площею 1 612,5 га для їх меліорації (зрошування) та здійснюється господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт (р. Дунай), а відтак до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Суд звертає увагу, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007р. (далі - Закон №877-V), зокрема

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. (абзац другий статті 1 Закону № 877-V);

- державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. ( частина 1 статті 4 Закону № 877-V)

- для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. ( частина перша статті 7 Закону № 877-V)

- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. ( абзаци 1 -8 частини шостої статті 7 Закону № 877-V)

- на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V)

- припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V)

- розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. (ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V)

Зі змісту зазначених положень вбачається, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, через який Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження в сфері нагляду (контролю) у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Припис про усунення порушень природоохоронного законодавства є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що містить обов`язкові до виконання вимоги та складається у випадку виявлення порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, підставою для винесення припису є встановлення конкретного порушення окремим суб`єктом, яке необхідно усунути протягом визначеного державним інспектором строку, що не може перевищувати 6 місяців.

При цьому, в приписі має бути зазначена окрема дія, яку повинен вчинити суб`єкт господарювання для усунення виявленого порушення.

Як встановлено судом листом від 07.04.2026 № 1692/1.2 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомила, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21, згідно листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 17.08.2021 №25/1-21/17626-21 стосовно здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами забруднювачами водних ресурсів, що скидали забруднені зворотні (стічні) води у поверхневі водні об`єкти у 2020 році. Керуючись статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» на підставі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Інспекцією у 2021 році проводився позаплановий захід державного нагляду (контролю) у відношенні ТОВ «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333).

Пунктом 2 доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21 визначено, що проведення позапланового заходу здійснюється лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Отже, питання дотримання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» Інспекцією у 2021 році не перевірялось, оскільки не входило до питань, що підлягали перевірці згідно доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21.

Крім того, з листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 6104-07/31134-03 від 03.04.2026 адресованого Державній екологічній інспекції України, Офісу Генерального прокурора, Обласним військовим адміністраціям (за списком розсилки), Громадській спілці «Асоціація організацій водокористувачів» «Щодо застосування законодавства про оцінку впливу на довкілля при здійсненні гідротехнічної меліорації в межах існуючих меліоративних систем» вбачається наступне.

«Відповідно до абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон) оцінка впливу на довкілля є обов`язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, та здійснюється до прийняття рішення про провадження такої діяльності. Отже, предметом правового регулювання Закону є саме планована діяльність, щодо якої має бути прийняте рішення, що визначає її параметри та умови провадження, або розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження. Згідно з абзацом другим пункту 2 частини третьої статті 3 Закону до другої категорії планованої діяльності віднесено, зокрема, сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивацію та меліорацію земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, а також будівництво меліоративних систем та окремих об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем. Системне та цільове розуміння цієї норми свідчить, що вона стосується первинного будівництва меліоративних систем та об`єктів їх інженерної інфраструктури, нового освоєння земель шляхом меліорації, тобто створення нових меліорованих земель, а також зміни проектних параметрів відповідних інженерних об`єктів та гідротехнічних споруд.

У разі якщо зрошення агровиробником земельної ділянки, яка вже входить до території обслуговування існуючої меліоративної мережі не є розширенням та не призводить до змін меліоративної системи, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, то така діяльність є поточним використанням уже існуючого об`єкта за його функціональним призначенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про меліорацію земель» меліоративна система це технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об`єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях. Меліоративна мережа є розміщеним на землі та/або під землею цілісним технологічним комплексом об`єктів інженерної інфраструктури, що забезпечує забір або відведення води з точки водовиділу або в точці водовиділу для потреб водокористувачів.

Із наведених законодавчих визначень прямо випливає, що меліоративна мережа створюється саме для забезпечення зрошення, осушення або іншого водорегулювання на визначеній території обслуговування. Відтак зрошення чи осушення, що здійснюється агровиробником у межах такої території з використанням наявних об`єктів цілісної інженерної інфраструктури, не є самостійною, відокремленою від меліоративної системи діяльністю, а становить невід`ємну частину технологічного процесу її експлуатації. Саме тому діяльність агровиробника в межах території обслуговування існуючої меліоративної мережі має розглядатися як реалізація функціонального призначення відповідної інженерної інфраструктури.

Згідно зі статтею 11 Закону рішенням про провадження планованої діяльності є рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яке є підставою для початку такої діяльності та визначає її параметри і умови. За загальним правилом висновок з оцінки впливу на довкілля і рішення про провадження планованої діяльності не є тотожними. Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. За своїм предметом дозвіл на спеціальне водокористування не є документом, відповідно до якого створюється меліоративна система, затверджуються її проектні параметри чи вводиться в експлуатацію об`єкт інженерної інфраструктури. Такий дозвіл посвідчує право на забір та використання води, а також, за наявності, скид зворотних вод у межах уже існуючої інфраструктури. У зв`язку з цим дозвіл на спеціальне водокористування не є рішенням про провадження планованої діяльності у розумінні статті 11 Закону.

Для відповідної меліоративної системи правове значення мають документи, що підтверджують її створення, прийняття та введення в експлуатацію відповідно до законодавства, чинного на момент її створення, насамперед акт введення в експлуатацію або інший рівнозначний документ, який визначає параметри меліоративної системи як технологічно цілісної інженерної інфраструктури та окремих об`єктів, які вона в себе включає.

Отримання агровиробником дозволу на спеціальне водокористування не є фактом визначення діяльності, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог статті 3 Закону і не може бути підставою для висунення вимоги щодо проведення такої оцінки. Звертаємо увагу, що переоформлення, продовження терміну дії та припинення дії дозволів регламентується Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Зазначений підхід узгоджується і зі спеціальним законодавством.

Пунктом 3 статті 26 Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» встановлено, що експлуатація організацією водокористувачів об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж, які існують та введені в експлуатацію на день набрання чинності цим Законом та передані у власність таким організаціям, у межах існуючої проектної потужності не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Крім того, підпунктом 11 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об`єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем» від 25.02.2026 № 4795-IX встановлено, що експлуатація оператором об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності та закріплені за таким оператором, у межах існуючої проектної потужності щодо забору, доставки або відведення води також не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Крім того, пунктом 2 статті 17 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання ним чинності, крім прямо передбачених винятків. Оскільки меліоративні системи та меліоративні мережі, в межах території обслуговування яких агровиробники здійснюють зрошення або осушення, були створені та введені в експлуатацію до набрання чинності Законом, на таку діяльність з експлуатації відповідної інженерної інфраструктури поширюється дія зазначеної перехідної норми. Таким чином, вимога щодо проходження процедури оцінки впливу на довкілля стосовно використання існуючих меліоративних систем, створених і введених в експлуатацію до набрання чинності Законом та у яких не відбуваються зміни, суперечить змісту перехідних положень цього Закону.

З огляду на викладене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України виходить з того, що у разі здійснення агровиробниками гідротехнічної меліорації земельних ділянок у межах території обслуговування меліоративних систем (меліоративних мереж), створених та введених в експлуатацію до набрання чинності Законом та у якій не відбуваються розширення та зміни, зокрема, щодо визначених у проектній документації площ меліорованих земель, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, така діяльність не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання відповідного висновку».

ТОВ «Рис Бессарабії» було видано дозвіл на спеціальне водокористування від 20.11.2023 № 341/ОД/49д-23 для зрошення, використання води на вирощування рису.

За умовами вказаного дозволу фактичними місцями здійснення діяльності є:

Відповідно до пунктів 1.1 – 1.3 долученого Позивачем договору №063 про надання послуг пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд Кілійського міжрайонного управління водного господарства від 25.03.2025 року, укладеного між ТОВ «Рис Бессарабії» (Замовником) та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець), Договір передбачає умови та порядок забору води Замовником з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Виконавця для поливу сільгоспкультур. Забір води Замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється забір води Замовником.

Послуги пов`язані із забором води та переміщення її державними меліоративними системами здійснюється Виконавцем з урахуванням втрат води по тракту водоподачі та здійснення технологічних операцій на меліоративній мережі.

З огляду на встановлені обставини справи, норми чинного законодавства та листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 6104-07/31134-03 від 03.04.2026 адресованого Державній екологічній інспекції України, Офісу Генерального прокурора, Обласним військовим адміністраціям (за списком розсилки), Громадській спілці «Асоціація організацій водокористувачів» «Щодо застосування законодавства про оцінку впливу на довкілля при здійсненні гідротехнічної меліорації в межах існуючих меліоративних систем», суд зазначає, що Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) в межах своїх повноважень не проводилась перевірка щодо здійснення відповідачем гідротехнічної меліорації земельних ділянок у межах території обслуговування меліоративних систем (меліоративних мереж), створених та введених в експлуатацію до набрання чинності Законом на питання її розширення чи зміни, зокрема, щодо визначених у проєктній документації площ меліорованих земель, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

З огляду на викладене Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) не досліджувалось питання щодо необхідності отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» оцінки впливу на довкілля.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що Позивачем не доведено необхідності отримання позивачем оцінки впливу на довкілля.

Окремо суд зазначає, що посилання Позивача на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 420/38011/24 не є релевантним в даній справі, оскільки в згадуваній справі Фермерське господарство «АДЕЛАЇДА» відокремлена садиба зверталось з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу Державної екологічної інспекції України, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства №21/2.1 від 20.11.2024, який було прийнято, саме, за результатом позапланової перевірки, та яким належним чином встановлено порушення ФГ «АДЕЛАЇДА».

В цій справі перевірку Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) не проводилось.

Щодо інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Частиною 1 ст.73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (вул.Дмитрівська,63, м.Ізмаїл, Одеська область, 68609) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6-та ст.Люстдорфської дороги,22, Лінія,12, м.Одеса, 65114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (пров.Портовий,20, с.Ліски, Одеська область, 68354) про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше в межах Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, а також діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Дунай (Соломонів рукав) через зрошувальну систему Кілійського міжрайонного управління водного господарства (за допомогою насосних станцій Ліски-1, Ліски-3), за межами населеного пункту біля с. Ліски Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, до отримання оцінки впливу на довкілля - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua