Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №755/14618/19 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 рокусправа № 755/14618/19

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету телебачення і радіомовлення України про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.03.2019 № 6, винесеного першим заступником Держкомтелерадіо Черваком Б.О. про накладання адміністративно – господарського штрафу на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 41730,00 грн. (10 мінімальних заробітних плат) на підставі статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу» за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлення) та/або ввозиться з території держави агресора, тимчасово - окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інтернет магазином було отримано замовлення на книжкове видання, яке магазин не зміг відшукати, а саме з назвою «Богослужебные указания на 2019 год». Повідомляє, що вказана книжка була отримана його дружиною від знайомих та по ціні її вартості передана покупцю, яким виявився співробітник Служби безпеки України. З постановою про накладення адміністративно – господарського штрафу позивач не погоджується, оскільки вважає, що Законом України «Про видавничу справу» допускається ввезення на митну територію України та розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора без наявності відповідного дозволу у разі, якщо вказана видавнича продукція ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників. З цих підстав позивач вважає, що склад правопорушення щодо розповсюдження без відповідного дозволу друкованої продукції, виготовленої в країні-агресорі, відсутній.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.09.2019 адміністративна справа № 755/14618/19 передана за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для подальшого розгляду і вирішення адміністративної справи № 755/14618/19 визначено суддю Шрамко Ю.Т.

Ухвалою від 07.10.2019 Окружного адміністративного суду міста Києва суддею Шрамко Ю.Т. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022, для подальшого розгляду і вирішення адміністративної справи №755/14618/19 визначено суддю Маруліну Л.О.

Ухвалою від 21.06.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято справу № 755/14618/19 до провадження судді Маруліної Л.О.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Тому Окружний адміністративний суд міста Києва на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/36412/21 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 25.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №25333.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №640/36412/21 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильовій О.Й.

Ухвалою судді Кисильової О.Й. від 28.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.01.2026 на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи (звільнення судді з посади) заява розподілена до провадження судді Братичак У.В.

Ухвалою судді Братичак У.В. від 02.02.2026 прийнято справу до провадження; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 10.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема зазначає, що відповідно до частини першої статті 28-1 Закону видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

Отже, з аналізу положення частини першої статті 28-1 Закону можна дійти висновку про те, що виключення із загального правила стосується лише випадків ввезення громадянами видавничої продукції в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників, а не випадків розповсюдження вже ввезеної видавничої продукції.

Звертає увагу, що аналогічного висновку щодо тлумачення статті 28-1 Закону дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29 березня 2024 року у справі № 160/7925/19 (провадження № К/9901/11616/20).

При цьому, відповідно до частини двадцятої статті 28-1 цього Закону розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі п`ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.

Враховуючи вищевикладене та факт розповсюдження позивачем 06.03.2019 через відділення Нової пошти № 31 в м. Києві видавничої продукції «Богослужебные указания на 2019 год» (издательства Московской патриархии русской православной цекрви, Москва 2018, ISBN 978-5-88017-740-0) без відповідного дозволу (що останнім і не заперечується), Держкомтелерадіо дійшов висновку про наявність правових підстав для складання Протоколу та прийняття Рішення, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф.

Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником та директором Приватного підприємства «ЦЕНТР ПРАВОСЛАВНОЇ КНИГИ» (ПП «ЦЕНТР ПРАВОСЛАВНОЇ КНИГИ»), код ЄДРПОУ 33640341, видами діяльності якого є: 58.11 Видання книг (основний); 58.19 Інші види видавничої діяльності; 18.20 Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

До Державного комітету телебачення і радіомовлення України надійшов лист Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 01.03.2019 №51/3/3/4/732 «Щодо поширення російських друкованих видань», згідно якого повідомлено наступне:

- Головним правлінням вживаються заходи по запобіганню посилення можливого деструктивного впливу іноземних держав на населення України, у т.ч. за допомогою друкованих видань релігійного характеру, які розповсюджуються через мережу Інтернет-магазинів.

- відповідно до наявної інформації, Інтернет-магазином «Православное» (Інтернет-адреса: pravoslavnoe.com», належить ПП «ЦЕНТР ПРАВОСЛАВНОЇ КНИГИ», ЄДРПОУ 33640341, центр управління та фактична адреса: 04070, місто Київ, Подільський район, вул. Щекавицька, будинок 36А. Засновником, директором з правом підпису та бухгалтером ПП «ЦЕНТР ПРАВОСЛАВНОЇ КНИГИ» є громадянин України ОСОБА_1 ), а також через літературну крамницю, яка знаходиться на території храму УПЦ МП «Святителя Михаїла, 1-го митрополита Київського» (м. Київ, вул. Шовковична, 39/1) здійснюється розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та ввозиться з території держави-агресора на митну територію України без відповідного дозволу Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері;

- встановлено, що зазначеним магазином реалізується друкована продукція - книги видавництва Московської Патріархії Російської Православної Церкви під назвою «Богослужебные указания на 2019 год» (ISBN 978-5-88017-740-0), які можуть містити інформацію антиконституційного характеру.

13.03.2019 головним спеціалістом відділу контролю за розповсюдженням видавничої продукції управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Державного комітету телебачення і радіомовлення України складений протокол №6 про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу».

У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу», а саме: 06.03.2019 інтернет магазином «http://pravoslavnoe.com», директором якого являється ОСОБА_1 , через відділення Нової пошти № 31, яке розташована за адресою м. Київ, вул. Московська, 5/2A о 15.13 год. було здійснено розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, України, тимчасово окупованої території, без наявності відповідного дозволу вперше, а саме: «Богослужебные указания на 2019 год» (издательства Московской патриархии русской православной цекрви, Москва 2018, ISBN 978-5-88017-740-0).

Рішенням Державного комітету телебачення і радіомовлення України №6 від 14.03.2019 про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу» щодо позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 41730 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення встановлено, що 06.03.2019 інтернет магазином «http://pravoslavnoe.com», директором якого являється ОСОБА_1 , через відділення Нової пошти № 31, яке розташована за адресою м. Київ, вул. Московська, 5/2A о 15.13 год. було здійснено розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, України, тимчасово окупованої території, без наявності відповідного дозволу вперше, а саме: «Богослужебные указания на 2019 год» (издательства Московской патриархии русской православной цекрви, Москва 2018, ISBN 978-5-88017-740-0)

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відповідно до статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу», в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №318/97-ВР), видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України (далі - дозвіл).

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до законів України «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі п`ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.

Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять першою цієї статті, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. Мотиви та обґрунтування щодо визначення розміру адміністративно-господарського штрафу мають міститися в рішенні про накладення штрафу.

Видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, вилучається з обігу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 17.10.2017 №384 затверджено Порядок накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів ( далі - Порядок №384).

Відповідно до пункту 3 Порядку №384 рішення про накладення штрафу приймаються уповноваженими посадовими особами Держкомтелерадіо в межах, визначених статтею 28-1 Закону, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. У таких зверненнях можуть міститься докази щодо розповсюдження видавничої продукції без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону.

Уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати такі звернення, перевіряти викладені в них факти та виїжджати на місця для перевірки викладених у зверненнях обставин.

За результатами перевірки уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність обставин, що обґрунтовують накладення штрафу, встановлені на підставі пояснень юридичних та фізичних осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №384 підставою для накладення штрафу є протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону (далі - протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу) (додаток 1), який складається за місцем вчинення порушення.

Відповідно до пункту 7 Порядку №384 протоколи про накладення адміністративно-господарських штрафів складаються та підписуються уповноваженими особами Держкомтелерадіо та посадовою особою (представником) суб`єкта господарювання, що притягується до адміністративно-господарської відповідальності. Протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається посадовій особі (представнику) суб`єкта господарювання, що притягується до адміністративно-господарської відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №235 затверджено Порядок вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу (далі - Порядок №235).

Відповідно до пункту 3 Порядку №235 видавнича продукція, що розповсюджується на території України без відповідного дозволу, підлягає обов`язковому вилученню з обігу з метою недопущення можливості її реалізації.

Відповідно до пункту 6 Порядку №235 під час вилучення з обігу видавничої продукції складається відповідно до порядку, визначеного Держкомтелерадіо, протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу, в якому робиться позначка про вилучення видавничої продукції.

На всю вилучену видавничу продукцію видається опис, який складається у двох примірниках. Перший примірник опису вручається суб`єкту господарювання або його представнику, а другий примірник після підписання суб`єктом господарювання або його представником залишається в уповноваженої особи, яка його склала.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, будучи директором з правом підпису та бухгалтером ПП «ЦЕНТР ПРАВОСЛАВНОЇ КНИГИ», здійснив розповсюдження через Інтернет-магазин «Православное» (Інтернет-адреса: pravoslavnoe.com) на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввезена з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, а саме: книги видавництва Московської Патріархії Російської Православної Церкви під назвою «Богослужебные указания на 2019 год» (ISBN 978-5-88017-740-0), що власне ним не заперечується.

Відповідно до частини 22 статті 28-1 Закону №318/97-ВР такі дії є підставою для застосування щодо позивача адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу.

Покликання позивача в обґрунтування позову на те, що частина 1 статті 28-1 Закону №318/97-ВР містить виключення щодо можливості ввезення зазначеної видавничої продукції в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників та її розповсюдження є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 22 статті 28-1 Закону №318/97-ВР розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі п`ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.

Таким чином, склад правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, визначено саме частиною 22 статті 28-1 Закону №318/97-ВР, а не частиною першої цієї статті.

При цьому, за змістом частини 22 статті 28-1 Закону №318/97-ВР відповідальність настає саме за розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, і настання такої відповідальності не постановлено у залежність від способу та мети ввезення зазначеної видавничої продукції.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону №318/97-ВР розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 29.03.2024 у справі № 160/7925/19, які враховуються судом при розгляді даного спору.

Також безпідставним є покликання позивача на той факт, що вказана книга була отримана його дружиною від знайомих та по ціні її вартості передана покупцю, яким виявився співробітник Служби безпеки України, оскільки відповідні обставини не спростовують факту розповсюдження відповідної продукції без наявності відповідного дозволу.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо правомірності рішення відповідача про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна