Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №340/5156/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5156/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами — власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 76 525,73 грн.

Позов обґрунтовано несплатою грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2024 №0530013-2408-1122-UA35040130000021732. Позивач посилається на його вручення відповідачу 24.12.2024, закінчення строку сплати 22.02.2025 та відображення несплаченої суми в інтегрованій картці платника податків. Також зазначає, що податкова вимога від 23.07.2019 №151075-53 вважається врученою 01.08.2019, не відкликалась, а тому повторно надсилати податкову вимогу не потрібно.

Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві від 13.08.2025 відповідач просить відмовити в позові. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на якому ґрунтується заявлена до стягнення сума, оскаржено в судовому порядку та скасовано рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №340/1249/25. На час подання відзиву відповідач посилався на незавершеність апеляційного оскарження та неузгодженість грошового зобов`язання. Крім того, заперечує можливість стягнення на підставі податкової вимоги 2019 року, яка стосувалась іншого нарахування на суму 38 979,58 грн за податковим повідомленням-рішенням, скасованим у справі №340/2209/19. Відповідач також заявив про витрати на правничу допомогу в орієнтовній сумі 20 000 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2025 провадження у справі зупинено до завершення розгляду Третім апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження у справі №340/1249/25. Після усунення обставин, які зумовили зупинення, провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 26.06.2024 №0530013-2408-1122-UA35040130000021732, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у сумі 76 525,73 грн. Нарахування стосувалось належного відповідачу комплексу будівель та споруд загальною площею 4568,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 24.12.2024. У наданій позивачем інтегрованій картці платника податків за платежем із кодом бюджетної класифікації 18010300 відображено нарахування 76 525,73 грн та облік цієї суми як недоїмки. Правовою підставою нарахування в картці зазначено саме податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0530013-2408-1122-UA35040130000021732 (а.с.8зв-9).

До позову також додано податкову вимогу форми «Ф» від 23.07.2019 №151075-53 на суму 38 979,58 грн за платежем із кодом бюджетної класифікації 18010200 та документи щодо її направлення відповідачу (а.с.10).

ОСОБА_1 оскаржив податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 у справі №340/1249/25. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у цій справі позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 26.06.2024 №0530013-2408-1122-UA35040130000021732, яким визначено грошове зобов`язання в сумі 76 525,73 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №340/1249/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 — без змін.

Отже, рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов`язок сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, установлених законом, закріплено статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі — ПК України).

За підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене у встановлений строк, а також непогашена пеня, нарахована відповідно до цього Кодексу.

Пункт 87.11 статті 87 ПК України передбачає звернення органу стягнення до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податку — фізичної особи. Виконання судового рішення про таке стягнення здійснюється державною виконавчою службою в установленому законом порядку.

Отже, необхідною передумовою задоволення позову контролюючого органу є наявність у фізичної особи податкового боргу. Відображення певної суми в обліковій системі ДПС саме по собі не замінює встановлення чинної правової підстави її нарахування, узгодженості та несплати у визначений законом строк.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 у справі №340/1577/24 зазначив, що у справі про стягнення податкового боргу перевіряються передумови його стягнення, зокрема узгодженість грошового зобов`язання, його несплата та дотримання порядку направлення податкової вимоги.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України звернення платника податків до суду з позовом про визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу зумовлює неузгодженість відповідного грошового зобов`язання до набрання судовим рішенням законної сили.

Подальший правовий статус нарахування залежить від результату розгляду спору. Набрання законної сили рішенням про скасування податкового повідомлення-рішення усуває правову підставу для стягнення визначеної ним суми.

За підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у разі його скасування судовим рішенням, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 60.5 цієї статті відкликання відбувається в день набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Таким чином, скасування податкового повідомлення-рішення судом не потребує додаткового рішення контролюючого органу про його відкликання. Невнесення або несвоєчасне внесення змін до інтегрованої картки платника податків не зберігає чинності скасованого акта та не створює податкового боргу.

Цей висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.05.2018 у справі №809/1753/16. У спорі за позовом податкового органу до фізичної особи Верховний Суд підтвердив необґрунтованість стягнення суми, визначеної податковим повідомленням-рішенням, яке скасоване судовим рішенням, що набрало законної сили.

Зазначені висновки Верховного Суду враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Частина четверта статті 78 КАС України звільняє від повторного доказування обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, у справі за участю тих самих осіб або особи, стосовно якої ці обставини встановлено. За статтею 370 КАС України таке рішення є обов`язковим для учасників справи, органів державної влади та інших визначених законом осіб.

У справі №340/1249/25 суд вирішив спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області щодо того самого податкового повідомлення-рішення, на якому ґрунтується цей позов про стягнення. Скасовано весь акт, яким визначено заявлену до стягнення суму 76 525,73 грн.

Тому в цій справі суд враховує обов`язковий правовий наслідок скасування податкового повідомлення-рішення та не здійснює повторної перевірки правильності визначення податку чи права відповідача на застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Ці питання були предметом окремого судового спору, рішення в якому набрало законної сили.

Предметом цього розгляду є наявність підстав для стягнення конкретної суми. Внаслідок скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0530013-2408-1122-UA35040130000021732 відсутня чинна правова підстава для існування грошового зобов`язання в сумі 76 525,73 грн, визначеного цим актом. Отже, зазначена сума не може бути примусово стягнена як податковий борг.

Щодо посилання позивача на податкову вимогу від 23.07.2019 №151075-53 суд зазначає таке.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає направлення податкової вимоги в разі виникнення у платника податків податкового боргу. За пунктом 59.5 цієї статті зміна суми боргу після направлення вимоги не потребує додаткової вимоги за умови, що податковий борг не був погашений у повному обсязі.

Ці положення регулюють процедуру стягнення наявного податкового боргу. Вони не надають податковій вимозі значення самостійної підстави нарахування грошового зобов`язання та не дозволяють стягувати суму за скасованим податковим повідомленням-рішенням.

Податкова вимога, на яку посилається позивач, складена у 2019 році на суму 38 979,58 грн, тоді як у цій справі заявлено стягнення 76 525,73 грн, визначених податковим повідомленням-рішенням 2024 року. Самі лише відмінності дат і сум не спростовують можливості застосування пункту 59.5 статті 59 ПК України за наявності його передумов. Однак незалежно від оцінки чинності та вручення вимоги 2019 року вона не усуває наслідків скасування податкового повідомлення-рішення, за яким заявлено до стягнення 76 525,73 грн.

Отже, доводи позивача щодо належного направлення податкової вимоги, незмінності податкової адреси відповідача та відсутності потреби повторно надсилати вимогу не підтверджують існування заявленого до стягнення боргу після скасування акта, яким його визначено.

За частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона доводить обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У цьому спорі саме позивач повинен довести наявність податкового боргу та передумов для його судового стягнення. Наявні докази обліку нарахування за скасованим податковим повідомленням-рішенням такого обов`язку не виконують.

З огляду на викладене, правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 76 525,73 грн відсутні, а в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

У відзиві відповідач заявив вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн та зазначив, що ця сума є попереднім орієнтовним розрахунком.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу визначається умовами договору та доказами обсягу і вартості наданих послуг; для їх розподілу подається детальний опис виконаних адвокатом робіт.

За частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат установлюється на підставі договорів, рахунків та інших доказів сум, сплачених або належних до сплати. Ця норма також визначає строки подання доказів та умови їх подання після ухвалення рішення.

На час ухвалення рішення доказів, які підтверджують обсяг наданої правничої допомоги, договірні умови визначення її вартості та обов`язок відповідача сплатити саме 20 000 грн, не подано. Зазначення орієнтовної суми у відзиві не є достатнім доказом розміру витрат.

Тому на час ухвалення цього рішення підстав для присудження відповідачу заявленої суми немає. Питання про її відшкодування може бути вирішене у встановленому КАС України порядку за умови подання належних доказів та дотримання вимог частини сьомої статті 139 цього Кодексу.

Керуючись статтями 2, 9, 72– 78, 90, 132, 134, 139, 143, 241– 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу— відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА