Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №340/8374/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8374/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №21080/2409 від 24 листопада 2025 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням за період з 21.01.2016 до 17.07.2020 до товариства застосовано штраф у розмірі 828 168,77 грн та нараховано пеню в розмірі 1 991 932,28 грн, загалом — 2 820 101,05 грн. Позивач зазначає, що період, за який застосовано санкції, охоплює частину часу дії законодавчого мораторію. Відповідно до пунктів 9-11.1 та 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» штрафні санкції за визначені законом порушення, вчинені у відповідний період, не застосовуються, а пеня за цей період не нараховується.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 480/5678/21 та зазначає, що суд не може підміняти контролюючий орган, самостійно визначаючи нові суми зобов`язань. З огляду на це товариство просить скасувати рішення повністю.

Ухвалою судді від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30 грудня 2025 року відповідач подав відзив на позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в позові повністю. Відповідач зазначає, що товариство зареєстроване 16.08.1994 та перебуває на обліку в Олександрійській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Як платник єдиного внеску позивач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати внесок незалежно від свого фінансового стану. За доводами відповідача, оскаржуване рішення стосується несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску за строками, які припадали на період з 21.01.2016 до 21.12.2018, з урахуванням дати фактичного погашення заборгованості. Оскільки порушення строків сплати розпочалися до встановлення карантину, контролюючий орган вважає посилання позивача на карантинні обмеження безпідставними. У переліку додатків до відзиву зазначено інтегровані картки за 2016– 2018 роки, оскаржуване рішення та розрахунок.

01 січня 2026 року позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та пояснив, що підставою позову є порушення саме пунктів 9-11.1 та 9-11.2 розділу VIII Закону № 2464-VI, а не постанови Кабінету Міністрів України про запровадження карантину. Позивач звертає увагу, що в рішенні та розрахунку зазначено період з 21.01.2016 до 17.07.2020. Тому виникнення заборгованості у 2016– 2018 роках не виправдовує нарахування пені за дні з 01.03.2020 до 17.07.2020. На думку позивача, відзив не містить окремого спростування доводів щодо пені.

Також, під час розгляду справи позивач заявив клопотання про передачу матеріалів до Господарського суду Кіровоградської області для розгляду в межах справи № 912/1024/26 про його банкрутство.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року в задоволенні цього клопотання відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Товариство з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління», код ЄДРПОУ 13749739, є юридичною особою та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник єдиного внеску.

24 листопада 2025 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області прийняло рішення № 21080/2409 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 7).

Відповідно до вказаного рішення, до позивача застосовано штраф 828 168,77 грн за період з 21.01.2016 до 17.07.2020 та нараховано пеню у розмірі 1 991 932,28 грн, що разом становить 2 820 101,05 грн.

Правовою підставою зазначено ч.10 та п.2 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, товариство звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати, а також повноваження органу, який здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

П.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску належать роботодавці - підприємства, установи, організації та інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на передбачених законом умовах.

П.1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до абз.1 ч.8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з частинами 10-12 ст.9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону № 2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Ч.10 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.13 ст. 25 Закону № 2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

За ч.14 ст.25 Закону № 2464-VI, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI доповнено, зокрема, пунктами 9-11.1 та 9-11.2. Межі відповідних періодів змінювалися законами України від 30 березня 2020 року № 540-IX та від 13 травня 2020 року № 591-IX.

Відповідно до пункту 9-11.1 розділу VIII Закону № 2464-VI, тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Пунктом 9-11.2 розділу VIII Закону № 2464-VI передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантин на всій території України. Водночас для визначення початку звільнення від нарахування пені має значення безпосередній припис пункту 9-11.2 Закону № 2464-VI, який установлює цю дату з 01 березня 2020 року, а оспорюваний період, у даній справі, завершується 17.07.2020. Тому для його правової оцінки визначальними є положення, що діяли у 2020 році. Подальші зміни порядку застосування санкцій під час воєнного стану та прийняття самого рішення у листопаді 2025 року не усувають установленої законом заборони на нарахування пені за відповідні дні 2020 року.

Суд не приймає довід відповідача про те, що виникнення недоїмки у 2016– 2018 роках саме по собі виключає застосування пункту 9-11.2 розділу VIII Закону № 2464-VI.

Цей пункт пов`язує заборону нарахування пені з календарним періодом, за який вона обчислюється. Його зміст не обмежує звільнення лише недоїмкою, яка вперше виникла після 01.03.2020. Отже, заборона поширюється і на пеню за дні дії мораторію щодо раніше утвореної, але ще не погашеної недоїмки.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правлвідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 480/5678/21 Верховний Суд роз`яснив, що в незалежності від того, що початок вчинення триваючих правопорушень у спірних правовідносинах припадав на періоди 2018 - 2019 роки, тобто до початку дії мораторію, враховуючи вимоги пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску починаючи з 01.03.2020 по 29.07.2020, проте за період до 01.03.2020 пеня підлягає нарахуванню.

Застосовуючи пункт 9-11.2 розділу VIII Закону № 2464-VI до встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав нараховувати пеню за календарні дні з 01.03.2020 до 17.07.2020 включно. Посилання на первісні строки сплати внеску у 2016– 2018 роках цього висновку не спростовує.

«Розрахунок штрафної санкції», наданий відповідачем, (а.с.32-68) містить окремі записи щодо пені та штрафу. Зокрема, аркуші справи з 32 по 50 наведено 331 запис про пеню, сума яких становить 1 991 932, 28 грн, а на аркушах справи з 50 по 68 наведено 331 запис про штраф за ставкою 20 відсотків на суму 828 168,77 грн. Отже, наданий розрахунок узгоджується із загальними сумами оскаржуваного рішення.

У вказаному розрахунку міститься 30 записів про пеню щодо платежів, погашених з 05.03.2020 до 17.07.2020 та стосуються чотирьох документів нарахування: від 18.09.2018 №9200583349, від 18.10.2018 №9227238710, від 13.11.2018 №9248811021 та від 13.12.2018 №9277916347. Визначені відповідачем дати початку прострочення за ними відповідно 21.09.2018, 23.10.2018, 21.11.2018 та 21.12.2018 (зв.б. а.с.48-50).

Для кожного платежу встановлено кількість календарних днів з 01.03.2020 до дати погашення включно. За всіма 30 платежами сума пені, нарахованої за дні карантинного звільнення, становить 33 398,32 грн.

Таким чином, рішення № 21080/2409 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині пені 33 398,32 грн, нарахованої за календарні дні з 01.03.2020 до відповідних дат погашення платежів, остання з яких - 17.07.2020. Решта пені за цим рішенням становить 1 958 533,96 грн, що є різницею між нарахованими 1 991 932,28 грн та скасованими 33 398,32 грн.

Стосовно штрафу суд зазначає, що із частини розрахунку штрафу установлено, що відповідач застосував ставку 20 відсотків до кожного із 331 платежів. Сума зазначених платежів становить 4 140 843,85 грн, а 20 відсотків від неї - 828 168,77 грн. Для кожного запису зазначено документ нарахування та дату початку прострочення у 2016– 2018 роках. Записів про порушення строків сплати внеску, які вперше настали з 01.03.2020, цей розрахунок не містить.

Погашення 30 із цих платежів у березні-липні 2020 року не утворює окремого порушення строку сплати внеску за новий звітний період. Штраф 20 відсотків нарахований один раз на відповідну суму, а не за кожний день карантину. Тому підстави для його пропорційного зменшення залежно від кількості карантинних днів відсутні, а отже і підстави для скасування штрафу 828 168,77 грн із заявлених позивачем мотивів відсутні.

Щодо доводів позивача про необхідність скасування рішення повністю через неможливість судового перерахунку нарахувань, суд зазначає наступне.

У постанові від 16 жовтня 2025 року у справі № 160/3048/24 Верховний Суд направив справу на новий зазначивши, що суди попередніх інстанцій не встановили і не дослідили обставини щодо нарахування штрафних (фінансові) санкцій та пені у період карантину, з урахуванням зазначеного правового регулювання та загально правового принципу дії норми права у часі.

Отже, походження недоїмки до карантину не звільняє суд від перевірки розрахунку та правильного застосування спеціальних правил відповідальності.

У даній справі наданий розрахунок дозволяє зіставити суму платежу, документ нарахування, дати початку та закінчення прострочення і суму пені. Відповідно, немає необхідності формувати нову облікову базу або припускати розмір недоїмки.

З огляду на можливість достовірного відокремлення пені за календарні дні карантинного звільнення рішення підлягає скасуванню в частині 33 398,32 грн. Наведені позивачем доводи про мораторій не є підставою для скасування штрафу 828 168,77 грн та решти пені 1 958 533,96 грн, нарахованої за період до 01.03.2020.

Також суд зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення 24 листопада 2025 року щодо попередніх періодів саме по собі не є підставою його скасування.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 24 листопада 2025 року № 21080/2409 у частині пені, нарахованої за період з 01.03.2020 до 17.07.2020 включно, в сумі 33 398,32 грн. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір 24 224,00 грн за квитанцією до платіжної інструкції від 12.12.2025.

Спірна майнова вимога становить 2 820 101,05 грн. Позов задоволено в частині 33 398,32 грн, що становить приблизно 1,184295 відсотка ціни позову, а отже відшкодуванню підлягає 286,88 грн судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 72– 78, 90, 139, 241– 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, Власівка, вул. Молодіжна, 53, код ЄДРПОУ 13749739) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 24 листопада 2025 року № 21080/2409 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені за період з 01 березня 2020 року до 17 липня 2020 року включно в сумі 33 398,32 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області судовий збір у сумі 286,88 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА