Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №400/3980/20 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.№ 400/3980/20

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПівденного офісу Держаудитслужби, вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65012,вул. Спаська, 42-а,Миколаїв,54001

до відповідачаСлужби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029,

простягнення збитків в розмірі 4 139 964,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Південний офіс Держаудитслужби (в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області) (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (далі – відповідач ) про стягнення в дохід Державного бюджету України збитків у загальній сумі 4 218 543,15 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача складено Акт ревізії. Перевіркою дотримання вимог законодавства при прийнятті та оплаті будівельних робіт і послуг з експлуатаційного утримання автодоріг виявлено завищення вартості виконаних робіт, що спричинило збитки бюджету на загальну суму 4218543,15 грн. Оскільки вказана сума добровільно відповідачем не повернута, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду.

02.11.2020 року відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю та зазначив, що позивач у позовній заяві ставить питання щодо стягнення коштів з відповідача, тоді як відповідач згідно Положення № 250 є неприбутковою організацією, заснованою на державній власності та підпорядкованою Державному агентству автомобільних доріг України і п. 4.4 цього ж Положення прямо заборонено використання коштів на будь-які інші цілі, ніж утримання Служби. Відтак, позовні вимоги прямо суперечать статутним повноваженням Служби і призведе до нецільового використання державних коштів. Щодо тверджень відповідача про завищення вартості послуг за договорами укладеними в перевіряємий період, то щодо частини коштів відповідач вживає заходів їх повернення шляхом звернення до Господарського суду з відповідними позовними заявами. Щодо решти суми, то відповідач вважає, що твердження відповідача про завищення вартості послуг є неправомірним, оскільки не базується на документальному підтвердженні та є надуманими. Крім того, відповідач вважає, що вимога відповідача щодо відшкодування збитків була винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою, посилаючись на практику Верховного Суду.

Також, сторонами надавались додаткові пояснення щодо кожного епізоду, встановленого позивачем як завдання збитків державному бюджету.

29.02.2021 року відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №400/5162/20 (визнання вимоги протиправною).

Ухвалою від 23.02.2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням №400/5162/20.

Ухвалою від 09.11.2021 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Справа неоднаразово відкладалась за клопотаннями сторін, відповідач надавав до суду додаткові пояснення, вказуючи на те, що висновки в акті ревізії викладені на основі інформації, яка не зазначена в акті в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області на адресу суду 03.01.2024 року надала до суду додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року суддею Біоносенко В.В., заявлено самовідвід, справу передано для визначення складу суду.

Ухвалою від 25.09.2024 року, суддею Брагарем В.С., заявлено самовідвід, справу передано для визначення складу суду.

Ухвалою від 02.10.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Устиновим І.А. та призначено справу до розгляду.

04.11.2024 року відповідачем до суду надані додаткові пояснення у справі. Розгляд справа неодноразово відкладався.

Ухвалою від 04.09.2025 року суддею Величко А.В. прийнято справу до свого провадження продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою від 06.10.2025 року змінено найменування відповідача на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.

01.05.2026 року відповідач надав додаткові пояснення у справі.

Суд розглянувши матеріали справи заслухавши доводи сторін встановив наступне.

Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області відповідно до п. 2.3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на І квартал 2020 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Миколаївській області за період з 01.10.2017 по 31.12.2019, якою виявлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 07.04.2020 № 15-14-11/7.

Акт ревізії від 07.04.2020 № 15-14-11/7 відповідачем підписано із запереченнями, на які Управлінням надано висновок при супровідному листі від 13.05.2020 № 15-14-05-14/1217- 2020, згідно з яким заперечення не прийняті, як необґрунтовані, та такі, що не спростовують висновків ревізії.

З метою усунення виявлених під час ревізії порушень на адресу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області листом від 18.05.2020 № 15-14-05-14/1260-2020 направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства, яку необхідно було виконати відповідачу, а саме, забезпечити відшкодування завданих державному бюджету збитків.

Службою автомобільних доріг у Миколаївській області оскаржено вимогу в судовому порядку.

Оскільки вимога Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області не була виконана Службою автомобільних доріг у Миколаївській області, а саме: не забезпечено відшкодування до державного бюджету незаконно перерахованих підрядним організаціям бюджетних коштів, орган державного фінансового контролю, з метою вжиття всіх заходів для усунення виявлених порушень, в рамках реалізації своїх повноважень наданих Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» звернувся до адміністративного суду в інтересах держави з цим позовом про стягнення збитків у дохід державного бюджету.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені приписами Закону України № 2939-ХІІ від 26.01.1993р. «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до ст.1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (орган державного фінансового контролю).

Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.п.1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затв. постановою КМ України № 43 від 03.02.2016р.).

Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ч.2 ст.2 зазначеного Закону).

За змістом п.п.1, 7, 10 ч.1 ст.10 наведеного Закону органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затв. постановою КМ України № 550 від 20.04.2006р., за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:

притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю;

порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;

застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно усталеної судової практики спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державне фінансового контролю, є публічно-правовим та підпадає під визначені справи адміністративної юрисдикції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі № 826/9672/17, від 29.08.2018р. у справі № 816/2394/16, від 03.10.2018р. у справі № 804/8443/16, від 21.08.2019р. у справі № 825/2262/16).

Відтак, позивач - Південний офіс Держаудитслужби звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення коштів із підконтрольної установи Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, в якій проводив ревізію, що підтверджується актом від 07.04.2020 № 15-14-11/7.

Згідно акту ревізії позивач дійшов висновку про завищення вартості послуг з поточного середнього ремонту автомобільних доріг, наданих підрядною організацією ПП «Полтавабудцентр», що на думку відповідача призвело до незаконного перерахування відповідачем коштів на загальну суму 1010877,09 грн на користь ПП «Полтавабудцентр» та завдання збитків державному бюджету на вказану суму.

Підставою для такого висновку став результат дослідження позивачем договорів, укладених позивачем з ПП «Полтавабудцентр», а саме:

- договір від 20.08.2018 № 43-Б на надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-07 Миколаїв- Парутине-Очаків-база відпочинку «Чорноморка» на ділянці км 49+700 км 53+700, Миколаївська область, договір від 20.08.2018;

- договір від 20.08.2018 № 41-Б на надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-07 Миколаїв- Парутине-Очаків-база відпочинку «Чорноморка» на ділянці км 20+000 км 22+400. Миколаївська область;

- договір від 20.08.2018 № 42-Б на надання послуг з поточного середнього ремони Промобільної дороги загального користування державного значення Т-15-07 Миколаїв Парутине-Очаків-база відпочинку чорноокероянці км 23+700 Миколаївська область. ;

- договір від 11.07.2018 № 36-Б на надання послуг з поточного середнього ремонту неавтомобільної дороги загального користування державного значення Дніпропетровськ-Миколаїв (через Кривий Ріг) на ділянці км 255+000 км 260+000, Оршил Миколаївська область.

Згідно акту ревізії, відзиву та додаткових пояснень позивач вважає, що відповідач, як одержувач бюджетних коштів мав організувати контроль за цільовим та ефективним використанням цих коштів, тоді як встановлено ревізією позивачем було сплачено кошти за вищезазначеними договорами без встановлення відсутності виконання робіт підрядником. Зазначене призвело до завдання збитків державному бюджету.

Відповідно до п. 3.3 Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 № 250 (далі – Положення №250, чинне на час виникнення спірних правовідносин) Служба є одержувачем бюджетних коштів, передбачених бюджетними програмами на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг на території Миколаївської області.

Згідно п. 2.3.7 основними напрямками діяльності Служби, зокрема є організація внутрішнього контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до п. 3.10 Положення №250 Служба несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного їй майна згідно з законодавством.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач як отримувач бюджетних коштів несе відповідальність у разі нецільового використання цих коштів і відповідно відхиляє посилання відповідача на те, що позовні вимоги прямо суперечать статутним повноваженням Служби і призведе до нецільового використання державних коштів. Також, суд дослідивши матеріали справи щодо договорів від 20.08.2018 № 41-Б, від 20.08.2018 № 42-Б погоджується з твердженням позивача, що позивач безпідставно здійснив оплату за цими договорами без фактичного виконання робіт, що призвело до збитків на суму 48079,60 грн та 30814,88 грн.

Разом з цим, судом було встановлено, що відповідач звернувся до Господарського суду Полтавської області з відповідними позовами щодо стягнення цих коштів, що підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.02.2021 року у справі №915/1198/20, за яким стягнуто з Приватного підприємства "Полтавабудцентр" на користь Служби автомобільних доріг у Миколаївській області суму 48 079,60 грн. та рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.04.2021 року у справі № 915/1197/20, за яким стягнуто з Приватного підприємства "Полтавабудцентр" на користь Служби автомобільних доріг у Миколаївській області в дохід державного бюджету суму 30 814,88 грн. Більше того, за вказаними справами судом були видані судові накази 02.03.2021 та 13.05.2021 відповідно. Зазначене свідчить про вжиття всіх залежних від відповідача заходів для відшкодування збитків завданих державному бюджету, як і вимагалось позивачем у вимозі від 18.06.2020 року № 1855/01-17. Тому, у цій частині позову вимоги є необґрунтованими.

Щодо договору 36-Б, за яким ПП «Полтавбудцентр» зобов`язувався надати послуги з поточного середнього ремонту неавтомобільної дороги загального користування державного значення Дніпропетровськ-Миколаїв (через Кривий Ріг) на ділянці км 255+000 км 260+000, Оршил Миколаївська область, суд зазначає наступне.

Позивач під час ревізії встановив, що за договором 36-Б було завдано шкоди на суму 6903,77 грн, яка була розрахована за статтею на покриття витрат пов`язаних з інфляційними процесами. Розмір витрат, пов`язаних з інфляцією було розраховано та включено до договірної ціни на увесь обсяг робіт, при цьому договір не був виконаний підрядником у повному обсязі і розмірований за ініціативи замовника.

Однак, у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2020 року у справі 915/1267/20 за позовом Служби до Приватного підприємства «Полтавабудцентр» суд дійшов висновку, що сума 6 903,77 грн. (з ПДВ) є сумою помилково включених з вини відповідача (ПП «Полтавабудцентр») до Акту приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за серпень 2019 року в результаті арифметичної помилки та отриманих ним, є збитками та підлягають стягненню з відповідача (ПП «Полтавабудцентр»). Зазначеним рішенням суд ухвалив Стягнути з Приватного підприємства «Полтавабудцентр» на користь Служби автомобільних доріг у Миколаївській області 6903,77 грн витрат по Договору 36-Б від 20.08.2018 року. 16.01.2021 року на виконання рішення судом було видано судовий наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, сума 6903,77 грн є арифметичною помилкою, допущеною підрядником і відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо відшкодування збитків завданих державному бюджету, як і вимагалось позивачем у вимозі від 18.06.2020 року № 1855/01-17. Тому, у цій частині позову вимоги є необґрунтованими.

Щодо посилання позивача на завищення вартості послуг з поточного ремонту за цим же договором №36 на суму 16658,46 грн, суд зазначає наступне.

Так, позивач дійшов висновку про завищення ціни на суму 16658,46 грн через протиправне використання суміші ЩПС С-7 при виконанні робіт з укріплення узбіччя у об"ємі 3840 м3, тобто всупереч технічного завдання до Тендерної документації було змінено (збільшено) товщину шару щебеню понад 10 см.

Однак, суд не приймає до уваги таке обґрунтування позивача, оскільки саме таке використання матеріалу передбачено вимогами СОУ 42.1-37641918-035:2018, у відповідність до яких і було приведено проект в 2018 році. І відповідно підрядником використано саме таку норму матеріалів при виконанні робіт за договором №36-Б. Суд зазначає, що таку норму використання при проведенні ремонту і встановив відповідач при проведенні ревізії та підтвердив вказане в позові. З огляду на таке, суд доходить висновку, що позивач не довів наявність факту завдання збитків державному бюджету на суму 16658,46 грн, оскільки ця сума була сплачена за фактично виконані роботи, які в свою чергу відповідають вимогам, які передбачені для виконання таких робіт.

Щодо посилання позивача на завищення вартості послуг ПП «Полтавабудцентр» на суми 827 742,61 грн та 80677,77 грн внаслідок підвищення цін на матеріальні ресурси понад встановлений органами державної статистики індекс споживчих цін, що склався за період виконання договору від 11.07.2018 року №36-Б та договору №43-Б від 20.08.2018 року, суд зазначає наступне.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

ІСЦ зазвичай використовують у якості показника загального рівня інфляції в економіці, хоча він вимірює тільки зміни цін на споживчі товари та послуги.

Відповідно до п.6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва до складу ціни пропозиції учасника конкурсних торгів (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на компенсацію збільшення вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів, викликаного інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Ці кошти згідно з п.6.3.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 використовуються в порядку, обумовленому договором підряду.

Пунктом 3.15 Договору від 11.07.2018 року №36-Б визначено, що згідно п. 6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 до складу договірної ціни незалежно від її виду включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на компенсацію збільшення вартості трудових та матеріально технічних ресурсів, спричиненого інфляцією, що може відбутись протягом виконання робіт. Аналогічний зміст має пункт 3.16 договору від 20.08.2018 року №43-Б.

Суд зазначає, що ніяким нормативним документом не обумовлено, що при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи, збільшення вартості трудових матеріально-технічних ресурсів компенсуються відповідно до встановленого органом державної статистики індексу споживчих цін, як-то зазначено позивачем в акті ревізії.

Відповідно до роз`яснень збірника «Ціноутворення у будівництві» № 6 2017 року, при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, можуть враховуватися у розмірі, обґрунтованому відповідним розрахунком (у межах розміру коштів, передбаченого твердою договірною ціною) вартість матеріальних ресурсів враховується за поточними цінами придбаними підрядником для виконання будівельних робіт у звітному місяці.

Основною складовою вартості будівельних робіт є вартість матеріалів, виробів і конструкцій, поточні ринкові ціни на які у зв`язку з інфляцією можуть змінюватися протягом усього періоду будівництва об`єкта.

Для компенсації замовником додаткових витрат підрядника, пов`язаних з придбанням матеріальних ресурсів за поточними цінами для виконання будівельних робіт, при взаєморозрахунках за виконані роботи підрядник складає розрахунок в довільній формі виходячи з номенклатури та обсягів виконаних у звітному місяці робіт, зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт, нормативної кількості матеріальних ресурсів на виконані обсяги робіт, поточних ринкових цін їх придбання в зіставленні з цінами цих же ресурсів, врахованих у договірній ціні.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача по компенсації додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами внаслідок підвищення цін на окремі матеріали в повному обсязі відповідають умовам договорів №36-Б та №43-Б. Відтак, висновки позивача про завдання збитків державному бюджету на суми 827 742,61 грн та 80 677,77 грн є необґрунтованими.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення в дохід держави збитків у в загальній сумі 114738,06 грн.

Також, згідно акту ревізії позивач дійшов висновку про завищення вартості послуг з поточного середнього ремонту автомобільних доріг, виконаних підрядною організацією ВАТ «Будівельно монтажний трест №8», що призвело до незаконного перерахування Службою коштів на загальну суму 1434608,28 грн на користь даної підрядної організації, чим завдано збитків державному бюджету. Підставою для такого висновку став результат дослідження позивачем договору від 18.06.2018 № 26-Б, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати роботи з «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро- Миколаїв (через м. Кривий ріг) на ділянці км 224+660 км 231+000, Миколаївська область».

На думку позивача, Договірною ціною до договору від 18.06.2018 №26-Б передбачено статтю на покриття витрат, пов`язаних з інфляційними процесами у розмірі 1 502 706,01 грн. Зазначена сума не переглядалась з боку САД у Миколаївській області у порядку, визначеному п.п. 3.3.1 договору із застосуванням фактичного індексу інфляції споживчих цін, встановленого органами державної статистики. Тобто, висновки позивача щодо зазначеного договору, №26-Б, також як і в попередньому випадку з договорами №36-Б та №43-Б, ґрунтуються на позиції позивача щодо підвищення цін на матеріальні ресурси понад встановлений органами державної статистики індекс споживчих цін.

Як вже зазначалось судом вище по тесту рішення, що ніяким нормативним документом не обумовлено, що при проведені взаєморозрахунків за виконані роботи, збільшення вартості трудових матеріально-технічних ресурсів компенсуються відповідно до встановленого органом державної статистики індексу споживчих цін, як-то зазначено позивачем в акті ревізії.

Відповідно до роз`яснень збірника «Ціноутворення у будівництві» № 6 2017 року, при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, можуть враховуватися у розмірі, обґрунтованому відповідним розрахунком (у межах розміру коштів, передбаченого твердою договірною ціною) вартість матеріальних ресурсів враховується за поточними цінами придбаними підрядником для виконання будівельних робіт у звітному місяці.

Основною складовою вартості будівельних робіт є вартість матеріалів, виробів і конструкцій, поточні ринкові ціни на які у зв`язку з інфляцією можуть змінюватися протягом усього періоду будівництва об`єкта.

П.3.16 договору від 18.06.2018 року № 26-Б визначено, що згідно п.6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 до складу договірної ціни незалежно від її виду включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на компенсацію збільшення вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів, спричиненого інфляцією, що може відбутися протягом строку виконання робіт.

Відтак, для компенсації замовником додаткових витрат підрядника, пов`язаних з придбанням матеріальних ресурсів за поточними цінами для виконання будівельних робіт, при взаєморозрахунках за виконані роботи підрядник складає розрахунок в довільній формі виходячи з номенклатури та обсягів виконаних у звітному місяці робіт, зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт, нормативної кількості матеріальних ресурсів на виконані обсяги робіт, поточних ринкових цін їх придбання в зіставленні з цінами цих же ресурсів, врахованих у договірній ціні.

Таким чином, договором підряду між ВАТ «Будівельно-монтажний трест №8» та Службою передбачено кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, враховуючи відповідно до фактично виконаних обсягів робіт та підвищення ціни на деякі матеріальних ресурси Службою було оплачено дане підвищення за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами за поточними цінами придбаними підрядником відповідно до наданих накладних в межах договірної ціни. Тобто, Службою в межах суми передбаченої договором підряду було компенсовано вартість підвищення ціни, відповідно до пред`явлених накладних, за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами.

Отже, дії Служби по компенсації додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами внаслідок підвищення цін в повному обсязі відповідають вищезазначеним нормативним документам та умовам договору №26-Б від 18.06.2018 року. Відтак, висновки позивача про завдання збитків державному бюджету на суму 1434608,28 грн є необґрунтованими.

Також, в акті ревізії позивач дійшов висновку про завищення вартості послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (міжнародна) М-14 Одеса-Мелітополь Новоазовськ (на м. Таганрог), км 129-168 км 139-716 та (національна) 11-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв, км 235-650 км 239-273 в межах міста Миколаїв (ремонт покриття та зимове утримання), наданих підрядною організацією ТОВ «Миколаївоблавтодор», що на думку позивача, призвело до незаконного перерахування Службою коштів на загальну суму 342692,97 грн на користь даної підрядної організації, чим завдано збитків державному бюджету.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що перерахування Службою на користь ТОВ «Миколаївавтодор» 103618,47 грн. вартості робіт з зимового утримання автомобільних доріг відбулось за договором від 02.06.2017 року №№24-Б, предметом якого є експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (міжнародна) М-14 Одеса-Мелітополь Новоазовськ (на м. Таганрог), км 129-168 км 139-716 та (національна) 11-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв, км 235-650 км 239-273 в межах міста Миколаїв. При цьому, ТОВ «Миколаївавтодор» для виконання вимог вищезазначеного договору було укладено договір субпідряду з ДП «Дорсервіс» на суму 323 501 грн з ПДВ та договір субпідряду з КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» від 20.11.2017 року №20-11/17 на суму 864 014,40 грн з ПДВ.

На підтвердження проведення робіт на виконання вищезазначених договорів у позивача наявні 9 актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-28, переданих від ТОВ «Миколаївавтодор» та оформлених у встановленому порядку, які підтверджують обсяг фактично наданих послуг належної якості на загальну суму 395 670,00 грн. з ПДВ.

Крім того, позивачу було надано у повному обсязі 42 акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-28, складених в межах виконання КП «ЕЛУ автодоріг» укладеного із ТОВ «Миколаївавтодор» субпідрядного договору, предметом автомобільних доріг загального користування державного значення якого було зимове утримання Миколаївської області, визначених договором від 02.06.2018 року №26-Б. 3 42 актів приймання виконаних будівельних робіт за формою МКБ-28 КП «ЕЛУ автодоріг» 32 акти на суму 292 051.53 грн. з ПДВ зареєстровано в обліку ТОВ «Миколаївавтодор», а 10 актів не зареєстровано, позивачу надано також документальне підтвердження обсягів виконаних робіт, що відображені в генпідрядних актах на загальну суму 395 670,00 грн. з ПДВ (графіки чергувань, передані субпідряднику протиожеледні матеріали, використані в ході надання послуг машини та механізми тощо).

Таким чином, вищезазначеними доказами підтверджено фактичне виконання робіт підрядником в межах обумовленої договором суми. Тому посилання позивача на завищену вартість робіт на суму 103618,47 грн з зимового утримання автомобільних доріг є безпідставним.

Також, суд зазначає, що позивачем не доведено жодним належним доказом завищення вартості послуги «Чергування машиністів КДМ без виїзду» за договором від 02.06.2017 року №24-Б, предметом якого є експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (міжнародна) М-14 Одеса- Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог), км 129+168 (національна) Н-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв, км 235+650 239+273 в межах міста Миколаїв на суму 60778,50 грн, оскільки загальна вартість фактично наданих послуг (виконаних робіт) за договором від 02.06.2017 року №24-Б не перевищує вартості, визначеної договірною ціною, а послуги із зимового утримання надавались лише за видами робіт, які прямо передбачені тендерною документацією, договором та технічним завданням. Тому, суд відмовляє в цій частині позовних вимог, щодо стягнення в дохід державного бюджету завданих збитків у сумі 60778,50 грн (вартості послуги за договором від 02.06.2017 №24-Б).

Крім того, ревізією було встановлено, що до 2 актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2017 року від 29.11.2017 без номерів ТОВ «Миколаївавтодор» включено по розділу «Зимове утримання» Договору №24-Б. а САД у Миколаївській області прийнято та оплачено матеріал хлористий натрій (сіль) в кількості 280 т на загальну суму 271 320,00 грн з ПДВ (в тому числі: відпускна ціна 791,67 грн за т. 280т 221 667,61 грн, заготівельно-складські витрати 15,83 грн за т. 280т 4432,4 грн ПДВ 45 220,00 грн) без виконання робіт по розподіленню зазначеного матеріалу, чим на думку позивача порушено вимоги п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Так, згідно з даними бухгалтерського обліку САД у Миколаївській області (оборотно-сальдові відомості по субрахунках рахунку 20 «Запаси») господарські операції з оприбуткування солі та її списання на виробництво не відображались, залишки солі та інших протиожеледних матеріалів станом на 31.12.2019 відсутні. А перевіркою генпідрядних актів приймання виконаних будівельних робіт щодо використання технічної солі при виконані робіт з розподілення протиожеледних матеріалів, встановлено, що ТОВ «Миколаївавтодор» включено до актів форми №КБ-2в, а САД у Миколаївській області прийнято та оплачено по Договору № 24-Б за період березень-травень 2018 року робіт з розподілення протиожеледних матеріалів на суму 119 640,00 грн в прямих витратах та до підсумкових відомостей ресурсів включено 230,672т солі технічної без ціни.

Таким чином, розбіжності, які не зміг пояснити та надати докази відповідач, складають 49,328 т на суму 47798,83 грн (по ціні 969,0 гра за 1 з врахуванням заготівельно-складських витрат та ПДВ). Відтак, суд погоджується з твердженням позивача, що зазначене свідчить про порушення вимог п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва» в частині безпідставного включення до актів КБ-2 в за листопад 2017 року від 29.11.2017 року солі в кількості 49,328 г на суму 47 798,83 гри., які оплачені з боку Служби у повному обсязі, чим бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків). В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позиції позивача про порушення відповідачем п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1.2013 «Правка визнання вартості будівництва до актів (форма МКБ-2в) за договорами від 10.10.2019 № 34-Б. від 11.11.2019 № 40-Б, від 11.11.2019 №41-Б, 11.11.2019 № 42-Б. укладеними з ТОВ «МІСТДОРБУД» безпідставно включено, піщано-сольову суміш в обсязі 1273,04 тони на суму 1295890,80 грн без виконання робіт з розподілення зазначеного протиожеледного матеріалу, суд зазначає наступне.

Так, предметом укладених між ТОВ «МІСТБУД» (підрядник) та САД у Миколаївській області (Замовник) договорів від 10.10.2019 року №34-Б на суму 3670875 з ПДВ (з додатковою угодою №1 зменшено обсяги закупівлі ціна становить 1001845,60 грн), від 11.11.2019 року №40-Б на суму 3685910 грн з ПДВ (з додатковою угодою від 28.12.2019 року №1 зменшено обсяги закупівля, ціна становить 500 000 грн), від 11.11.2019 року № 41-Б на суму 3685927 грн з ПДВ (з додатковою угодою №1 зменшено обсяги закупівлі, ціна становить 825801,02 грн), від 11.11.2019 року №42-Б на суму 3683440 грн з ПДВ (з додатковою угодою №1 зменшено обсяги закупівлі, ціна становить 500000 грн).

Ревізією було встановлено, що ТОВ «МІСТДОРБУД» включено до актів форми КБ-2 в протиожеледні матеріали в обсягах, що перевищують технологічну потребу в них на проведення робіт з розподілення по покриттю машиною на ширині розподілення до 4м, а Служба прийняла та оплатила їх без виконання робіт з розподілення зазначених протиожеледних матеріалів та без оприбуткування по обліку і відсутності у фактичній наявності. Зазначене підтверджується даними бухгалтерського обліку Служби, згідно яких вартість піщано-сольової суміші на загальну суму 1295890,80 грн у повному обсязі було списано на рахунок 9775 «Витрати по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування державного значення».

Суд не приймає до уваги послання відповідача на те, що залишки солі зберігались на складах Миколаївоблавтодор, оскільки на підтвердження зазначеного не надано належних доказів, тоді як згідно з оборотно-сальдовами відомостями Служби по рахунку 20 «Виробничі запаси» встановлено, що протиожеледний матеріал не обліковувався, відповідно у залишках не рахується.

Таким чином, позивачем ревізією було встановлено та під час розгляду справи доведено порушення відповідачем п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», що призвело до незаконного перерахування відповідачем коштів у сумі 1295890,80 грн. на код ТОВ «МІСТОБУД», чим державному бюджету завдано збитків на відповідну суму. Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва, до акту (Форми №КБ-2в) за договором від 04.03.2019 №1-Б по об`єкту «Експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення (міжнародної) М-14 Одеса- Мелітополь- Новоазовськ ( на Таганрог) км 139+710- км 177+303», генеральним підрядником за яким є ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги Украйни» (субпідрядник ПП «БФ «Миколаївавтодор», включені роботи яких не підтверджено проведеними під час ревізії контрольними обмірами. Вказане призвело до незаконного перерахування Службою коштів на суму 55895,54 грн на користь ПП "БФ "Миколаївавтодор" чим на вказану суму державному бюджету завдано збитків.

Суд бере до уваги, що в ході ревізії комісією в присутності представників генпідрядної та субпідрядної організацій (заступника директора ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" В.Максименко, начальника дільниці ПП "БФ "Миколаївавтодор" А.Даніленко) та в присутності представника позивача проведено контрольні обміри, за результатами яких встановлено завищення обсягів виконаних робіт на суму 55895,54 грн. Включення до акту виконаних робіт за грудень 2019 року на суму 500 000,00 грн матеріалів робіт, які фактично відсутні та невиконані є порушеннями Правил визначення вартості будівництва, що призвело до незаконних витрат в сумі 55895,54 гривень, та завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на відповідну суму.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він не повинен перевіряти субпідрядника, оскільки зазначений обов`язок саме відповідача підтверджений рішенням суду.

Так, згідно рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2021 року у справі №915/53/21 за позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 55895,54 грн, було встановлено: «…умовами п.п. 4.1, 13.2, 13.3 Договору № 1-Б від 04.03.2019 замовник зобов`язаний здійснювати та здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт. Крім того, умовами п.п. 15.4-15.6 наведеного Договору передбачено, що прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт, а у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, Замовник має право відмовитись від підписання наданих документів, зокрема - Актів за формою №КБ-2в протягом 5 робочих днів з моменту отримання. Водночас, як уже було наведено вище, Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. (примірна форма КБ-2в) від 20.12.2019 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. (примірна форма КБ-3) від 20.12.2019, підписані замовником без будь-яких зауважень та заперечень. За такого суд доходить висновку про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивач не підтвердив у встановленому порядку факту відповідного порушення відповідачем зобов`язань за договором, а тому заявлена до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України…». Зазначеним рішенням Службі автомобільних доріг у Миколаївській області було відмовлено у задоволенні позову та стягненні з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суми 55895,54 грн. Постановою Південно-західний апеляційний господарський суд від 01.07.2021 року рішення Господарського суду Миколаївської області від 16 березня 2021 року у справі № 915/53/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області - без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позиції позивача щодо завдання відповідачем збитків державному бюджету на суму 55895,54 грн. Тому, в цій частині вимог, також належить задовольнити позов.

Таким чином, на основі детального аналізу наданих доказах у справі суд доходить висновку, що відповідач заподіяв збитків бюджету в загальному розмірі 1399585,17 грн (47798,83 грн+1295890,80 грн+55895,54 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково в сумі 1399585,17 грн.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-260 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65012 ідентифікаційний код 40477150) до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029 ідентифікаційний коду 25878206) задовольнити частково.

2. Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вул. Галини Петрової, 2А, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 25878206) в дохід державного бюджету збитки в сумі 1399585,17 гривень (один мільйон триста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень сімнадцять копійок) на рахунок UA378999980313060090000014003 в Казначействі України (м. Київ), отримувач коштів УК у м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів бюджету 21080500 «Інші надходження».

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко