Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №640/927/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/927/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунальної корпорації «Київавтодор» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась комунальна корпорація «Київавтодор» із позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі додаткових будівельних робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт проспекту Палладіна» за переговорною процедурою (ідентифікатор закупівлі в системі електронних закупівель UА-2019-11-18-001368-с), який було оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 24.12.2019, про встановлення порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; вирішено Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ».

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Свої письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог надано третьою особою.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна аудиторська служба України здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель № UА-2019-11-18-001368-с (додаткові будівельні роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт проспекту Палладіна»).

Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 02 грудня 2019 року № 343 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу були питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі UА-2019-11-18-001368-с Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу від 24.12.2019 № 624, в якому зафіксувала виявлене порушення пункту 6 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також – Закон).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників, об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 1 статті 12 Закону встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Відповідно до частини 2 статті 12 зазначеного Закону замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Частиною 1 статті 35 Закону встановлено, що переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено поняття економічної конкуренції (конкуренції), відповідно до якого - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Частиною 3 статті 35 Закону передбачено, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та має містити: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 затверджено форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури.

Відповідно до зазначеного наказу у пункті 14 цієї форми зазначається обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).

Крім того, листом від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначає: … в пункті 14 Повідомлення замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).

У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.

Таким чином, у разі наявності умов, передбаченій частиною 2 статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.

В іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до Закону, шляхом застосування однієї з конкурентних процедур закупівель».

Судом встановлено, що у пункті 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівлі UА-2019-11-18-001368-с Замовник зазначив, що в процесі виконання робіт виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт, які не зазначені у початковому проекті, але пов`язані з основними дорожніми роботами. Додаткові будівельні роботи внесено до проектно-кошторисної документації, яка пройшла державну експертизу та перезатверджена в установленому порядку.

Згідно із положеннями частини 5 статті 7-1 Закону визначено, що протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

На підставі зазначеної норми права Держаудитслужба через електронну систему закупівель оприлюднила запит щодо надання замовником пояснення, де зазначила: «...просимо обґрунтовано пояснити вашу позицію (з обов`язковим посиланням на зміст відповідних документів та номер процедури, яка передує даній процедурі закупівлі) щодо наявної необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, що стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту та технічно чи економічно пов`язані з первинним договором. Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. До пояснень може бути долучене їх документальне підтвердження.».

Відповідно до пояснень, наданих позивачем під час моніторингу, інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, та документів, доданих до позовної заяви, Замовник за результатами проведеної процедури відкритих торгів (номер ID: UА-2018-02-20-001554-b) уклав договір підряду від 23.04.2018 № 47-10 на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт проспекту Академіка Палладіна» з переможцем - ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Технічні завдання до зазначеного тендеру (Технічні завдання), відповідно до яких ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» надав свою тендерну пропозицію, та договірна ціна до договору передбачала конструкцію дорожнього одягу, яка визначена проектною документацією.

Як зазначає позивач, під час виконання будівельних робіт на звернення підрядника з приводу правильності визначених проектних рішень кафедра дорожньо-будівельних матеріалів і хімії Національного транспортного університету (Кафедра) листом від 25.06.2018 № 1/06/2018 надала рекомендації щодо внесення змін до конструкції дорожнього одягу по зазначеному об`єкту, які стали підставою для внесення змін до проєктно-кошторисної документації.

Відповідно до зазначених рекомендацій запроектовані варіанти конструкцій дорожнього одягу не є достатньо міцними, позаяк коефіцієнт запасу міцності за показником розтягу при згині монолітних шарів є менший від допустимого значення.

Водночас, позивач не обґрунтував, через які непередбачувані обставини до проєктно-кошторисної документації не було включено коефіцієнта запасу міцності, який відповідає значенням, встановленим нормативно-правовими актами.

Також Замовник в поясненнях, наданих під час моніторингу, зазначив щодо потреби внесення змін до конструкцій дорожнього одягу за наданими рекомендаціями Кафедри, а саме: розлив бітумної емульсії ЕКМШ-50 по ДСТУ Б.В.2.7-129:2013-0,5 л/м2 та геосітка із міцністю на розрив 50 кН/м.

Однак, надані Кафедрою рекомендації, за результатами розгляду яких проектувальником ТОВ «ПБФ «Одеспромстрой» внесені зміни до проектно-кошторисної документації, стосувалися заміни шарів підсилення дорожнього одягу та не передбачали виконання додаткових робіт.

Позивач не обґрунтував, за яких непередбачуваних обставин, необхідних для виконання проекту, постала потреба у закупівлі додаткових робіт, про які зазначено в поясненнях, зокрема: видалення сухостійних аварійних дерев; захисне покриття блоків Нью Джерсі; роботи на шляхопроводі (фарбування прогонової будови, опор, ремонт підпірних стін, ремонт конуса); влаштування газонів; влаштування дощової каналізації; санація існуючих труб каналізації; встановлення опор освітлення ОКМ-18.

Технічним завданням (номер ID: UА-2018-02-20-001554-b) було передбачено звалювання з кореня дерев м`яких порід, укріплення зелених зон та укосів земляних споруд, посівом багаторічних трав, влаштування дощової каналізації.

Таким чином, Замовник, в порушення пункту 6 частини 2 статті 35 Закону, застосував переговорну процедуру закупівлі без наявності умов, визначених цією нормою Закону.

Отже, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності підстав застосування переговорної процедури закупівлі відповідачем, на думку суду, правомірно встановлено, що переговорна процедура застосована без наявності підстав, передбачених пунктом 6 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі».

За викладених обставин, суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано. А тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову комунальної корпорації «Київавтодор» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», про визнання протиправним та скасування висновку – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.