Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/13701/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13701/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якого діє адвокат Дудчак Поліна Вікторівна, звернувся до суду з позовом до Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, Комісія), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 2 від 06.02.2025, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатом розгляду видати довідку із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та має батька – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги» Білозерської селищної ради від 30.08.2024 № 313 внаслідок стану здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Позивач зазначає, що саме він здійснює постійний догляд за батьком.

04.02.2025 позивач звернувся до голови Комісії із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши до неї, зокрема, копії документів, що посвідчують особу позивача та його батька, свідоцтва про народження позивача, висновку лікарсько-консультативної комісії, військово-облікового документа, свідоцтва про смерть матері позивача та рішення про призначення компенсації за догляд на непрофесійній основі. Повідомленням від 06.02.2025 № 1/1/17, отриманим позивачем поштою 25.04.2025, Комісія повідомила, що протоколом від 06.02.2025 № 2 ухвалено рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки з причини наявності інших працездатних членів сім`ї, які можуть здійснювати догляд.

На думку позивача, таке рішення є протиправним, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» умова щодо відсутності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд, встановлена лише для військовозобов`язаних, зайнятих постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), а не за своїми батьками. Позивач посилається також на пункт 58-1 Порядку № 560, згідно з яким військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім`ї.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 07.05.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача надати до суду належним чином засвідчені копію заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу з доданими до неї документами та документи за результатами розгляду даної заяви, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, витребуваних судом документів не надав, правом на подання заперечень проти позову не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення за наявними у справі матеріалами.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батьком позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги» Білозерської селищної ради про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма первинної облікової документації № 080-4/о), від 30.08.2024 № 313 (протокол № 156) ОСОБА_2 потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок дійсний до 30.08.2025.

Відповідно до протоколу лікарсько-консультативної комісії від 30.08.2024 № 156 ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг з догляду, має виражену залежність від сторонньої допомоги та догляду, повністю залежний від сторонньої допомоги, постійно перебуває у ліжку, потребує постійного цілодобового догляду.

Рішенням від 31.01.2025 про призначення (перерахунок) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивачу як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» призначено компенсацію на період з 01.01.2025 по 30.08.2025.

Згідно з довідкою Білозерської селищної ради від 12.03.2025 № 59 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані дві особи: ОСОБА_2 (з 25.04.1997) та ОСОБА_1 (з 26.01.2000).

04.02.2025 позивач звернувся до голови Комісії із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із зайнятістю постійним доглядом за своїм батьком.

Повідомленням від 06.02.2025 № 1/1/17, підписаним головою Комісії – начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача повідомлено, що Комісією розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та протоколом від 06.02.2025 № 2 ухвалено рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки. Причиною відмови зазначено: «наявність інших працездатних членів сім`ї, які можуть здійснювати догляд».

Інших підстав для відмови, зокрема щодо недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, відсутності родинних зв`язків або потреби батька позивача в постійному догляді, відповідач у повідомленні не навів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої надалі неодноразово продовжувався.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII).

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560).

Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 (тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з пунктом 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії – керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 58-1 Порядку № 560 військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Згідно з пунктом 9 переліку документів, що подаються військовозобов`язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (додаток 5 до Порядку № 560), такими документами для військовозобов`язаних, зайнятих постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, є: для особи, яка потребує постійного догляду, – довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, – документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд). Документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї, цим пунктом передбачені лише для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка).

Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до того ж пункту 60 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України; довідка про надання відстрочки видається військовозобов`язаним на строк дії відповідних законних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Предметом спору у цій справі є правомірність рішення Комісії, оформленого протоколом від 06.02.2025 № 2, про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Аналіз пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII свідчить, що законодавець визначив дві самостійні групи військовозобов`язаних, які мають право на відстрочку у зв`язку з постійним доглядом за членами сім`ї: 1) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду; 2) зайняті постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка) за наявності додаткових умов, викладених у дужках, зокрема за умови, що батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд.

Отже, умова щодо відсутності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд, стосується виключно випадку, коли військовозобов`язаний здійснює постійний догляд за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Для військовозобов`язаного, зайнятого постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, закон такої умови не встановлює; право на відстрочку в цьому випадку зумовлене сукупністю таких обставин: наявністю родинного зв`язку, потребою батька чи матері в постійному догляді, підтвердженою висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, та зайнятістю військовозобов`язаного таким доглядом.

Такий висновок узгоджується з абзацами першим та другим пункту 58-1 Порядку № 560, відповідно до яких військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд, а також з пунктом 9 додатка 5 до Порядку № 560, який передбачає подання документів, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду іншим працездатним членом сім`ї, лише для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка).

Аналогічну правову позицію висловив П`ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 12.08.2025 у справі № 400/560/25 та від 15.01.2026 у справі № 400/7123/25, зазначивши, що умова щодо відсутності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд, має дотримуватися у тому випадку, якщо про надання відстрочки заявив військовозобов`язаний, який зайнятий постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка); якщо ж ідеться про догляд військовозобов`язаним за своїми батьком чи матір`ю, то наявність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд, не є перешкодою для надання відстрочки. У наведених справах відмову комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки у наданні відстрочки з підстав наявності в матері військовозобов`язаного інших членів сім`ї (сестер позивача, інших невійськовозобов`язаних членів родини) визнано протиправною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Комісії із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII у зв`язку із зайнятістю постійним доглядом за своїм батьком – ОСОБА_2 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії від 30.08.2024 № 313, дійсним на час розгляду заяви, потребував постійного догляду. Єдиною підставою для відмови у наданні відстрочки Комісія визначила наявність інших працездатних членів сім`ї, які можуть здійснювати догляд.

Проте, як встановлено судом, така підстава для відмови не передбачена пунктом 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII для військовозобов`язаних, зайнятих постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю. Застосувавши до позивача умову, яку закон пов`язує виключно з доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), відповідач неправильно витлумачив та застосував норму матеріального права.

Крім того, ні в повідомленні від 06.02.2025 № 1/1/17, ні в інших матеріалах справи не зазначено, які саме інші працездатні члени сім`ї ОСОБА_2 існують, де вони проживають і чи можуть реально здійснювати за ним догляд. Натомість з наявних у справі доказів вбачається, що за місцем реєстрації ОСОБА_2 зареєстровані лише він та позивач, та саме позивачу призначено компенсацію як фізичній особі, яка надає ОСОБА_2 соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Відповідач, на якого пунктом 60 Порядку № 560 покладено обов`язок оцінити законність підстав для надання відстрочки, у тому числі шляхом направлення запитів та використання публічних електронних реєстрів, зазначених обставин не спростував.

Суд також зазначає, що ухвалою від 07.05.2025 відповідача було зобов`язано надати до суду копію заяви позивача з доданими до неї документами та документи за результатами її розгляду, однак відповідач цієї вимоги суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав і жодних доводів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення не навів.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Комісії, оформлене протоколом від 06.02.2025 № 2, в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII прийняте без урахування вимог закону, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та за результатом розгляду видати довідку із зазначенням строку відстрочки суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пункт 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не наділяє комісію правом діяти на власний розсуд: за наявності визначених законом умов військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а комісія відповідно до пункту 60 Порядку № 560 зобов`язана ухвалити рішення про надання відстрочки та видати довідку за формою згідно з додатком 6.

Як встановлено судом, позивач надав Комісії документи, передбачені пунктом 9 додатка 5 до Порядку № 560 для військовозобов`язаного, зайнятого постійним доглядом за своїм батьком, зокрема висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я від 30.08.2024 № 313 про потребу ОСОБА_2 в постійному догляді, дійсний на час розгляду заяви, та документи, що підтверджують родинні зв`язки. Факт здійснення позивачем догляду за батьком підтверджується також рішенням від 31.01.2025 про призначення позивачу компенсації як фізичній особі, яка надає ОСОБА_2 соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Ні родинних зв`язків, ні потреби батька позивача в постійному догляді, ні зайнятості позивача таким доглядом, ні достатності поданих документів відповідач під сумнів не ставив, а єдиною підставою для відмови визначив обставину, яка законом для цієї категорії військовозобов`язаних не передбачена.

Отже, станом на час звернення позивача та прийняття оскаржуваного рішення були наявні всі визначені пунктом 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII умови для надання позивачу відстрочки, а відмова ґрунтувалась виключно на помилковому тлумаченні відповідачем закону.

Водночас суд зважає на те, що відповідно до пункту 60 Порядку № 560 відстрочка надається на строк дії відповідних законних підстав, а довідка про надання відстрочки видається на строк дії відповідних законних підстав, визначення якого належить до повноважень Комісії.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та за результатом розгляду видати позивачу довідку із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 560, тобто у спосіб, визначений позивачем у позовній заяві.

Надаючи правову оцінку обраного способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано квитанцію № 51ZHZOXO7fw від 01.05.2025 про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

При цьому суд враховує, що позов подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», тому відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для зменшення розміру ставки судового збору. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Відповідач – Комісія утворена при ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до пункту 57 Порядку № 560, її головою є керівник цього центру, а в позовній заяві відповідача ідентифіковано кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 , який належить ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки Комісія самостійною юридичною особою не є та власних бюджетних асигнувань не має, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , при якому утворено Комісію.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 2 від 06.02.2025, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з урахуванням висновків суду у цій справі, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 04.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатом розгляду видати ОСОБА_1 довідку із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний