Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/3308/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3308/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа: військова частина НОМЕР_2 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Вибував у відрядження у військову частину НОМЕР_2 . Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 , яка є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 у період з 08.11.2022 р. по 15.03.2023 р. позивач вважався таким, що вибув у відрядження на виконання вимог наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 05.11.2022 р. №147/дск, у АДРЕСА_1 для виконання бойових завдань в інтересах ООС та безпосередньої участі в ООС в Донецькій області, що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2022 р. № 295 та від 15.03.2023 р. № 74. Відтак, у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100000 грн., відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за період з 09.11.2022 р. по 10.01.2023 р.

Ухвалою від 13.02.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

02.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на відсутність належних документів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони у період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. На думку відповідача, право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн. виникає за умови наявності відповідної довідки про безпосередню участь у бойових діях, яка має бути видана командиром військової частини, у розпорядження якої був відряджений військовослужбовець. Водночас відповідні довідки щодо позивача за спірний період Командуванням ООС або ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " не видавалися, а у військової частини НОМЕР_1 такі документи та інша інформація на підтвердження безпосередньої участі позивача відсутні. Також зазначає, що посвідчення про відрядження позивача до м.Часів Яр від 07.11.2022 р. №371/8/1582 саме по собі не підтверджує факту безпосередньої участі у бойових діях та не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. У зв`язку з відсутністю належних доказів безпосередньої участі позивача у відповідних заходах за період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. відповідач вважає, що мав правові підстави не включати позивача до наказу про виплату додаткової винагороди. При цьому відповідач пропонує позивачу звернутися до ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " для отримання відповідної довідки, аналогічної довідці від 21.12.2022 р. №ОСУВХортиця/8/3110, на підставі якої позивачу було виплачено додаткову винагороду за період з 09.11.2022 р. по 30.11.2022 р.

03.03.2026 р. третя особа подала до суду пояснення, у яких зазначила, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка не входить до складу Сухопутних військ Збройних Сил України та не підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивач не був відряджений до військової частини НОМЕР_2 , а матеріали справи не містять документів на підтвердження такого відрядження. Водночас із наданих до позовної заяви документів, зокрема посвідчення про відрядження, витягів із журналу бойових дій та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2023 р. №591-аг, вбачається, що позивач був відряджений до оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " для виконання у його складі бойових (спеціальних) завдань. Зазначила, що ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є тимчасовим органом військового управління Збройних Сил України, підпорядкованим Генеральному штабу ЗСУ, який здійснює управління діями військ на визначених Генеральним штабом ділянках фронту. У зв`язку з цим військова частина НОМЕР_2 не є органом військового управління, уповноваженим підтверджувати участь позивача у бойових діях для цілей виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168.

19.03.2026 р. представник позивач подав до суду пояснення, в яких зазначив, що виконання позивачем бойових завдань саме на підставі бойових наказів та розпоряджень, є додатковим підтвердженням участі позивача у бойових діях, а отже, і є підставою для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн., як за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_1 ).

Відповідно до:

- витягу із журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 інв.371/2/35 дск від 07.11.2022 р. в період з 09.11.2022 р. по 08.01.2023 р.: 09.11.2022 р. - відповідно до вимог наказу Командувача оперативно - стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 05.11.2022 №147/дск, особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 прибув до визначеного пункту дислокації, розгорнулись і приступили до виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей противника, викриття ознак підготовки повітряного противника до нападу; 21.12.2022 р. - противником було здійснено ракетні удари по позиції підрозділу. Втрат в живій силі та техніки не було; 08.01.2023 р. - відповідно до вимог наказу Командувача оперативно стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.01.2023 №1/дск, особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 вибув до постійного пункту дислокації.

- витягу із журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 інв.371/2/35 дск від 07.11.2022 р. за період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. 3 окремий радіолокаційний взвод військової частини НОМЕР_3 забезпечив своєчасне виявлення повітряного противника, викрив його склад, бойовий порядок та напрямки дій, наявність, характер та інтенсивність перешкод, безперервно супроводжував повітряного противника на всю глибину зони виявлення РЛС у всьому діапазоні висот. Мобільні вогневі групи знаходились в постійній готовності до використання з метою відбиття можливого удару противника на гранично малих та малих висотах;

- витягу із журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 інв.371/2/35 дск від 07.11.2022 р. за період з 01.01.2023 р. по 08.01.2023 р. 3 окремий радіолокаційний взвод військової частини НОМЕР_3 забезпечив своєчасне виявлення повітряного противника, викрив його склад, бойовий порядок та напрямки дій, наявність, характер та інтенсивність перешкод. безперервно супроводжував повітряного противника на всю глибину зони виявлення РЛС у всьому діапазоні висот. Мобільні вогневі групи знаходились в постійній готовності до використання метою відбиття можливого удару противника на гранично малих та малих висотах;

- посвідчення про відрядження військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2025 р. №371/8/1568 позивача відряджено до АДРЕСА_1 з 08.11.2022р. з метою виконання бойового завдання в інтересах ООС та безпосередньої участі в ООС в Донецькій області;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2022 р. №295 позивача відряджено у м.Часів Яр, Донецька області з 08.11.2022 р.;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15.03.2026 р. №74 позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відрядження з м.Часів Яр, Донецької області з 15.03.2023 р.;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 позивачу в період з 09.11.2022 р. по 31.11.2022 р. виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , від 21.12.2022 р. за №ОСУВХортиця/8/3110 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 09.11.2022 р. по 30.11.2022 р. Вищезазначена Довідка видана на підставі бойового розпорядження сумісного командного пункту авіації та ППО ОКП ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.11.2022 №2/428т/СКП ОКП-ЗОЛОТИЙ КОЛОДЯЗЬ, наказу командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.06.2022 №3од/дск, рапортів заступника командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з авіації та протиповітряної оборони Повітряних Сил та командира НОМЕР_4 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях та виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей у період з 09 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року.

07.04.2025 р. представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_3 із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію чи включений позивач до наказу командира військової частини на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період участі у бойових діях/заходах з 09.11.2022 р. по 30.11.2022 р.

У відповідь отримано лист від 12.04.2025 р. №1044/303/1/1296, в якому зазначено, що відповідними посадовими особами військової частини НОМЕР_5 надавались запити на військову частину НОМЕР_2 , до якої був відряджений військовослужбовець, про отримання необхідної інформації та довідки для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (зі змінами), але відповіді на даний час до військової частини НОМЕР_1 не надходило. А тому відсутні підстави для надання позивачу довідки про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

05.05.2025 р. представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив включити позивача до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період безпосередньої участі у бойових діях та заходах з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.; нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період безпосередньої участі у бойових діях та заходах з 01.12.2022 по 31.12.2022 з урахуванням фактично виплачених сум.

Листом від 16.05.2026 р. №1044/303/1/1739 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що на виконання вимог пункту 2-1 Постанови №168, з урахуванням телеграми Міністра оборони України №248/1298 з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 не було видано ОСОБА_1 або військовій частині НОМЕР_1 відповідні довідки, згідно яких підтверджується факт, що позивач приймав безпосередню участь у бойових (воєнних) діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 08.11.2022 р. по 14.03.2023 р. відповідно, та мав право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн. (пропорційно часу участі у таких діях або заходах). У військової частини НОМЕР_1 відсутні документи, які б мали докази, а саме, довідки про проведення безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 14.04.2022 р. по 27.06.2022 р. стосовно позивача. У військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація, яка підтверджує факт безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 08.11.2022 р. по 14.03.2023 р. ОСОБА_1 у складі ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на дату прийняття рішення не скасовано та не припинено.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, водночас розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та до 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до Постанови КМУ № 217 від 07.03.2022 р. внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", виключивши в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби).

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 217 від 07.03.2022 р. вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою КМУ № 350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 350 від 22.03.2022 вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Суд зазначає, що реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.

Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 р. № 793 (застосовується з 24.02.2022 р.), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Для належного виконання вимог Постанови КМУ № 168 Міністр оборони оперативно врегулював питання виплати додаткової винагороди через директиви від 07.03.2022 р. № 248/1217, від 25.03.2022 р. № 248/1298 та від 18.04.2022 р. № 248/1529, доведені у формі телеграм до кожної військової частини, які діяли до 01.06.2022 р., а потім окреме доручення від 23.06.2022 р. № 912/з/29 (далі - Окреме доручення), якими надав тлумачення терміну "безпосередня участь у бойових діях або заходах з нацбезпеки і оборони", встановив порядок визначення районів бойових дій, вимоги до документального підтвердження та обов`язки командирів щодо організації належного документування.

Телеграмами (зі змінами, які застосовувалися до 01.06.2022 р.) встановлювали, що "безпосередня участь" - це виконання бойових завдань у складі військових частин та створених діючих угруповань військ Сил оборони держави, що ведуть бойові дії в установлених районах. Щомісячна додаткова винагорода становить 100 000 грн для тих, хто бере безпосередню участь (пропорційно фактичному часу участі), і 30 000 грн для інших військовослужбовців. Райони ведення бойових дій визначаються наказами Головнокомандувача ЗСУ (пункт 3). Документальне підтвердження участі (пункт 4) проводиться на підставі бойового наказу, журналу бойових дій та рапорту; для військовослужбовців, що перебувають у відрядженні, використовується довідка командувача. Пунктами 5 та 6 визначено, що виплата винагороди здійснюється за наказами командирів військових частин, які мають бути видані до 5 числа наступного місяця.

Окремим дорученням від 23.06.2022 р. № 912/з/29 (що застосовувалося з 01.06.2022 р.) (пункт 1) Міністр оборони визначив поняття "безпосередня участь", що охоплює, зокрема виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.

У пункті 3 Окремого доручення зазначено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Документальне підтвердження участі здійснюється на підставі:

- бойових наказів (розпоряджень);

- журналів (вахтових, оперативних), бойових донесень;

- рапортів командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця, включаючи тих, що перебувають у доданих чи оперативно підпорядкованих підрозділах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022 р.

Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;

керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 р. № 912/з/29).

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.

Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. або 30000 грн здійснювати на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;

керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 р. № 912/з/29).

З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 р. № 912/з/29.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справах № 560/3159/23 та № 560/3141/23.

Так, спірним у даній справі є те, що на думку позивача відповідач протиправно не нараховував та не виплачував йому додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. у період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.

За обставинами цієї справи встановлено, що відповідно до:

- витягу із журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 інв.371/2/35 дск від 07.11.2022 р. в період з 09.11.2022 р. по 08.01.2023 р.: 09.11.2022 р. - відповідно до вимог наказу Командувача оперативно - стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 05.11.2022 №147/дск, особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 прибув до визначеного пункту дислокації, розгорнулись і приступили до виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей противника, викриття ознак підготовки повітряного противника до нападу; 21.12.2022 р. - противником було здійснено ракетні удари по позиції підрозділу. Втрат в живій силі та техніки не було; 08.01.2023 р. - відповідно до вимог наказу Командувача оперативно стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.01.2023 №1/дск, особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 вибув до постійного пункту дислокації.

- витягу із журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 інв.371/2/35 дск від 07.11.2022 р. за період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. 3 окремий радіолокаційний взвод військової частини НОМЕР_3 забезпечив своєчасне виявлення повітряного противника, викрив його склад, бойовий порядок та напрямки дій, наявність, характер та інтенсивність перешкод, безперервно супроводжував повітряного противника на всю глибину зони виявлення РЛС у всьому діапазоні висот. Мобільні вогневі групи знаходились в постійній готовності до використання з метою відбиття можливого удару противника на гранично малих та малих висотах;

- витягу із журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 інв.371/2/35 дск від 07.11.2022 р. за період з 01.01.2023 р. по 08.01.2023 р. 3 окремий радіолокаційний взвод військової частини НОМЕР_3 забезпечив своєчасне виявлення повітряного противника, викрив його склад, бойовий порядок та напрямки дій, наявність, характер та інтенсивність перешкод. безперервно супроводжував повітряного противника на всю глибину зони виявлення РЛС у всьому діапазоні висот. Мобільні вогневі групи знаходились в постійній готовності до використання метою відбиття можливого удару противника на гранично малих та малих висотах;

- посвідчення про відрядження військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2025 р. №371/8/1568 позивача відряджено до АДРЕСА_1 з 08.11.2022р. з метою виконання бойового завдання в інтересах ООС та безпосередньої участі в ООС в Донецькій області. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_3 №295 від 07.11.2022 р.;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2022 р. №295 позивача відряджено у м.Часів Яр, Донецька області з 08.11.2022 р.;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15.03.2026 р. №74 позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відрядження з м.Часів Яр, Донецької області з 15.03.2023 р.;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 позивачу в період з 09.11.2022 р. по 31.11.2022 р. виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , від 21.12.2022 р. за №ОСУВХортиця/8/3110 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 09.11.2022 р. по 30.11.2022 р. Вищезазначена Довідка видана на підставі бойового розпорядження сумісного командного пункту авіації та ППО ОКП ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.11.2022 №2/428т/СКП ОКП-ЗОЛОТИЙ КОЛОДЯЗЬ, наказу командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.06.2022 №3од/дск, рапортів заступника командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з авіації та протиповітряної оборони Повітряних Сил та командира 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях та виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей у період з 09 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Слід зазначити, Верховний Суд у постановах від 21.01.2025 р. у справі № 420/7259/23 та від 08.05.2025 р. у справі № 400/3532/23 зазначав, що ототожнюючи юридичну особу - військову частину із військовою частиною, до якої був відряджений позивач та, відповідно з суб`єктом, зобов`язаним видати спірну довідку, засновуючи висновки на збігові кодів ЄДРПОУ на гербових печатках зазначених військових частин, є надто формальним підходом, адже не забезпечує належного встановлення фактичного місця проходження служби позивачем у період, який є предметом спору, та не відповідає вимогам повного, об`єктивного і всебічного з`ясування обставин справи.

У вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що визначення належного відповідача у цій категорії спорів має спиратися не лише на формальні ознаки такі як реквізити чи відмітки гербових печаток на документах про відрядження військовослужбовця, наявних у справі, а насамперед на встановленні та аналізі фактичних взаємовідносин між військовослужбовцем та органом військового управління, у зоні відповідальності якого цей військовослужбовець в межах спірного періоду перебував.

Так, відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2025 р. № 1044/303/1/1296, в якому зазначено, що відповідними посадовими особами військової частини НОМЕР_5 надавались запити на військову частину НОМЕР_2 , до якої був відряджений військовослужбовець, про отримання необхідної інформації та довідки для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), але відповіді на даний час до військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Водночас згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

Отже, відсутність окремих документів або недотримання формальних процедур їх передачі не може автоматично виключати право позивача на винагороду, якщо інші належні та допустимі докази підтверджують його безпосередню участь у бойових діях.

У разі відсутності документальних доказів участі позивача у заходах, передбачених для виплати додаткової винагороди, суд має детально з`ясувати умови та обставини його служби, конкретні завдання, які виконував позивач у спірний період, зокрема де саме й коли були виконані відповідні дії. Ця інформація має вирішальне значення для правильного вирішення справи по суті. Відповідний підхід підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23.

У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне оцінити не лише наявність у позивача довідки про безпосередню участь у бойових діях за спірний період, а й усю сукупність доказів, наданих сторонами, які характеризують фактичні обставини проходження позивачем військової служби, його відрядження, підпорядкування, місце виконання завдань та характер завдань, що виконувалися підрозділом, у складі якого позивач проходив службу.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі, зокрема надати суду докази, які б свідчили про відсутність у позивача права на таку винагороду у спірний період.

У цій справі судом встановлено, що позивач був відряджений до району виконання бойових завдань у м.Часів Яр Донецької області саме для виконання бойового завдання, що підтверджується посвідченням про відрядження та наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2022 р. №295.

Крім того, відповідно до витягу з журналу бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 у період з 09.11.2022 р. по 08.01.2023 р. особовий склад зазначеного підрозділу перебував у визначеному районі та виконував бойові завдання.

Зокрема, у спірний період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. зазначений підрозділ здійснював своєчасне виявлення повітряного противника, викривав його склад, бойовий порядок та напрямки дій, характер та інтенсивність перешкод, безперервно супроводжував повітряного противника на всю глибину зони виявлення радіолокаційними засобами, а мобільні вогневі групи перебували у постійній готовності до відбиття можливого удару противника.

Додатково суд враховує, що за попередній період з 09.11.2022 р. по 30.11.2022 р. позивачу вже було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. у розрахунку на місяць саме на підставі довідки військової частини НОМЕР_2 від 21.12.2022 №ОСУВХортиця/8/3110, якою підтверджено безпосередню участь позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Зазначена довідка була видана на підставі, зокрема, бойового розпорядження, наказу командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а також рапортів відповідних командирів щодо безпосередньої участі військовослужбовців 3 окремого радіолокаційного взводу у виконанні бойових завдань у районах ведення бойових дій.

Отже, факт виконання позивачем відповідних завдань у складі 3 окремого радіолокаційного взводу у листопаді 2022 року відповідачем фактично визнавався та був підставою для виплати йому додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Водночас із наданих суду доказів не вбачається, що після 30.11.2022 р. позивач був виключений зі складу зазначеного підрозділу, припинив перебувати у районі виконання бойових завдань, був відкликаний із відрядження або перестав виконувати завдання, пов`язані з діяльністю підрозділу.

Навпаки, наявні у матеріалах справи документи свідчать про безперервність перебування позивача у відповідному відрядженні та виконання підрозділом бойових завдань у період, який охоплює спірний місяць. Адже, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15.03.2026 р. №74 позивач прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов`язків з 15.03.2023 р.

Таким чином, доводи відповідача фактично зводяться до посилання на ненадходження до військової частини НОМЕР_1 окремої довідки за спірний період, тоді як судом встановлено наявність інших документів, які підтверджують перебування позивача у відповідному районі та виконання його підрозділом бойових завдань у грудні 2022 року.

При цьому відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів того, що у грудні 2022 року позивач фактично не перебував у складі 3 окремого радіолокаційного взводу, не виконував покладених на підрозділ завдань, перебував поза районом виконання бойових завдань, був відсторонений від їх виконання або з інших причин не мав права на отримання додаткової винагороди.

Посилання відповідача на відсутність у нього інформації про безпосередню участь позивача у бойових діях не спростовує змісту документів, що містяться у матеріалах справи, оскільки саме відповідач як військова частина, яка здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу, був зобов`язаний забезпечити належне документальне оформлення та врахування відомостей про виконання позивачем відповідних завдань.

Отже, ненадходження відповідної довідки до військової частини за місцем служби не може саме по собі свідчити про відсутність факту участі військовослужбовця, якщо такий факт підтверджується іншими доказами.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази є достатніми для встановлення факту участі позивача у виконанні бойових завдань у складі зазначеного підрозділу протягом спірного періоду.

Відтак не включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі за грудень 2022 року лише з мотивів відсутності окремої довідки про безпосередню участь, за наявності інших доказів, які підтверджують відповідні обставини, є необґрунтованим.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168, у збільшеному до 100000 грн. розмірі за період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р., є протиправною.

Разом із тим позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду саме у фіксованому розмірі 100000 грн. підлягає задоволенню з урахуванням положення Постанови № 168 щодо її виплати пропорційно часу безпосередньої участі у відповідних діях та заходах, а також з урахуванням сум додаткової винагороди, які вже були виплачені позивачу за цей період.

Таким чином, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. у розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, з урахуванням раніше виплачених за цей період сум.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), третя особа: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_6 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_6 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р., з урахуванням раніше виплачених за цей період сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко