Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/15897/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 рокусправа № 380/15897/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 03.07.2026 №135050021959 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій, як педагогічному працівнику, який працював на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, до цього не отримував будь-яку пенсію при призначенні пенсії за віком, станом на день її призначення;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити таку допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 26 червня 2026 року позивач звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №135050021959 від 03.07.2026 позивачу було відмовлено у призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 34 роки 6 місяців 27 днів. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач безпідставно не зарахував до спеціального/педагогічного стажу: період строкової військової служби з 28.06.1985 по 16.05.1987; період роботи вченим/вчителем у Шариповському гороно з 30.08.1990 по 24.09.1991; період навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 26.06.1985 та з 31.07.1987 по 23.06.1990.

Ухвалою суду від 04.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач відзив не подав.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

26.06.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2026 №135050021959 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти пенсій згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно з пунктом пункту 7-1 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону працювали в закладах і установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь яку пенсію при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 34 роки 6 місяців 27 днів.

Не погодившись з цим рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регламентовані Законом №1058-IV.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” (далі Постанова №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 15 червня 2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд виснував, що норму пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання грошової допомоги при виході на пенсію за Законом №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: 1) станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”; 2) пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили); 3) станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058-IV станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

У постанові від 22 лютого 2024 року у справі №260/323/20 Верховний Суд також зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Зазначеного підходу до застосування пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV дотримано у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі №462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі №450/3061/16-а, від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а, від 21 березня 2024 року у справі №580/2737/23 та ін.

Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії за вислугу років, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

За приписами пунктів 6, 7 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із записами трудових книжок серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та відомостей Єдиного державного реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 : -з 01.09.1983 – 26.06.1985 навчався у вищому навчальному закладі (Івано-Франківський педагогічний інститут); - з 28.06.1985 – 16.05.1987проходив строкову військову службу; - з 31.07.1987 – 23.06.1990 навчався у вищому навчальному закладі; - з 30.08.1990 по 24.09.1991 працював на посаді вчителя історії в середній школі №3 в м. Шарипово; - з 04.10.1991 по 31.08.1993 – вчитель історії Н-Лукавицької НСШ; - з 01.09.1993 переведений з посади вчителя історії ОСОБА_2 основної школи на цю ж посаду в Ходовицьку основну школу; -з 01.09.2005 переведений з посади вчителя історії Ходовицької ЗОШ І-ІІ ст. на посаду директора цієї ж школи; -29.08.2019 звільнений з роботи за угодою сторін; -30.08.2019 призначено на посаду вчителя історії НВК Ходовицький ЗНЗ І-ІІ ступеня ДНЗ з тижневим навантаженням 11 год; -17.10.2019 прийнятий на посаду вчителя фізичної культури НВК Ходовицький ЗНЗ І-ІІ ступеня ДНЗ за строковим трудовим договором з 21.10.2019 по 31.08.2020; -31.08.2020 продовжено дію строкового трудового договору з 01.09.2020 по 31.08.2021; -19.08.2022 Навчально-виховний комплекс “Ходовицький загальноосвітній навчальний заклад” перейменовано на Ходовицьку гімназію Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області.

Загальний страховий стаж позивача становить 42 роки 3 місяці 9 днів.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішенні про відмову у нарахуванні одноразової грошової допомоги не була надана оцінка відомостям трудової книжки позивача, також зазначаючи про відсутність необхідного стажу відповідачем не зазначено який саме період не було зараховано і які дії має вжити позивач для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2026 №135050021959 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити таку допомогу, суд зазначає наступне.

Призначення, нарахування та виплата сум пенсії належить до дискреційних повноважень відповідача.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Оскільки відповідачем не надано належної оцінки трудовій книжці позивача, вказані обставини зумовлюють необхідність повторно розгляду заяви позивача щодо нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2026 №135050021959 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-263 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2026 №135050021959.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна