Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/28674/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28674/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 9.10.2023р.;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 9.10.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Відповідно до витягу з наказу начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 листопада 2020 року № 276-ОС капітана 2 рангу ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку. Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 грудня 2020 року №308-ОС виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення капітана 2 рангу ОСОБА_1 . Під час проходження військової служби позивачу НОМЕР_1 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_2 ) здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з порушенням, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду. З покликанням на ухвалення рішення суду по справі №420/1390/22, позивач вказує, що 09.10.2023 військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 420/1390/22 виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 42 634,98 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів на рахунку АТ Райффайзен Банк.

Разом з тим, як стверджує позивач, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із грудня 2015 року по день її фактичної виплати 09 жовтня 2023 року

Таку бездіяльність позивач вважає протиправною.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2024р. адміністративний позов залишено без руху, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

24.09.2024р. на виконання вимог вказаної ухвали позивач подав заяву про усунення недоліків, в якій просив поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024р. позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з даною ухвалою позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024р. про повернення позовної заяви скасовано в частині: визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно, зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно, в іншій частині ухвалу суду залишити без змін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії в частині: визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно; зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно; направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

27.12.2024 року за вх.№78708/24 адміністративна справа №420/28674/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду після апеляційного розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №420/28674/24, справу передано на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.

Ухвалою судді від 01.01.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно; зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно.

Суддею з`ясовано, що ухвалою Верховного суду від 26.12.2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2024 року у справі №420/28674/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаною ухвалою витребувано з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/28674/24.

Ухвалою судді від 02.01.2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №420/28674/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно; зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по 18.07.2022р. включно до перегляду ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року і постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2024 року у справі №420/28674/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії в порядку касаційного провадження.

Постановою КАС ВС від 30.10.2025 касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково:

- постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №420/28674/24 скасована;

- справа №420/28674/24 направлена на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року – скасовано, направлено справу №420/28674/24 для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

02.01.2026 року справа №420/28674/24 повернулась до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 08.01.2026 року поновлено провадження у справі № 420/28674/24, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 .

Ні у визначений суддею строк, ні станом на дату вирішення даної справи відзиву на позов до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 року по 31.12.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 .

Наказами Начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.11.2020 №276-ОС капітана 2 рангу ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі пп. “б” п.2 ч.5 ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та від 24.12.2020 №308-ОС виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 р. по справі № 420/1390/22, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням вересня 2013 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням вже виплачених сум.

09.10.2023 військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 420/1390/22 виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 42 634,98 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів на рахунку АТ Райффайзен Банк.

Вважаючи протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 9.10.2023р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).

Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених строків виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, індексація).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159 затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії, індексації), які не мають разового характеру; порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата, індексація).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050 та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.

Тотожна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 року у справі №465/322/17.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 року у справі №814/1527/17, від 18.12.2018 року у справі №816/301/16, від 04.01.2019 року у справі №159/1615/17, від 30.09.2020 року у справі №2-а-1/11, від 15.10.2020 року у справі №240/11439/19, від 31.08.2021 року у справі №264/6796/16-а.

Крім того, у постанові від 05.03.2020 року у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив: «Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

Суд зазначає, що підприємство, установа, організація (в даному випадку військова частинна), з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено дохід (в даному випадку індексація), повинен здійснити виплату такого доходу (в даному випадку індексації) з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата особі суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості, є порушенням її прав на отримання такої компенсації.

При цьому згідно правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року у справі № 805/4179/18-а, від 03 вересня 2021 року у справі №460/1904/19, від 04 травня 2022 року у справі №460/5667/20, від 18 травня 2022 року у справі №460/4531/20, отримання позивачем листа, яким йому відмовлено у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання рішення суду, не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Як було встановлено судом 09.10.2023 військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 420/1390/22 виплачено ОСОБА_1 кошти у розмірі 42 634,98 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів на рахунку АТ Райффайзен Банк.

Несвоєчасне нарахування та виплата грошового забезпечення відбулось у зв`язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним служби.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Керуючись ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 09.10.2023р.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 09.10.2023р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя O.A. Вовченко