Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/36841/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36841/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 звернутися до Національної поліції України з повідомленням про відсутність правових підстав для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою від 03.11.2025 р. адміністративну справу № 420/36841/25 передано за підсудністю до Подільського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2025 р. адміністративну справу № 420/36841/25 передано за підсудністю до Окнянського районного суду Одеської області.

Ухвалою Окнянського районного суду Одеської області від 11.02.2026 р. адміністративну справу № 420/36841/25 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

13.03.2026 р. адміністративна справа № 420/36841/25 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є військовозобов`язаним, у додатку "Резерв+" вчасно актуалізував свої персональні дані, не порушував правил військового обліку та не допускав ігнорування повісток (викликів) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ). У жовтні 2025 року позивачу стало відомо, що в інформаційній системі "Оберіг" містяться відомості про нього як про особу, яка порушила правила військового обліку, проте про зміст або підстави таких відомостей він повідомлений не був, жодного офіційного акту не отримував. Позивач вказує, що його представником були направлені адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ) та до ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням повідомити, чи перебуває позивач у розшуку у зв`язку з порушенням правил військового обліку. Однак станом на дату подання позову жодної відповіді на адвокатські запити надано не було. Крім того, позивач зазначає, що на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 (Окни) було направлено заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якій вказувалося, що відповідно до даних електронного військово-облікового документа, сформованого 02.10.2025 р. через застосунок "Резерв+", позивача розшукує ТЦК та СП з 01.12.2024 р., а тому відповідачу стало відомо про порушення не пізніше 01.12.2024 р. Оскільки на момент подання заяви минуло понад три місяці, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.7 ст.38 КУпАП, сплинули, а провадження у справі відповідно до ст.247 КУпАП підлягає закриттю. Відповіді не отримав. На думку позивача, включення до Реєстру інформації про порушення правил військового обліку допускається лише за наявності документів, які підтверджують факт притягнення особи до адміністративної відповідальності в порядку, встановленому КУпАП (складення протоколу, винесення постанови). Оскільки постанова про вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не складалася, внесення відповідних відомостей до Реєстру та звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача є протиправним. Крім того, позивач вважає, що у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягають припиненню й заходи щодо доставлення особи з метою складення протоколу.

Ухвалою від 16.03.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 17.03.2026 р. вручено відповідачу.

Станом на 07.10.2026 р. відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ).

Відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого 02.10.2025 р. у застосунку "Резерв+", щодо позивача міститься позначка: "Порушення правил військового обліку"; причина розшуку: "Не прибули за повісткою до ТЦК та СП"; дата початку розшуку: 01.12.2024 р.

У застосунку "Резерв+" позивача також міститься інформація про те, що ТЦК та СП 01.12.2024 р. звернувся до Національної поліції з метою доставлення позивача для складення протоколу, причина: "Не прибули за повісткою до ТЦК та СП".

02.10.2025 р. представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 та до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ) із адвокатськими запитами, в яких просив повідомити, чи перебуває ОСОБА_1 у розшуку у зв`язку з порушенням правил військового обліку; у разі підтвердження факту порушення надати копію протоколу про адміністративне правопорушення та копію постанови про накладення адміністративного стягнення (штрафу); повідомити реквізити для сплати штрафу (у разі наявності постанови).

Вказані адвокатські запити направлені 06.10.2025 р. засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з описом вкладення.

Відповіді на запити отримано не було.

02.10.2025 р. представник позивача звернувся із заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Окни) про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якій він просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч. 7 ст. 38, ст. 247 КУпАП); виправити недостовірні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; направити повідомлення відповідним органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Окни).

Вказана заява направлена 06.10.2025 р. засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з описом вкладення.

Відповіді на вищевказану заяву отримано не було, докази зворотного не надано.

Вважаючи дії відповідача у вигляді внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

У відповідності до ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч.9 статті 5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа", а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - має бути запущений електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резерву для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціального забезпечення або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктом 7 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду (далі - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) призов; 2) власне ім`я (усі власне ім`я); 3) по батькові (за наявністю); 4) дані про народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через своє релігійне переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідно контрольному органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з наданням визначення придатності до виконання військового обов`язку; 7 - 1 ) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групи інвалідності, причину та рядок, на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочок від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якого громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до повідомлення Національної поліції про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дані і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дані і час формування військово- професійного документа в електронній формі.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Як визначено пунктом 4 Порядку № 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Таким чином, з аналізу положень Порядку № 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №154 з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено судом, позивач перебуває на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ).

При цьому заява від 02.10.2025 р. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, виправлення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повідомлення органів Національної поліції була адресована та направлена саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а не безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що безпосередньо до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем подавалася заява з вимогою про виключення спірних відомостей з Реєстру та припинення заходів щодо його розшуку, яка б породжувала для відповідача обов`язок її розглянути та прийняти відповідне рішення.

Сам по собі факт направлення заяви до структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 не свідчить про вчинення саме відповідачем протиправної бездіяльності, якщо матеріалами справи не підтверджено, що зазначена заява була передана відповідачу для розгляду, перебувала у його провадженні або що саме відповідачем приймалося рішення щодо її нерозгляду.

З огляду на наведене, суд не вбачає достатніх правових підстав для висновку про достатність доказів безпосереднього звернення з такою заявою до відповідача, її реєстрації у відповідача та перебування на його розгляді матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних із виконанням громадянами військового обов`язку та забезпеченням ведення військового обліку через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, що призначена для збирання, зберігання та обробки даних про військовозобов`язаних, а обов`язок його ведення покладено на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Сам факт технічного повідомлення у застосунку "Резерв+" не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав чи обов`язків, а є лише способом інформування про необхідність уточнення даних у Реєстрі.

Суд зауважує, що сам факт відображення у застосунку "Резерв+" повідомлення "Порушення правил військового обліку" не є підтвердженням притягнення позивача до юридичної відповідальності та не свідчить про наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про накладення на нього адміністративного стягнення.

Матеріали справи не містять доказів, що відносно позивача складались протоколи про адміністративні правопорушення чи виносились постанови про притягнення його до відповідальності за ст.210, 210-1 КУпАП. Тобто вказане повідомлення носить виключно інформативний характер і спрямоване на ініціювання звернення громадянина до органу ведення Реєстру для актуалізації відомостей, що саме по собі не порушує прав та законних інтересів позивача.

За приписами положень статей 9 та 14 Закону № 1951-VIII, а також пунктів 9 Порядку № 94 та 4 Порядку № 559, виправлення недостовірних або неповних відомостей Реєстру здійснюється за результатами розгляду мотивованої заяви військовозобов`язаного з доданими документами.

Також у межах адміністративного судочинства предметом оскарження можуть бути виключно рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо порушують права, свободи чи інтереси особи (частина 1 статті 2, стаття 5 КАС України). У даній справі позивач фактично просить суд встановити юридичний факт відсутності порушень правил військового обліку з його боку, що виходить за межі компетенції адміністративного суду та суперечить завданню адміністративного судочинства - захисту порушених прав у сфері публічно-правових відносин, а не попередженню можливих правових наслідків у майбутньому. Отже, обраний спосіб судового захисту є неналежним.

При цьому позивачем не оскаржується бездіяльність ТЦК щодо не розгляду його заяви чи запитів представника позивача (ненадання відповіді).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем його прав, свобод чи законних інтересів у сфері військового обліку. Відтак, заявлені позовні вимоги спрямовані фактично на попереднє усунення гіпотетичних наслідків у майбутньому, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко