Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/8354/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які викладені у листах від 03.03.2026 за №943/4480 та 03.03.2026 за №943/4481, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для. працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 (3028 грн) та «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01.01.2026 (3328 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2025 та з 01.02.2026;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 та на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за: вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 (3028 грн) та «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01.01.2026 (3328 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2025 та з 01.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

Право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та 01.01.2026 позивач пов`язує із фактом набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду). Вказаним судовим рішенням було визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, яким запроваджувалася обмежена фіксована розрахункова величина для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями у розмірі 1762,00 гривні.

На переконання позивача, внаслідок визнання нечинним вказаного нормативного припису Уряду, відновлено дію первинної редакції пункту 4 Постанови КМУ № 704. Відтак, обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням має здійснюватися на основі базового державного соціального стандарту - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. З огляду на положення Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, цей показник становить 3028,00 грн станом на 01.01.2025 та 3328,00 грн станом на 01.01.2026.

Позивач вказує, що 02.02.2026 він звернувся до відповідача із письмовими заявами щодо виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та 01.01.2026.

Проте ІНФОРМАЦІЯ_3 листами від 03.03.2026 за № 943/4480 та від 03.03.2026 за № 943/4481 відмовив у виготовленні та наданні таких довідок. Відповідач мотивував свою відмову відсутністю відповідних списків від органів Пенсійного фонду України, відсутністю урядових рішень про загальний перерахунок пенсій, а також евакуацією особово-пенсійних справ за межі Одеської області в умовах воєнного стану.

Позивач вважає такі дії та рішення відповідача протиправними, спрямованими на незаконне обмеження розміру його грошового забезпечення, що грубо порушує право на належне соціальне забезпечення та перерахунок пенсії.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 31.03.2026 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Станом на дату розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на пенсійному забезпеченні у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII. Позивач перебуває на обліку як особа, що має право на відповідні соціальні гарантії, та є інвалідом війни 2 групи.

02.02.2026 позивач особисто звернувся до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовими заявами. У вказаних заявах позивач просив виготовувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

У зверненні позивач наполягав на зазначенні у довідках відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (а саме: на 01 січня 2025 року - 3028,00 грн, на 01 січня 2026 року - 3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Також позивач вимагав включити до зазначених довідок інші щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсоткових розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за аналогічною посадою станом на 01.01.2025 та на 01.01.2026, обчислені з урахуванням нових розмірів окладів, для проведення належного перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2025 та з 01.02.2026 відповідно.

Розглянувши вказані заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 листами від 03.03.2026 № 943/4480 та від 03.03.2026 № 943/4481 повідомив позивача про відсутність правових підстав для видачі відповідних оновлених довідок у добровільному порядку за відсутності урядових рішень чи офіційних списків від органів Пенсійного фонду України.

На звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 листами від 03.03.2026 за № 943/4480 та № 943/4481 повідомив, що відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідач наголошує, що Урядом після 2018 року не приймалось рішень, які б визначали умови, порядок та розміри загального перерахунку пенсій звільненим військовослужбовцям Збройних Сил України. Крім того, до ІНФОРМАЦІЯ_4 від органів Пенсійного фонду України в установленому порядку не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, що, відповідно до Порядку № 45, унеможливлює автоматичне виготовлення оновлених довідок. Відтак, на переконання відповідача, правові підстави для надання довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 та 01.01.2026 в добровільному (позасудовому) порядку відсутні.

Стосовно вимог позивача щодо включення до довідок відомостей про додаткові види грошового забезпечення (зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії), обчислених у відсоткових розмірах за аналогічною посадою станом на 01.01.2025 та 01.01.2026, відповідач зауважує, що виплата та встановлення конкретних розмірів таких щомісячних додаткових доплат діючим військовослужбовцям здійснюються на підставі щорічних відомчих наказів Міністра оборони України. Такі накази мають обмежений або тимчасовий характер, регулюють виключно внутрішні питання розподілу бюджетних асигнувань для осіб, які проходять службу, та відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду не є підставою для проведення перерахунку пенсій раніше звільненим особам.

Додатково відповідач зауважив, що в умовах введення воєнного стану в Україні було здійснено евакуацію та переміщення діючих особово-пенсійних справ відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг за межі Одеської області, що створює технічні та об`єктивні перешкоди для формування запитуваних документів.

Не погоджуючись із правомірністю такої відмови та дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм та процедуру проведення такого перерахунку регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі — Порядок № 45).

Водночас, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про перерахунок пенсії подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Тобто, починаючи з 20.05.2023 (дата набрання чинності п. 4 постанови № 704, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ від 12 травня 2023 року № 481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 грн.

Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Водночас, постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 359 КАС України, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Слід зауважити, що частина друга статті 265 КАС України прямо встановлює, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2025 в справі №600/3516/24-а зазначено, що втрата чинності нормативно-правового акта пов`язується з моментом набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а правові наслідки не поширюються на правовідносини, що виникли та були реалізовані під час його дії.

При вирішенні цієї справи суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, оскільки вони стосуються хоча й не однакових правовідносин, проте мають значення для спірних правовідносин, які є фактично похідними.

Так, у цій постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:

- встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України (у тому числі, встановлення базової величини). Водночас, сам порядок виплати грошового забезпечення здійснюється Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України;

- за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення;

- помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.09.2021 у справі №640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, згідно з якою питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Таким чином, оскільки Постанова №481 прийнята Кабінетом Міністрів України у межах наданих йому повноважень, то суд не вбачає підстав для незастосування Постанови №704 у редакції із змінами, унесеними згаданою постановою.

Отже, з 20.05.2023 пункт 4 постанови № 704 діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704.

В цьому аспекті суд також враховує, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2024 року та з1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, а з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Зазначена норма визначає прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт у розумінні статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», проте не встановлює, що саме ця величина є розрахунковою для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу.

Ані Закон №2011-ХІІ, ані Закон №2262-ХІІ не визначають базового критерію, виходячи з якого обчислюються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням.

Натомість частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ, частина третя статті 43 та частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ безпосередньо відсилають до умов, порядку та розмірів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На цю обставину вказав Верховний Суд у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, зазначивши, що у жодному з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, а зміст пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не дозволяє виявити норму, на відповідність якій можна здійснити перевірку положень пункту 4 Постанови №704.

Верховний Суд також констатував, що за відсутності базового спеціального закону норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою №704, якою затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення, у тому числі базовий критерій для його розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що між пунктом 4 Постанови №704 у редакції, викладеній пунктом 2 Постанови №481, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відсутні колізії, які б вимагали застосування правил частини третьої статті 7 КАС України.

Отже, з 20.05.2023 пункт 4 постанови № 704 діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для складання та направлення до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року та станом на 01.01.2026 року із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Видача такої довідки суперечить нормативному регулюванню та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, чинній після внесення змін Постановою №481.

Водночас, суд зазначає, що саме по собі право на перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ виникає лише за наявності передбачених законодавством підстав, однією з яких є зміна складових грошового забезпечення у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у спірних правовідносинах таких підстав судом не встановлено, позивач не набув права на оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії.

Видача такої довідки суперечитиме чинному нормативному регулюванню та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, чинній після внесення змін Постановою № 481.

Дії відповідача щодо відмови у виготовленні такої довідки вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому не можуть бути визнані протиправними.

Такі самі правові висновки у тотожних правовідносинах висловив і П`ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 02 вересня 2026 року у справі №420/16386/26, від 07 вересня 2026 року у справі № 420/13687/26, від 14 вересня 2026 року у справі № 420/10246/26, від 17 вересня 2026 року у справі № 400/5253/26, від 21 вересня 2026 року у справі № 420/30000/25, від 22 вересня 2026 року у справі № 420/12735/26, від 22 вересня 2026 року у справі № 420/13178/26, від 22 вересня 2026 року у справі №420/13762/26, від 22 вересня 2026 року у справі № 420/7878/26, від 23 вересня 2026 року у справі №420/8982/26, від 01 жовтня 2026 року у справі № 420/13594/26, від 01 жовтня 2026 року у справі № 420/11669/26, від 01 жовтня 2026 року у справі № 420/8784/26, від 01 жовтня 2026 року у справі № 420/11461/26, від 01 жовтня 2026 року у справі № 420/11078/26, від 01 жовтня 2026 року у справі № 420/15828/26, та багатьох інших.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, з урахуванням також правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача виготовити та надати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення як станом на 01.01.2025, так і станом на 01.01.2026.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.